Зміст

<< Головна УГКЦ

  Собор:
 IV-a сесія
 Канонічні основи
 Статут Собору
 Попередні сесії
   В розділі...
    <<< Назад
• Відкриття Архиєпархіального Собору
• Вступне слово
• Аналіз обставин життя українців
• Співдоповідь на тему: «Освіта»
• Люди з особливими потребами
• Співдоповідь на тему: «Люди з вадами слуху»
• Співдоповідь
• Аборти, евтаназії та допоміжні репродуктивні технології
• Аборти, контрацептиви, евтаназія
• Гідність людської особи та деякі межові медичні практики
• Особисті узалежнення
• Наркоманія
• Розлучення і занепад родинного життя
• Проблеми розлучення і прийняття Святих Тайн
• Корупція як соціальний феномен і як моральна проблема
• Заключне слово
• Резолюція про кризовий стан суспільства та шляхи його подолання
• Резолюція про освіту
• Резолюція про роль Церкви у вирішенні проблем людей з особливими потребами
• Резолюція про шляхи вирішення проблем, пов’язаних з абортами та евтаназією
• Резолюція про душпастирську опіку Церкви над особами узалежненими від алкоголю і наркотиків
• Резолюція про кризовий стан сім'ї у сучасному суспільстві
 Резолюція про суспільні хвороби та пошук Церквою шляхів їх подолання
   Резолюція про суспільні хвороби та пошук Церквою шляхів їх подолання

Матеріали
III-го Архиєпархіального Собору
Львівської Архиєпархії
Української Греко-Католицької Церкви
“Ісус Христос – джерело відродження українського народу”

Львів-Рудно
Львівська Архиєпархіальна Семінарія Святого Духа
26-30 грудня 2001 р.Б.


Резолюція
про суспільні хвороби
та пошук Церквою шляхів їх подолання

Корупція, хабарництво та проституція, будучи соціально-моральним злом, сьогодні глибоко вкоренились у наше суспільство і стали складовою частиною української ментальності. Лікувати ці хвороби, а тим більше їх викорінити не можливо лише “косметичними” засобами, хоч деякі з них можуть видаватися успішними. Тому, порятунок можна знайти лише в послідовній праці над відродженням окремої особи та суспільства в цілому на основі християнських цінностей.

Ми, делегати Архиєпархіального Собору, усвідомлюємо те, що без індивідуального навернення та власної відповідальності за долю націй і кожного її члена не можливо перемогти це суспільно-моральне зло. У зв’язку з цим, пропонуємо:

1. Просити Главу УГКЦ Блаженнішого Любомира видати Пастирські листи:

    — до кандидатів у депутати усіх рівнів: про їх відповідальність перед Богом і народом за чистоту своїх намірів і дій;
    — до вірних: про недопустимість участі у корупційних діях, трактуючи їх як гріховні.

2. Рекомендувати парохам:

    — вивчити ставлення вірних до корупції і дати моральну оцінку цьому суспільному явищу;
    — організовувати рух за безхабарницький спосіб життя, використовуючи при цьому існуючий позитивний досвід;
    — у період підготовки та проведення виборів до органів влади, під час Літургії додати єктенію про правильний вибір кандидатів.

3. Роз’яснювати вірним критерії вибору в органи місцевої влади і механізми контролю за обраними людьми.

4. Рекомендуємо Курії Львівської Архієпархії створити інформаційно-аналітичний центр, який би займався дослідженням негативних суспільних тенденцій (зокрема, у ЗМІ) та пропонував би механізми вирішення цих питань.

5. Працювати над розвитком економічної інфраструктури УГКЦ на всіх її рівнях — як відповідь на проблему безробіття.

6. Проголошувати моральне вчення Церкви з питань корупції, враховуючи особливості ментальності українського народу.

7. Душпастирям виголошувати принагідні проповіді та провадити навчання вірних, під час яких показувати гріховний, аморальний характер корупції, проституції та інших суспільних хворіб, наголошуючи на їх руйнівному для особи характерові.

8. Християнським громадським організаціям ініціювати серед вірних протидію моральному занепаду, принципом якого було б збереження моральних чеснот і боротьба з негативними суспільними проявами.

9. Звернутись із проханням до Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира про створення Архиєпархіальної комісії з суспільних питань та доручити їй спільно з Комісією у справах сім’ї Львівської Архиєпархії координувати виконання рішень Собору.

10. Використовуючи досвід іноземних спільнот, створити службу допомоги жінкам, які бажають порвати з проституцією (враховуючи анонімність та безпеку їх родин).

11. Створити окремий напрямок душпастирювання з групами ризику (проституток, наркоманів, алкоголіків, безробітних), залучаючи до цього служіння чернечих згромаджень.

12. Через церковні ЗМІ постійно висвітлювати соціально-моральні проблеми та засудити спроби легалізації проституції в державі, оскільки у такому випадку держава ототожнює себе з цим моральним злом.

© Розробка та розміщення - TRC, 2001