Зміст

<< Головна УГКЦ

  Собор:
 IV-a сесія
 Канонічні основи
 Статут Собору
 Попередні сесії
   В розділі...
<<< Єпархії
 Привітальне слово Владики Павла Василика
• Пропозиції Собору
• Вступна доповідь о. Василя Мельничука
• Якого священика потребує Україна в ХХІ столітті?
• Соціально-харитативна діяльність в Церкві
• Душпастирство і сучасна сім’я
• Євангелізація кожної людини протягом цілого її життя – завдання Церкви
• Проблеми релігійної освіти дітей та шкільної молоді
   Привітальне слово Владики Павла Василика

Матеріали
Єпархіального Собору
Коломийсько-Чернівецької Єпархії
Української Греко-Католицької Церкви
“Душпастерство в світлі вимог нового часу”

м. Коломия
24-25 грудня 2001 р.Б.



Вітальне слово Правлячого Архиєрея Коломийсько-Чернівецької єпархії Кир Павла Василика

  Всесвітліший отче мітрате Генеральний Вікаріє, Всесвітліші отці мітрати і декани, Всечесніші отці, преподобні ченці і черниці, вельмидостойні гості, дорогі брати і сестри, шановні учасники і делегати Собору Коломийсько-Чернівецької єпархії!

  Мир Вам і благодать у Господі нашім Ісусі Христі! В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

  Сердечно вітаю Вас відкриваючи перший Собор в історії новоутвореної Коломийсько-Чернівецької єпархії.

  Наш Собор має на меті більш глибше впізнати працю душпастиря на теренах єпархії, яка охоплює частину Івано-Франківської області, - Гуцульщину і всю Буковину. Ширше розкрити можливості душпастирювання і віднайти шляхи духовного відродження мирян, що мешкають на цих землях. Вказати дороги найбільш придатні і найбільш успішні для духовного апостольства згідно з вимогами II Ватиканського Собору і нашого часу, а також вказати на різного роду небезпеки, які можуть бути шкідливими для християнської спільноти.

  Сутність священичого, пастирського служіння полягає в тому, щоб пасти стадо Церкви Божої, яку Господь здобув Своєю кров'ю через смерть на хресті. Перед тим, як доручити пасти Своє стадо, Ісус Христос запитує апостола Петра: "Чи ти любиш Мене?" Це запитання свідчить, що пасти стадо "Господнє може тільки той, хто має велику силу любові до Бога. Святіший Отець Іван Павло II під час візиту в Україну, сказав такі слова: "Постійною турботою духовенства хай буде _рунтовне євангельське й церковне виховання мирян........ щоб таким чином, відповісти на суспільні і духовні заклики сьогодення".

  Обов'язок пастиря - лікувати душевні недуги пастви. Праця не є легкою, оскільки хвороби такого роду приховані від людського ока: "бо хто з людей знає, що в людині, крім духу людського, який живе в ній?" (ІКор.1,11). Навіть коли недуга очевидна, при лікуванні її трапляються нові труднощі. Адже поблажливість до духовної хвороби духовних дітей може сприяти розвиткові гріха, а застосування ліків без належної помірності теж може не дати бажаного результату. Тому священик, душпастир має всебічно досліджувати душевний стан людини, пам'ятаючи, що піклування про неї є виявом любові.

  Священикові треба мати велику розсудливість і досвід, знати життя не гірше від тих, що живуть у світі, не піддаватися гніву, не шукати земної слави. Його діяльність, наміри і прагнення повинні бути спрямовані до слави Божої, а поблажливість має поєднуватися з необхідною вимогливістю.

  Пастиреві треба пильно стежити і за власними моральними якостями, прагнути до їх удосконалення, виробляти в собі ті чесноти, про які згадує апостол Павло: тверезість, непорочність, безкорисливість, учительство. Святий Іван Золотоустий говорить: "Необхідно, щоб священик, пильнуючи, вів подвижницьке життя і щоб воно було дзеркалом для народу".

  Отже ціль нашого Собору спрямована на виконання цього великого душпастирського покликання і служіння його Христовій Церкві.

  Поручаючи Вас любові і милосердю Христовому, прошу Спасителя нашого, щоб благословив учасників і делегатів Собору щирою працею і Святою Мудрістю з Неба у вирішенні цих важливих питань сьогодення!

  Ласка Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога, і Отця, і спільність Святого Духа, нехай буде з усіми Вами! Амінь.

© Розробка та розміщення - TRC, 2001