Зміст

<< Головна УГКЦ

  Собор:
 IV-a сесія
 Канонічні основи
 Статут Собору
 Попередні сесії

Rambler's Top100


Помилка в тексті?
Виділіть мишкою та натисніть Ctrl+Enter!

   В розділі...
  

Tимчасовий Cтатут
    Патріаршого Собору
    Української Греко-Католицької Церкви

    Преамбула

    Патріарший Собор Української Греко-Католицької Церкви є зібранням представників Церкви, яка об'єднує дух і динамізм давньої еклезіальної інституції Київської традиції.
    Собор діє в дусі молитви та роздумів. Він проголошує і святково відзначає великі речі, які Бог дав Церкві і через Церкву. Собор намагається відновити і втілити в життя високий ідеал Апостольської Церкви в якій є одне серце і одна душа. Через взаємний обмін ідей, досвіду і духовних дарів (1 Кор. 12: 4,28; Еф. 4:11) Собор шукає тіснішої інтеграції і cпівпраці між різними членами Церкви скеровуючи їх на розбудування Христового Тіла (Еф. 4:12,13). Собор свідомий місії Церкви проголошувати Євангеліє і сприяти єдності християн в плюралістичному релігійному і церковному середовищі як в Україні, так і в діаспорі. Він переслідує мету кращого розуміння і співпраці з іншими Церквами як в середині, так і з поза католицького сопричастя через діалог міжрелігійний, міжцерковний і внутрішньо-церковний. Собор розглядає різні ділянки церковного апостоляту та служіння у світі і досліджує більш ефективні способи, щоб Царство Боже могло переконливо охопити людське суспільство.
    Таким чином, у визнанні влади Ісуса Христа, Патріарший Собор прагне відродження Церкви і тіснішої спільності один з одними (1 Ів. 1:3). Такий зріст, що є від Бога (Кол. 1:19), продовжить глибше спілкування Церкви з Тим, хто є божественна Трійця – Отець, Син і Дух Святий.
    Патріарший Собор є органом церковної консультації, його рішення, які повністю просвічені Святим Духом, і дійсно відповідають почуванням вірних та оживляють Церкву, можуть бути взяті до уваги та зреалізуватися компетентною владою.

    Артикул 1. Мета, завдання та компетенція.
    §1. Патріарший Собор Української Греко-Католицької Церкви (далі – Собор) є дорадчим органом Української Греко-Католицької Церкви у найважливіших її справах та місії. Собор має на меті допомагати Патріарху-Верховному Архиєпископу, Синоду Єпископів, Єпархіям та іншим громадам чи інституціям УГКЦ краще пізнавати реальність життя своїх вірних, пристосовувати різні форми апостоляту і їх методи та церковну дисципліну до сучасних умов, покладаючи в основу загальне добро УГКЦ (як в Україні, так і в діаспорі) і Вселенської Церкви.
    §2. Патріарший Собор діє в єдності та під проводом Синоду Єпископів УГКЦ і Патріархом-Верховним Архиєпископом – Главою і Батьком Церкви.
    §3. Завдання Собору:
    1. розглядати та визначати основні напрямки діяльності Церкви у всіх сферах життя своїх вірних;
    2. пропонувати Патріарху-Верховному Архиєпископу, Синоду Єпископів, Єпархіям та іншим інституціям УГКЦ можливі шляхи вирішення різноманітних питань Церкви та її вірних;
    3. відшуковувати знаки часу для постійної євангелізації світу;
    4. проводити пошук компонентів для кращої інтеграції Церкви в освяченому суспільстві.
    §4. Собор здійснює свою діяльність відповідно до Кодексу Партикулярного Права, Кодексу Канонів Східних Церков та цього Статуту.

