<B>ТИТУЛ ХХІІ<br>
РЕКУРСИ ПРОТИ АДМІНІСТРАТИВНИХ ДЕКРЕТІВ<br>
</B>
<font size=-1><br>
<a name="c996"> <i>Кан. 996</i> – Те, що постановляється в канонах цього титулу про декрети, слід застосовувати до всіх окремих адміністративних актів, виданих у зовнішньому обсязі на підставі будь-якої законної влади в Церкві поза судової, за винятком тих, які видані Римським Архієреєм або Вселенським Собором.<br>
<br>
<a name="c997"> <i>Кан. 997</i> – &nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 1. Той, хто вважає себе покривдженим декретом, може, згідно з приписами права, подати рекурс до вищої влади на того, хто видав декрет.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 2. Перщий рекурс проти декретів Протосинкела або Синкелів подається єпархіяльному Єпископові, а проти декретів тих, які діють на підставі делегованої влади, – делегуючому.<br>
<br>
<a name="c998"> <i>Кан. 998</i> – &nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 1. Дуже бажано, щоб, якщо хтось вважає себе покривдженим декретом, між ним і автором декрету не виникав спір, але слід завжди щукати справедливого вирішення між ними, вдаючись також у разі потреби до поважних людей для посередництва або вивчення справи так, щоб через добровільне виправлення декрету або через справедливе відшкодування, або іншим відповідним шляхом спір був владнаний.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 2. До цього вища влада повинна заохочувати сторони, поки прийме рекурс.<br>
<a name="c999"> <i>Кан. 999</i> – &nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 1. Поки хтось подасть рекурс, повинен письмово просити автора декрету про його скасування або виправлення протягом присікального терміну десяти днів від дня проголошення декрету, зрозуміло, що подання такої просьби є тим самим просьбою про призупинення дії декрету.<br>
<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 2. Обов'язок просьби не наполягає на відкликанні або виправленні декрету, якщо йдеться про перший рекурс проти декретів, про які мова в <i>кан. 997</i>, &nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 2, або якщо йдеться про наступні рекурси, за винятком рекурсів проти декретів єпархіяльного Єпископа, якими був вирішений будь-який перший рекурс.<br>
<a name="c1000"> <i>Кан. 1000</i> – &nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 1. У випадках, в яких рекурс зупиняє виконання декрету, такий самий наслідок має також просьба, про яку мова в кан. 999, &nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 1.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 2. В інших випадках, якщо протягом десяти днів від одержання просьби автор декрету не зупинить його виконання, можна тим часом просити про зупинення вищу владу, яка може її вирішити тільки з поважної причини і маючи на увазі, щоб не потерпіло на цьому спасіння душь якщо потім подається рекурс, влада, яка має розглянути рекурс, повинна вирішити, чи зупинення виконання декрету слід затвердити чи відкликати.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 3. Якщо протягом установленого терміну не був поданий ніякий рекурс проти декрету або якщо рекурс був поданий тільки з вимогою відшкодування втрат, то зупинення виконання декрету на підставі самого права перестає діяти.<br>
<br>
<a name="c1001"> <i>Кан. 1001</i>– &nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 1. Рекурс повинен бути поданий протягом присікального терміну п'ятнадцяти днів.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;§ 2. Термін п'ятнадцяти днів збігає:<br>
1-е - у випадку, коли просьбу про відкликання або виправлення декрету треба вислати наперед, від дня оголошення декрету, на підставі якого автор виправив попередній декрет або відкинув просьбу, або, якщо нічого не вирішив, від тридцятого дня, рахуючи від одержання просьби;<br>
2-е - в інших випадках від дня, коли декрет був пред'явлений стороні. <br>
<br>
<a name="c1002"> <i>Кан. 1002</i>– Вища влада повинна протягом шістдесяти днів від одержання рекурсу видати декрет, який вирішує рекурс, хіба що партикулярне право власної Церкви свого права встановлює інші терміниь якщо ж цього не зроблено і той, хто подає рекурс, просить письмово, щоб такий декрет був виданий, то на тридцятий день від одержання цієї просьби, якщо навіть тоді нічого не зроблено, рекурс вважається відкиненим, немовби того дня був відкинений через декрет так, що можна подавати проти нього новий рекурс.<br>
<br>
<a name="c1003"> <i>Кан. 1003</i> – У рекурсах проти адміністративних декретів слід дотримуватись <i>кан. 1517</i>, з застосуванням відповідних модифікаційь той, хто подає рекурс, завжди має право користуватися уповноваженим або адвокатом, уникаючи непотрібних зволіканьь мало того, слід призначити захисника з уряду, якщо той, хто подає рекурс, не має захисника і вища влада вважає, що він необхіднийь завжди, однак, вища влада може наказати, щоб той, хто подав рекурс, особисто з'явився, аби відповідати на запитання.<br>
<br>
<a name="c1004"> <i>Кан. 1004</i> – Вища влада, яка розглядає рекурс, може не тільки декрет затвердити або визнати недійсним, але також скасувати і відкликати, але не виправляти, хіба що партикулярне право власної Церкви свого права надає вищій владі навіть таке повноваження.<br>
<br>
<a name="c1005"> <i>Кан. 1005</i> – Якщо декрет був затверджений, визнаний недійсним, скасований, відкликаний або виправлений вищою владою, то за відшкодування втрат, якщо воно, евентуально, належиться, відповідає той, хто видав перший декреть а вища влада відповідає лише настільки, наскільки на підставі її декрету виникли втрати.<br>
<br>
<a name="c1006"> <i>Кан. 1006</i> – Рекурс проти адміністративного декрету Патріярхаь навіть якщо йдеться про декрет, який стосується єпархії Патріарха, або про декрет, яким Патріярх вирішує рекурс, передається спеціяльному зібранню Єпископів, яке має бути утвореним згідно з приписами партикулярного права, хіба шо питання передається Апостольському Престоловіь проти рішення цього зібрання немає дальшого рекурсу із збереженням права на звернення до самого Римського Архієрея.<br>
</font>