Зміст

<< Головна УГКЦ

  Собор:
 IV-a сесія
 Канонічні основи
 Статут Собору
 Попередні сесії
   В розділі...
    <<< Назад
• Відкриття Архиєпархіального Собору
 Вступне слово
• Аналіз обставин життя українців
• Співдоповідь на тему: «Освіта»
• Люди з особливими потребами
• Співдоповідь на тему: «Люди з вадами слуху»
• Співдоповідь
• Аборти, евтаназії та допоміжні репродуктивні технології
• Аборти, контрацептиви, евтаназія
• Гідність людської особи та деякі межові медичні практики
• Особисті узалежнення
• Наркоманія
• Розлучення і занепад родинного життя
• Проблеми розлучення і прийняття Святих Тайн
• Корупція як соціальний феномен і як моральна проблема
• Заключне слово
• Резолюція про кризовий стан суспільства та шляхи його подолання
• Резолюція про освіту
• Резолюція про роль Церкви у вирішенні проблем людей з особливими потребами
• Резолюція про шляхи вирішення проблем, пов’язаних з абортами та евтаназією
• Резолюція про душпастирську опіку Церкви над особами узалежненими від алкоголю і наркотиків
• Резолюція про кризовий стан сім'ї у сучасному суспільстві
• Резолюція про суспільні хвороби та пошук Церквою шляхів їх подолання
   Вступне слово

Матеріали
III-го Архиєпархіального Собору
Львівської Архиєпархії
Української Греко-Католицької Церкви
“Ісус Христос – джерело відродження українського народу”

Львів-Рудно
Львівська Архиєпархіальна Семінарія Святого Духа
26-30 грудня 2001 р.Б.


ВСТУПНЕ СЛОВО

о. Тарас Савчинський,
секретар Архиєпархіального Собору

«Я - альфа і омега, початок і кінець.
Я спраглому дам даром від джерела води життя» (Одкр. 21, 6)

Ваше Блаженство!
Преосвященний Владико!
Всечесні і Всесвітлі Отці!
Преподобні монахи і монахині!
Шановні делегати і гості Архиєпархіального Собору!

Во ім'я Отця і Сина і Святого Духа розпочинаємо наш Собор на тему «Ісус Христос - джерело відродження українського народу».

Упродовж чотирьох місяців оргкомітет прикладав усіх старань, щоби гідно підготувати умови для праці Собору, на якому маємо розглянути найважливіші соціальні проблеми сьогодення, занепаду моралі нинішньогго світу.

І відповідь на подолання цих проблем шукаймо біля Вічного Джерела - Ісуса Христа. Ісус запрошує до себе всіх, щоб пили небесну воду для душі. Подібно, як чиста вода змиває всілякі бруди, так жива вода - ласка Святого Духа - змиваає всі бруди душевні, очищує душі заплямовані всякими провинами.

Вода гасить вогонь, який часто спалює доми, ліси, здобутки культури і цінні пам'ятники. Жива вода Христова гасить усі пристрасті і всі небезпечні спокуси. Як звичайна вода є необхідною для життя на землі, так жива Євангельська вода - для життя душі. «Хто нап'ється води, якої дам йому я, - не матиме спраги ніколи», - каже Христос (Ів. 4, 13). Христос Спаситель пояснює, що ріки живої води - це дар Святого Духа, це освячуюча ласка Божа, святість, щастя і мир, якого ніхто у світі не може дати. Треба лише вірити і пам'ятати: «Коли хтось хоче іти за мною, хай зрічеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мк. 8, 34).

Сьогодні Ісус Христос кличе нас іти за Ним, щоб зустріти людей, які потребують любові, які чекають на слово Боже, хворих духом і тілом, які благають про чудо і милосердя. Він промовляє до нас: «Усе, що ви зробили одному з братів моїх найменших - ви мені зробили» (Мт. 25, 40). «Хто між вами хотів би стати великим, нехай буде усім слугою» (Мк. 10, 42). «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя» (Мт. 5, 7).

Христос серед нас. «Бо де двоє чи троє зібрані в ім'я моє, там і Я буду посеред них» (Мт. 18, 20). Він бачить чого кому бракує. Він говорить як колись: «Жаль мені цих людей...» (Мт. 14, 13). Він міг би повторити чуда оздоровлення душевного й тілесного, міг би помножити хліб, лише чекає на допомогу людини, чекає на внесок людини. Він говорить сьогодні до нас, християн: «Дайте ви їм їсти» (Мт. 14, 16). Потурбуйтеся зі мною. Я роблю вас відповідальними за них. Зрілий християнин, той який прагне стати біля Христа, мусить розділи з Учителем турботу про весь Божий люд. Він мусить бути достатньо сильним, щоб взяти на себе відповідальність за другу людину. Понести чужі тягарі. Підтрмати слабих. Побачити всякий голод і спрагу. Усвідомити, що спасіння світу Бог узалежнив також від його «слабого» чоловіка, зусиль, молитви, праці і любови.

І ось ми, учасники Собору, зібралися біля Цілющого Джерела. Простягнім свої руки, зачерпнім якомога більше цієї води і подаймо напитися спраглим: «Щоб не мали вже більше спраги...» (Ів. 4, 15).

Слава Ісусу Христу!

© Розробка та розміщення - TRC, 2001