    Артикул 2. Скликання.
    §1. Патріарший Собор скликається Патріархом-Верховним Архиєпископом не менше ніж один раз на 5 років.
    §2. Рішення про скликання Собору приймається не пізніше ніж за 18 місяців, а повідомлення надсилається не пізніше ніж за 15 місяців, до дня його відкриття.
    §3. Позачерговий Собор може бути скликаний Патріархом-Верховним Архиєпископом, коли він вважає це необхідним чи корисним, за згодою Постійного Синоду або Синоду Єпископів УГКЦ.
    §4. Рішення про скликання Позачергового Собору приймається не пізніше ніж за 2 місяці, а повідомлення надсилається не пізніше ніж за тиждень після прийняття такого рішення.

    Артикул 3. Делегати Собору.
    §1. У Патріаршому Соборі, як делегати, зобов'язані брати участь такі особи:
    1. єпархіальні єпископи та інші місцеві ієрархи УГКЦ, як із матірної території так і з поза її меж, це включаючає екзархів, апостольських, патріарших чи верховно-архиєпископських адміністраторів; у випадку їх відсутності, тих хто тимчасово є законно їх наступниками в управлінні чи уважаються місцевими ієрархами, а також протосинкели та синкели;
    2. титулярні єпископи, включаючи єпископів-коад'юторів, єпископів-помічників та єпископів-емеритів;
    3. протоігумени чоловічих та жіночих інститутів посвяченого життя, включаючи релігійних чинів і згромаджень, товариств спільного життя на подобу чернечих, релігійних спільнот і товариств апостольського життя;
    4. ігумени монастирів свого права та монаших конфедерацій;
    5. ректори церковних наукових університетів, академій, інститутів, а також декани факультетів богослов'я та канонічного права, що належать УГКЦ;
    6. ректори вищих семінарій УГКЦ.
    §2. На Собор, як делегати від кожної єпархії, незалежно на те чи вони мають осідок в межах матірної території Церкви чи поза її межами, скликаються такі особи:
    1. один пресвітер, який має бути парафіяльним священиком, з кожної єпархії; у випадку якщо є більше ніж 300 пресвітерів, що належать до однієї єпархії, то ця єпархія може відделегувати ще одного пресвітера, з розрахунком один на кожних наступних 300 пресвітерів;
    2. один делегат від ченців/черниць чи членів товариств апостольського життя, які живуть в даній єпархії;
    3. двоє мирян з кожної єпархії; рекомендується, щоб це був чоловік і жінка віком від 30 до 65 років, один представник від молоді (віком до 30 років). Якщо є більше ніж 1 000 000 вірних в єпархії, то ця єпархія має право делегувати ще одну особу з розрахунку одного на кожних додаткових 500 000 вірних. Максимальна кількість мирян-делегатів від єпархії може бути 5.
    §3 Патріарх-Верховний Архиєпископ, проконсультувавшись із членами Постійного Синоду, може висунути окремих осіб, в якості делегатів або гостей, однак не більше ніж 10 осіб, для участі у пленарних засіданнях Собору.
    §4. Єпархіальний єпископ є відповідальним за участь делегатів із своєї єпархії у Патріаршому Соборі. У зв'язку з тим:
    1. широко інформувати всіх своїх вірних про Собор і організувати по кожній парохії обговорення соборових тем;
    2. завданням єпархіального єпископа є скликати збори для вибору єпархіальних делегатів у місці і часі, які визначаються ним;
    3. він має головувати на цих зборах персонально або через іншу ним призначену особу;
    4. він має надіслати до Секретаріату Собору, не пізніше ніж за два місяці до початку Собору, імена та адреси делегатів від єпархії, а також можливих їхніх замісників.
    §5. Під час визначення делегатів від єпархій мають зберігатися такі норми:
    1. делегати від парафіяльного духовенства обираються Пресвітерською Радою єпархії;
    2. делегати від інститутів посвяченого життя і товариств апостольського життя, обираються представниками цих інститутів на зборах, скликаних з цією метою єпархіальним єпископом;
    3. делегати миряни обираються світськими представниками єпархіальної церковної ради.
    §6. На цих самих зборах і таким же способом обираються також і замісники єпархіальних делегатів, на випадок якщо хтось із делегатів не зможе прийняти участі в Соборі.
    §7. Єпархіальні єпископи у випадку поважної перешкоди, можуть відправити довірену особу, яку мають призначити особисто.
    §8. Делегати та їх замісники обираються принаймні 3 місяці перед відкриттям сесії Собору.
    §9. Всі, хто був скликаний на Патріарший Собор повинні взяти участь у ньому, хіба що важлива причина перешкоджає цьому, в такому випадку вони повинні заздалегідь повідомити про це єпархіального єпископа, який також має повідомити Секретаріат Собору про заміну.
    §10. Все сказане у цих Статутах, що стосується єпархій чи єпархіальних єпископів, відноситься також і до екзархатів та екзархів, якщо такі є, хоча зі згоди Патріарха-Верховного Архиєпископа екзархати та невеликі єпархії можуть висилати меншу кількість делегатів.

