Зміст

<< Головна УГКЦ

  Собор:
 IV-a сесія
 Канонічні основи
 Статут Собору
 Попередні сесії
   В розділі...
    <<< Назад
• Відкриття Архиєпархіального Собору
• Вступне слово
• Аналіз обставин життя українців
• Співдоповідь на тему: «Освіта»
• Люди з особливими потребами
• Співдоповідь на тему: «Люди з вадами слуху»
• Співдоповідь
• Аборти, евтаназії та допоміжні репродуктивні технології
• Аборти, контрацептиви, евтаназія
• Гідність людської особи та деякі межові медичні практики
• Особисті узалежнення
• Наркоманія
• Розлучення і занепад родинного життя
• Проблеми розлучення і прийняття Святих Тайн
• Корупція як соціальний феномен і як моральна проблема
 Заключне слово
• Резолюція про кризовий стан суспільства та шляхи його подолання
• Резолюція про освіту
• Резолюція про роль Церкви у вирішенні проблем людей з особливими потребами
• Резолюція про шляхи вирішення проблем, пов’язаних з абортами та евтаназією
• Резолюція про душпастирську опіку Церкви над особами узалежненими від алкоголю і наркотиків
• Резолюція про кризовий стан сім'ї у сучасному суспільстві
• Резолюція про суспільні хвороби та пошук Церквою шляхів їх подолання
   Заключне слово

Матеріали
III-го Архиєпархіального Собору
Львівської Архиєпархії
Української Греко-Католицької Церкви
“Ісус Христос – джерело відродження українського народу”

Львів-Рудно
Львівська Архиєпархіальна Семінарія Святого Духа
26-30 грудня 2001 р.Б.


Заключне слово

о. Тарас Савчинський,
секретар Архиєпархіального Собору

«...Віра без діл мертва»
(Як. 2, 26)

Настав час зробити підсумки наших напрацювань під час Архиєпархіального собору. І кожний із нас відправиться до свого дому, до своєї парохії. Але хочу пригадати - найважливіше попереду. Бо всі ми зобов'язані впровадити в життя, реалізувати те, що сьогодні є на папері.

Маємо обов'язок не тільки донести до своїх парохій, деканатів рішення Собору, але і прикласти усі свої сили, щоб допомогти людям вийти із цих проблем, про які ми так ревно дискутували на протязі цих трьох днів. Допомогти «не словом, не язиком, лише ділом і правдою» - каже нам апостол Іван (1 Ів. 3. 18).

У молитвах звертаємося до Господа, щоб не бракувало нам відваги стати в обороні правди, бо це комусь, може не сподобатися.

Щоб ми не піддавалися спокусі гостру прямоту прикрасити і посолодити, забуваючи, що маємо бути «сіллю землі» - а не цукром.

Звичайно, що ми не можемо не звернути уваги на зло-гріх. Але при цьому не слід убивати людину. Агресія це не засіб наверненя.

Коли ламається автомобіль, мудрий водій не б'є молотком по кузову. Він терпеливо шукає дефекту. Саме витикання вад нікого не уздоровлює. Якраз навпаки, - воно поглиблює рану, посилює страждання і часто утруднює дорогу наверненя. Крім діагнозу, потрібне лікування, а воно полягає у створенні нового шансу для того, хто схибив. Людина для людини повинна бути радше лікарем, аніж суддею.

Мусимо знайти у собі силу і стриманість, щоб не кидати тяжкі слова, безжалісні погляди, відвертатися від людини через те, що вона грішна з погордою і осудом, а радше підійдім як підходив до них Ісус зі словами «Я тебе не осуджую. Іди та вже віднині не гріши».

Предвічна Мудрість відає, як важко людині поправитися, коли їй не забувають її провини. Хттось повернувся після курсу лікування від алкоголізму, але назавжди залишається «пияком». Про самотню дівчину, яка народила дитину говоритимуть «не хочу казати як». В той час з високопіднятими головами будуть ходити ті, що тихцем увільнилися від материнства. Хтось вийшов з ув'язнення, відкупивши свою вину, але усі знають і кажуть: «Треба на нього уважати» - остерігатися. І через це, скільки блудних синів зупиняється на півдорозі до навернення, бо ми не сказали їм вчасно: «Прийди, брате, Отець чекає. Прийди, разом радітимемо. І святкуватимемо день твого повернення. Прийди, бо ти мій брат в грісі і слабості».

Ніколи не забуваймо, що людина може віддалити нас від Бога, а може і привести до Бога. Людина може паралізувати нас своєю неприязню, ворожістю і насмішкою. А любляча, щира, близька людина може влити в нас струмені життя і радості. Теплим словом може розігріти скам'яніле серце, може надати нашій думці високого лету, нашим діям - жвавість, нашому життю - нового ритму. Це стосується і людей, які через своє каліцтво не можуть самостійно врізати кусок хліба чи намастити.

Відкриймо свої очі, щоб завжди і всюди вони бачили наших братів і сестер, які надіються і чекають на наше милосердя, доброту і допомогу. «Не відвертай свого лиця від усякого бідного (Тв. 4, 7) - закликає нас Святе Письмо.

Покійна праведна монахиня Мати Тереза часто пригадувала свлїм сестреам, кажучи «Дорогі сестри! В каплиці ви адоруєте Ісуса Христа, укритого в кивоті під видами хліба. Коли обов'язок кличе вас із каплиці до хворих у лікарні, ви залишаєте Ісуса Христа в кивоті і спішите до Ісуса Христа, укритого в хворій людині». Все, що ми робимо для хворих, немічних, калік, ув'язнених, покинутих, забутих суспільством людей, ми робимо для самого Ісуса Христа.

Накінець хочу подякувати усім тим, хто своєю працею спричинився до підготовки і проведення Собору.

Це, в першій мсірі, священики, що належали до оргкомітету Собору, Курія Львівської Архиєпархії, Секретарка Канцелярії Лариса Стеців, доповідачі і співдоповідачі, декани й парохи усіх парох»ій Архиєпархії, що підтримали нашу ідею проведення підгтоовки собору по деканатах і дали свої пропозиції на Собор через анкетування. Вдячні усім парохіям, які вклали свою лепту в проведення Собору у вигляді фінансової підтримки. Особливо вдячний ректорові і ректорату Семінарії, що дозволили провести Собор в стінах Львівської Духовної Семінаріїєї під покровом і надтхення Святого Духа.

Безмежно вдячний Вам, делегати і гості за плідну працю в часі проведення Собору.

Собор закінчується в переддень 2002 року. Тому хочу всіх вас привітати з Новим Роком і близькими святами Різдва Христового. Побажати сповнення Ваших добрих намірів, миру, спокою, щастя і всякого добра. щоб завдяки вашій вірності, Правді та мужжньому проповіданню Божогшо слова ви могли .спричинитися до того «щоб криві дороги стали прямими, а вибоїсті дороги гладкими і всі люди побачуть Спасення Боже».

© Розробка та розміщення - TRC, 2001