    Артикул 4. Колегіальні органи Собору.
    §1. Для забезпечення належного перебігу Собору на початку першого пленарного засідання формується Президія Собору, до складу якої входять: Патріарх-Верховний Архиєпископ як Голова, його Замісник та Секретар Собору.
    §2. До обов'язків членів Президії входить:
    1. організація пленарних засідань Собору;
    2. відкриття та закриття пленарних засідань Собору та головування на них;
    §3. Головуючий на Соборі:
    1. керує засіданнями, слідкує за дотриманням порядку денного та регламенту виступів;
    2. надає слово в порядку зголошення, позбавляє слова, якщо виступ не стосується предмету обговорення і не є формальною пропозицією;
    3. позачергово надає слово делегатам, які виступають з формальною пропозицією;
    4. оголошує результати голосування.
    §4. Замісник Голови Президії Собору обирається Патріархом-Верховним Архиєпископом з числа єпископів УГКЦ.
    §5. Секретар Собору призначається окремим рішенням Синоду Єпископів УГКЦ та декретом Патріарха-Верховного Архиєпископа одночасно із рішенням про скликання Собору.
    Під час пленарних засідань Секретар Собору забезпечує ведення протоколу засідання, який повинен містити:
    1. список присутніх учасників Собору, прийнятий порядок денний;
    2. опис перебігу Собору з зазначенням прізвищ виступаючих, змістом внесених пропозицій і результатами голосування з кожної окремої пропозиції;
    3. результати виборів до різних органів Собору;
    4. тексти представлених Собору звітів;
    5. в якості додатків: протоколи комісій та груп, створених Собором.
    §6. Укладений протокол Собору підписують голова і секретар. З протоколом мають змогу ознайомитися в Секретаріаті Собору всі делегати.
    §7. На Соборі можуть створюватися різні колегіальні органи: комісії, групи.
    §8. Комісії та групи є допоміжними підрозділами Собору, які покликані для забезпечення полегшення розгляду та вирішення питань, що на ньому розглядаються.
    1. комісії та групи створюються і діють лише в часі Собору;
    2. до складу комісій та груп входять лише делегати Собору;
    3. на засідання комісії (групи) можуть бути запрошені окремі фахівці з тих питань, які розглядаються. Рішення про запрошення цих фахівців приймаються секретарем Собору;
    4. Секретар діє ще рік після закінчення Собору і відповідає за належне архівування, видання і розповсюдження матеріалів, представлення Синодові.
    5. голови комісій (груп) обираються на пленарному засіданні Собору за пропозицією секретаря Собору;
    6. секретар комісії (групи) обирається на засіданні групи з числа її членів. Секретар зобов'язаний вести протокол засідання комісії (групи);
    7. голова і секретар комісії (групи) організовують її роботу і звітують про діяльність комісії (групи) Собору.

    §9. Праця в комісіях (групах) зводиться до обговорення запропонованих тем і подання пропозицій:
    1. пропозиції повинні бути сформульовані і записані керівниками комісій (груп) чітко і зрозуміло, дотримуючись форми: пропонуємо…, заохочуємо…, вважаємо за доцільне…, просимо…, висловлює занепокоєння… тощо;
    2. оскільки єдиним законодавцем на Соборі є Патріарх-Верховний Архиєпископ, і до підписання постанов і рішень Собору Патріархом-Верховним Архиєпископом вони не зобов’язують, то потрібно уникати наказового тону у поданих комісіями (групами) пропозиціях.

    §10. Для опрацювання пропозицій Собор створює редакційну комісію.
    Завданням редакційної комісії є зібрання всіх пропозицій в один документ уникаючи повторень чи правової неграмотності. Обговорення не лежить в їх компетенції.
    Пропозиції керівників комісій (груп), повинні бути чітко сформульовані та зрозумілі.
    §11. Керівники комісій (груп) представляють у редакційну комісію свої пропозиції:
    1. якщо пропозиція також є в іншої комісії (групи) (доповнення до пропозицій), то вона записується як одна пропозиція з відповідним доповненням;
    2. редакційна комісія зазначує при кожній пропозиції, яка комісія (група) її представила (на обговоренні голова комісії (групи) роз’яснює її, якщо виникають якісь запитання);
    3. пропозиції записуються редакційною комісією відповідно до аспектів, які були представлені. §12. Редакційна комісія може відхилити деякі пропозиції якщо:
    1. дана пропозиція не відноситься до тематики Собору;
    2. пропозиція не відноситься до обговорюваного аспекту.
    §13. Пропозиції комісії (групи) на пленарному засіданні відбуваються таким чином:
    1. керівник редакційної комісії зачитує всі пропозиції комісії (групи) з питання, що розглядається;
    2. після узгодження цілого документу головуючий зачитує окремо кожну пропозицію, що приймається;
    3. головуючий не має права сам пояснювати пропозиції, а лише у випадку запитань до пропозиції надає слово або керівникові комісії (групи), від якої вийшла пропозиція або, як виняток, делегату, який вніс пропозицію.
    §14. Свої думки (за, проти, доповнення) може висловити кожен делегат після того, як головуючий на засіданні надасть йому слово:
    1. викрики з місць не протоколюються і на них не відповідається;
    2. у випадку надмірної активності делегата, який перешкоджає праці цілого Собору, головуючий на Соборі, після двох попереджень, може позбавити права делегата брати участь в засіданні;
    3. делегат формулює свою думку стисло до трьох хвилин;
    4 головуючий надає слово згідно сформованої черги;
    5. делегат має право висловити свої думки «за» і «проти», внести пропозиції або сформулювати чітко доповнення до пропозиції;
    6. якщо делегат зауважив, що подана ним до редакційної комісії пропозиція не потрапила до рішень Собору, то він має право довідатися про причину, з якої вона не потрапила на розгляд (якщо пояснення його не задовільнило, може наполягати, щоб пропозиція все-таки була поставлена на голосування (подавши грунтовне її пояснення)).
    7. президія може вирішити, що пропозиції завжди подаються у письмовій формі.
    §15. Голосування пропозиції відбувається таким чином:
    1. найперше ставиться на голосування пропозиція, яка виноситься редакційною комісією;
    2. якщо пропозиція не набрала 50% + 1 голос і була пропозиція «зняти» – тоді другою ставиться на голосування “зняти”, яка набрала 50%+1, тоді жодна з поправок вже не голосується;
    3. якщо пропозиція набрала 50 % + 1 голос, (або не набрала за 50% + 1 голос, але і пропозиція зняти не набрала 50 % + 1) – голосуються поправки за чергою їх подання;
    4. попрака приймається при 50% + 1 голос;
    5. якщо пропозиція не набрала 50% + 1 голос в редакції редакційної комісії була знята з голосування, а набрала 50% + 1 голос з поправкою, приймається дана пропозиція з поправкою;
    6. кожна поправка мусить бути проголосована, хіба що той, хто пропонував знімає дану поправку з голосування;
    7. якщо поправка попередня і наступна взаємовиключається, то проголосування “за” за першу поправку знімає з голосування наступну поправку (хіба що делегат наполягатиме і зможе пояснити в який спосіб наступна поправка доповнюватиме і не заперечуватиме попередню);
    8. якщо не було голосування “зняти” або було голосування “зняти” і не набрало 50% + 1, проте і сама пропозиція не набрала 50 % + 1 ні в редакційній комісії, ні з поправками – пропозиція не приймається.
    §16. Для підрахунку голосів Секретаріат Собору визначає двох або більше рахівників.
    §17. Протоколіст записує перебіг обговорення і голосування пропозицій і доповнень, зазначаючи суть виступу і докладно всі доповнення до пропозиції. (Секретаріат Собору перед засіданням підготовляє текст пропозиції, який має бути у головуючого, протоколіста і секретаря Собору).
    §18. Протоколи голосувань зберігаються в архіві Секретаріату Собору.
    §19. Якщо голосів «за» і «проти» пропозиції є порівну, то додається додатково 5 хвилин на обговорення даної пропозиції і відбувається повторне голосування.
    §20. Пропозиція за яку проголосували «проти» не може бути поставлена на голосуваня вдруге.
    §21. При кожному голосуванні обов’язкова повна форма голосування – “за”, “проти”, “утримався”. Причому, якщо візуальна більшість голосує, то не обов’язково перераховувати всі голоси, записавши у відповідну графу “більшість”. Проте, голоси меншості необхідно порахувати і зазначити з огляду на повагу до делегатів, які, хоча і в меншості, мають право на свою думку і позицію.
    §22. Після прийняття всіх пропозицій в першому читанні пропозиції групуються Редакційною комісією Собору згідно розглянутих аспектів того чи іншого питання.
    §23. На початок пропозицій кожного аспекту подається коментар від того хто її вносить.
    §24. Голосування відбувається з усіх пропозицій, які були прийняті на Соборі.
    §25. Пропозиції зачитуються у порядку їх надходження:
    1. спочатку всі пропозиції, а також коментар одного питання, потім кожна пропозиція з обговорення, при потребі, і голосування;
    2. у випадку необхідності усі пропозиції Собору повинні бути видрукувані і роздані всім делегатам;
    3. можливі корективи, зміни і поправки до окремих пропозицій приймаються окремим голосуванням;
    4. після прийняття рішень Собору делегати обговорюють і приймають звернення, які безпосередньо до тематики Собору не відносяться;
    5. Рішення Патріаршого Собору стосуються справ всієї Церкви. Пропозиції до Синоду Єпископів, Патріарха, тощо формулюються у зверненнях Собору або в рішеннях і постановах Собору, які потім надсилаються до відповідних осіб.

    Артикул 5. Окремі повноваження Патріарха–Верховного Архиєпископа.
    §1. У випадку відсутності Патріарха-Верховного Архиєпископа на пленарному засіданні головує хтось із Президії Собору, попередньо отримавши на це благословення Патріарха-Верховного Архиєпископа.
    §2. Патріарх-Верховний Архиєпископ має владу переносити засідання, оголошувати перерву в роботі, тимчасово призупиняти чи розпускати Собор.
    §3. У випадку, якщо престол Патріарха-Верховного Архиєпископа стає вакантним, то Собор тимчасово припиняє свою роботу, поки новий Патріарх-Верховний Архиєпископ не прийме рішення з цього питання.

    Артикул 6. Гості та спостерігачі Собору
    §1. На Патріарший Собор, як гості, можуть бути запрошені:
    1. особи з іншої Церкви свого права, релігійної спільноти, щоб заохочувати взаємне церковне порозуміння та сприяти пасторальній співпраці;
    2. предстоятелі традиційних християнських Церков України чи уповноважені ними єпископи;
    3. уповноважений представник Папи Римського;
    4. ректори міжобрядових семінарій та університетів, декани факультетів богослов’я та канонічного права, які розташовані на матірній території Української Греко-Католицької Церкви і належать до інших Церков;
    5. один офіційний представник від кожної із всесвітніх українських церковних мирянських організацій.
    §2. Патріарх-Верховний Архиєпископ може запросити спеціальних спостерегачів з інших Церков чи некатолицьких церковних спільнот, щоб заохочувати та сприяти екуменічному порозумінню і співпраці.
    §3. Гості та спостерегачі не можуть брати участі у голосуванні на Соборі.

    Артикул 7. Порядок денний.
    §1. Усі вірні УГКЦ можуть пропонувати теми для обговорення, щоб вони були внесені у порядок денний Собору через вибраних делегатів або через Секретаріат Собору.
    §2. Теми на порядок денний визначаються Патріархом-Верховним Архиєпископом після консультації з членами Постійного Синоду, у термін 15 місяців до початку Собору, хіба що до того часу вибір було зроблено Синодом Єпископів УГКЦ.
    §3. Визначені теми не можна міняти коли до початку першого пленарного засідання залишається 12 місяців.

    Артикул 8. Експерти, додаткові особи та комісії (групи).
    §1. Патріарх-Верховний Архиєпископ має слідкувати, щоб в результаті роботи відповідних підготовчих комісій (груп) і консультацій всі теми порядку денного були належним чином досліджені та вивчені, і щоб учасники Собору були вчасно проінформовані чи безпосередньо чи через відповідні публікації, надіслані їм.
    §2. Патріарх-Верховний Архиєпископ після обговорення з членами Постійного Синоду, може призначити кількох експертів та додаткових осіб для допомоги у проведенні Собору, його Секретаріату та його соборових комісій (груп).
    §3. Патріарх-Верховний Архиєпископ може створювати комісії (групи) з питань літургічних, євангелізації, інкультурації, освіти, зв'язку та ЗМІ, екуменізму, катехизму, доброчинності, прав людини та християн у Церкві, сімейного соціального апостоляту, інших апостолятів.

    Артикул 9. Процедура.
    §1. Патріарший Собор не є Парламентом чи законодавчим органом УГКЦ, він є форумом для обговорення і вираження думок та побажань у дусі християнської свободи та відповідальності. Завданням пастирів Церкви є розпізнати їх і втілити у пастирську діяльність.
    §2. Коли ставиться на голосування з'ясувати думку Собору стосовно даного спірного питання то єпископи виключаються з голосування.
    §3. Рішення, схвалене Собором, може набути сили закону, якщо воно ратифіковане Синодом Єпископів УГКЦ і Патріархом-Верховним Архиєпископом.

    Артикул 10. Акти Собору.
    §1. Питання, що відкрито обговорюються, та рішення, які прийняті на Соборі, можуть вільно поширюватися і стати відомими для вірних через засоби масової інформації, однак публікація офіційних актів Собору застерігається за Патріархом-Верховним Архиєпископом.

    Артикул 11. Мова Собору
    §1. Офіційною мовою Патріаршого Собору УГКЦ є українська. Всі документи друкуються українською мовою.

   
    Артикул 12. Фінансування.
    §1. Фінансувати Патріарший Собор зобов'язані всі єпархіальні єпископи та головні настоятелі чернечих згромаджень УГКЦ в сумі і термін, визначені Синодом Єпископів УГКЦ.

    Артикул 13. Ухвалення, внесення змін і доповнень.
    §1. Статут Патріаршого Собору має бути ухвалений Синодом Єпископів УГКЦ.
    §2. Проголошений Статут набуває чинності Партикулярного права.
    §3. Зміни і доповнення до Статуту вносяться Синодом Єпископів УГКЦ.

Помилка в тексті? Виділіть мишкою та натисніть Ctrl+Enter!
© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC