Зміст

<< Головна УГКЦ

  Собор:
 IV-a сесія
 Канонічні основи
 Статут Собору
 Попередні сесії

Rambler's Top100


Помилка в тексті?
Виділіть мишкою та натисніть Ctrl+Enter!

   В розділі...
<<< Єпархії
• Слово Владики Юліана Вороновського
• Слово о.др. Романа Василіва
• Богослів’я спільноти (о. митр. Мирон Бендик)
• Доповідь Івана Гаваньо
• Літургійний вимір життя спільноти.
• Родинний аспект життя і діяльності парохіяльної спільноти.
• Навчально-виховний аспект життя і діяльності парохіальної спільноти
• Молодь на парохії
• Харитативний аспект життя і діяльності спільноти
• Господарський аспект життя і діяльності спільноти
 Пропозиції Собору
• Звернення собору
  

МАТЕРІАЛИ
II СЕСІЇ СOБOPУ
САМБIPСЬKO-ДРОГОБИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ
УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
«Ідентичність священика»

Трускавець
16-19 липня 2001 р.Б.



16-19 липня 2001 р.Б.

П Р О П О З И Ц І Ї С О Б О Р У


 Церква, яко люд Божий, за своєю суттю являє собою динамічний процес, який триває в історії люд-ства і триватиме «нині і повсякчас, і на віки віків». Невід'ємною частиною Церкви є парохіяльна спільнота як втілення Церкви в конкретному місці і часі. Вихо-дячи з церковного розуміння спільноти, II Сесія Собо-ру «Ідентичність священика» констатує, що досі існую-ча модель спільноти не відповідає такому розумінню і вимогам часу і ставить метою переосмислити церковну спільноту як релігійне братство у світлі літургійного, богословського та інших аспектів. Основами відродження і життя релігійного братства є Богослужіння (Літур-гія), в яких кожний член братства визнає, усвідомлює і переживає своє членство в Тілі Христовому. Євхаристійно виховане братство за дією Святого Духа відкриє у собі різні дари і покликання, а також різні види активності мирян (катехитична, молодіжна, сімейна, харитативна, господарсько-економічна).

 Виходячи з цього, II Сесія Собору поклика-на дати імпульс і пробудити ініціативу всіх членів парохіяльної спільноти для започаткування процесу реаль-ного суспільного відродження в Україні.


Літургійний аспект


Літургійно-духовне життя парохіяльної спільноти базується на Божественній Літургії. Виходячи із цього, Собор закликає парохіяльні спільноти до необхідності виходу Літургії поза стіни храму, щоб зібрати воєдино «роздроблених» парохіян, адже Христос є «роздроблю-ваний» і «нероздільний». Тому і вміння кожного христи-янина літургізувати після Літургії дасть змогу зміцнити містичне тіло Христа (люд Божий) через Святе Причас-тя і практичну християнську любов один до одного.

  • 1. Наголошуємо на необхідності дотримування священичого етикету при запрошенні, прибутті священиків і проведенні парохіяльних храмових празників та просимо Владику видати відповідне розпорядження щодо цього.
  • 2. Пропонуємо парохіяльним священикам шукати різні форми залучення всіх парохіян до участі у святку-ваннях храмових празників.
  • 3. Враховуючи нашу традицію літургії після Літур-гії, пропонуємо формувати молитовно-харитативні брат-ства. Просимо Єпархіальне Управління розробити взірці відповідних статутів.
  • 4. Пропонуємо на більших парохіях запроваджува-ти служіння Святих Літургій, на яких враховувати специ-фіку дітей та молоді.
  • 5. Вважаємо за необхідне у парохіяльних спільно-тах виховувати і плекати церковний причет, заохочуючи його до частого прийняття Святих Таїн.
  • 6. В світлі парохіяльної катехизи наголошуємо на необхідності підготовки священиком групи парохіяльних співців.
  • 7. Пропонуємо священикам привчати парохіяльну спільноту до сповіді поза часом Літургії.
  • 8. Закликаємо до відродження давньої традиції при-ношення земних дарів (продуктів харчування) для їх бла-гословення під час Литії з подальшим їх розподілом серед потребуючих членів спільноти.
  • 9. Пропонуємо при парохіяльних кооперативах (крам-ницях) передбачити продаж речей літургійного церковно-го вжитку (свічки, просфори, літургійне вино тощо).
  • 10. Поважаючи давню традицію поминок (тризни), рекомендуємо проводити поминальну трапезу не в день похорону, а на 9-ий чи 40-ий день як своєрідну християн-ську „агапе".
  • 11. Бажаючи відновити розуміння Літургії як спільної справи, рекомендуємо священикам виголошувати пропо-віді на всіх замовлених родинами Літургіях.
  • 12. Пропонуємо відновити в парохіяльних спільно-тах пом'яник, в якому вписувати імена померлих Ієрархів, що очолювали Церкву чи Єпархію, парохіяльних свяще-ників, членів церковних братств, визначних жертводавців, ктиторів і доброчинців даного храму.
  • 13. Просимо Єпархіальне Управління сприяти у перекладах і виданні основних богослужбових книг укра-їнською мовою.
  • 14. Пропонуємо ректорату ЄКЇ вивчити можли-вість заснування філій дяківсько-регентського факультету в адміністративно-районних центрах, розробивши при цьому відповідну програму і статут.
  • 15. Пропонуємо Єпархіальному Управлінню розро-бити широке пояснення «тацового збору» з подальшим виданням відповідного розпорядження.
  • 16. Пропонуємо проводити на парохіях реколекції на Літургійні теми.
  • 17. Нагадуємо парохіяльним спільнотам про обов'-язок утримувати церковне майно у належному стані.
  • 18. Просимо Владику видати Пастирський Лист про обов'язок святкування неділі.

 

Родинний аспект


Християнське подружжя, як „домашня церква", покликане до свідчення серед інших Царства Божого і становить основу парохіяльної громади і цілої Церкви.
З цього огляду виховання і підготовка до по-дружжя, духовна підтримка і допомога молодим по-дружжям, боротьба з вадами суспільства, які руйнують родини, праця з родинами, організація допомоги бага-тодітним і потребуючим сім'ям, як теж і належне вша-нування християнських подруж, які прожили разом тривалий час - має стати пріоритетом праці священика на парохії.
Собор особливо наголошує на необхідності хрис-тиянського виховання і підготовки молодих людей до прийняття святої Тайни Подружжя.
Собор закликає до участі у Божественних Літур-гіях, головно в неділі і свята, всіх членів родини, вияв-ляючи і тим самим поглиблюючи свій внутрішній ду-ховний зв'язок у родині, єдність із цілою парохіяльною громадою і Господом Богом.
Відновлення і плекання в наших родинах христи-янських цінностей у поєднанні з національними тради-ціями є основою Преображення наших громад, цілої Церкви і народу.
Собор також наголошує на необхідності по-глиблення парохіяльними священиками своїх знань з питань родини і заохочує до подальших студій у цій ділянці.

  • 1. Беручи до уваги рішення Синоду Єпископів щодо проголошення 2003 року роком Родини, вважаємо за до-цільне утворення на єпархіальному рівні організаційного комітету для випрацювання програми і проведення заходів на його відзначення.
  • 2. Пропонуємо створити у деканатах службу сім'ї.
  • 3. Пропонуємо організовувати в деканальних цен-трах і на великих парохіях реколекції для молодих подруж.
  • 4. Просимо Єпархіальне Управління висилати на студії в місцеві і закордонні навчальні заклади кандидатів на фахівців з питань родини.
  • 5. Пропонуємо відповідним комісіям організувати виш-кіл лідерів для праці на парохії з узалежненими особами.
  • 6. Просимо ректорат семінарії розширити курс лекцій на тему родини.
  • 7. Пропонуємо парохіяльним священикам заохочу-вати родини до відродження народних традицій.
  • 8. Рекомендуємо проводити на парохіях не тільки Матері, а й день Батька і день Родини.
  • 9. Рекомендуємо священикам на парохіяльному рів-ні вшановувати багатодітні християнські сім'ї, та христи-янські родини, які прожили тривалий час у подружжі.


Навчально-виховний аспект


Церква є Матір'ю і Вчителькою нашої віри, на-роджує дітей у водах Хрищення, а тоді плекає її віру через катехизу. Парохіяльна спільнота, яка видимо пред-ставляє Церкву, сама в собі є живою катехизою і повинна бути реальним місцем свідчення віри, піклува-тися вихованням і навчанням своїх членів, ставати живим і постійним середовищем зростання віри, де формуєть-ся Христовий учень, «зростає мудрістю й ласкою в Бога та людей» (Лк 2,52). Парохіяльна спільнота — це найвідповідніше місце, де служіння Слова є одночасно навчанням, вихованням і живим досвідом.
Виховання дітей в дусі християнської любові, поступове їх уцерковлення, защеплення почуття при-належності до даної громади і цілої Церкви вимагає від парохіяльного священика старанної і продуманої організації на всіх рівнях виховної праці з дітьми. Недільна парохіяльна школа, вівтарні братства, перша сповідь і урочисте святе Причастя тощо покликані виховати майбутніх свідомих християн і патріотів сво-єї Церкви і народу.

  • 1. Враховуючи період навчання в недільній парохі-яльній школі, уроки християнської етики в загальноосвіт-ній школі, членство у вівтарній дружині, марійських брат-ствах, завданнями яких є забезпечити відповідний рівень катехитичних знань, пропонуємо вважати не обов'язковим для вступу на Катехитичний факультет ЄКЇ навчання на 4-х річних Катехитичних курсах.
  • 2. Вважаємо доцільним заміну Катехитичних кур-сів на Деканальні Катехетичні школи, які б діяли впро-довж року.
  • 3. Дбаючи про підвищення рівня викладання хрис-тиянської етики в початкових класах, пропонуємо ректо-рату ЄКЇ розробити програму і проводити курси основ християнської етики для вчителів початкових класів.
  • 4. Просимо Єпархіальне управління сприяти у ство-ренні католицьких дитячих садків та шкіл, взявши за приклад, зокрема, досвід Бучацького ліцею, який діє під духовним проводом отців-василіян; в цьому навчальному закладі в основу виховного процесу покладено християн-ські цінності та формування національної самосвідомості.
  • 5. Нагадуємо парохіяльним священикам про їх обов'-язок духовної опіки над усіма навчальними закладами та дитячими установами, які знаходяться в межах їх парохій.
  • 6. Вважаємо за доцільне кожній парохії подбати про відповідне приміщення для створення парохіяльного центру.
  • 7. Просимо доручити Катехитичній Єпархіальній комісії розробити програму катехизи поступового уцер-ковлення для парохіяльної спільноти.
  • 8. Рекомендуємо при парохіяльних спільнотах орга-нізовувати дитячі хори.
  • 9. Рекомендуємо парохіяльним священикам і катехитам активно співпрацювати з батьками дітей, які навча-ються в катехитичних школах.
  • 10. Рекомендуємо регулярно проводити катехизу надії з людьми похилого віку.
  • 11. Пропонуємо парохіяльним священикам на еку-менічній катехизі звернути увагу на такі питання: пояснен-ня конфесійних поділів, що існують та шляхів їх подолан-ня, вчити засад єдності і співжиття з представниками інших віровизнань за умови збереження власної ідентичності.
  • 12. Заохочуємо парохіяльні спільноти видавати па-рохіяльні вісники.


Молодіжний аспект


Поширення серед нашого народу таких негатив-них явищ як пияцтво, наркоманія, вседозволеність тощо вимагають, зокрема від парохіяльного священика і ці-лої парохіяльної громади, пильної уваги до християн-ського виховання молоді. Вважаємо, що всебічна під-тримка і поширення молодіжних рухів і братств із одночасною євангелізацією і уцерковленням їх членів буде найкращою захороною молоді перед негативними явищами і одночасно важливим засобом у вихованні національне свідомих християн.
Собор вважає недоцільним творення нових мо-лодіжних християнських церковних організацій, а рад-ше пропонує уцерковлення членів вже існуючих моло-діжних організацій.

  • 1. Просимо парохіяльних священиків сприяти від-новленню у спільнотах молодіжних національних струк-тур, рухів, організацій тощо.
  • 2. Рекомендуємо парохіяльним священикам здійснювати систематичну опіку над молоддю приналежною до партійних організацій.
  • 3. Наголошуємо на потребі співпраці парохіяльних спільнот з молодіжними державними і громадськими ін-ституціями.
  • 4. Заохочуємо парохіяльні спільноти до розвитку спорту та туризму серед молоді.
  • 5. Пропонуємо Комісії у справах молоді розробити і видати посібник для роботи з молоддю: (проведення сарепт, прощ, нічних чувань, вечорів, християнських дис-котек тощо).
  • 6. Пропонуємо запровадити свято молоді у парохі-яльній спільноті.
  • 7. Пропонуємо в часі реколекцій на парохії перед-бачити науки для молоді.
  • 8. Пропонуємо Комісії у справах молоді активізува-ти академічне душпастирство.
  • 9. Просимо Владику звернутися до відповідних дер-жавних інституцій про здійснення контролю над дотри-манням закону України про продаж тютюнових та алко-гольних виробів тільки особам відповідного віку, а також проведення молодіжних вечірок тільки в межах визначе-ного часу.


Харитативний аспект


Собор наголошує на необхідності плекання як у цілій парохіяльній спільноті, так і серед окремих її чле-нів духу взаємодопомоги. Даючи своїм прикладом сві-доцтво Божого милосердя. Собор закликає парохіяльні спільноти взяти під свою опіку потребуючих, приверта-ючи і підтримуючи віру і надію у знедолених людях.
Собор закликає парохіяльні громади позбутися постави очікування тільки на допомогу ззовні, а скорі-ше зосередитися на своєму внутрішньому потенціалі, плекаючи серед своїх членів дух милосердя і жертов-ності, пам'ятаючи, що тим самим вони виконують Хрис-тову заповідь любові. Одночасно Собор наголошує, що взаємодопомога на парохії не вичерпується лише мате-ріальною стороною, але насамперед вимагає духовної підтримки для бідних, одиноких людей, багатодітних сімей тощо. Важливим є також залучення цих катего-рій людей до активної праці на парохії, зокрема в ділянці взаємодопомоги.
З метою підтвердження цілому світові любови Христа та Його Церкви до найбідніших у гідному виз-нанні всіх як дітей одного і того ж Отця та свідчення її перед людьми Собор заохочує парохіяльні громади до будівництва спільнот справедливості та милосердя.

  • 1. Пропонуємо доручити Єпархіальному Управлін-ню розпрацювати статут братства «Милосердний самаря-нин» з метою заснування його у парохіяльних спільнотах.
  • 2. Пропонуємо залучати у парохіяльних спільнотах дітей і молодь до харитативної діяльності.
  • 3. Вважаємо за доцільне відкривати у парохіяльних спільнотах філій Кредитної спілки, а також кас взаємодо-помоги, чи харитативних спілок.
  • 4. Рекомендуємо парохіяльним спільнотам проявля-ти зацікавлення духовним життям та фінансовим станови-щем семінаристів та інших осіб, котрі навчаються в ду-ховних закладах від даної парохії.
  • 5. Просимо Владику зобов'язати парохіяльну спільно-ту опікуватись колишнім парохом (незалежно від його місця проживання), який з їхньої парохії вийшов на пенсію.
  • 6. Пропонуємо будь-які фінансові збірки поза ме жами парохії проводити тільки з благословення Правля-чого Владики.
  • 7. Пропонуємо Єпархіальному Карітасу видавати що-квартально інформаційний листок про свою діяльність.


Господарський аспект


Радянська економічна спадщина, наслідки колек-тивізації і винищення приватних господарств, як теж і засади капіталізму, які проникли до нас в останні роки, є чужими духові християнської любові і кращих госпо-дарських традицій нашого народу. Собор закликає па-рохіяльні громади до відродження цих традицій, як і до пошуку нових форм ефективного господарювання, які дозволять у дусі взаємодопомоги і любові покращити економічний стан як окремих членів наших громад, так і цілої парохіяльної спільноти. Собор закликає парохі-яльні спільноти всіляко заохочувати і сприяти таким ініціативам серед своїх вірних. Вважаємо, що тісна еко-номічна співпраця парохіян посилить також і почуття духовної єдності громади.

  • 1. Звертаємося до парохіяльних спільнот на чолі зі священиком з пропозицією вивчати можливості різних форм господарсько-фінансової і кооперативної діяльності спільнот з подальшим впровадженням їх у життя.
  • 2. Пропонуємо парохіяльній спільноті вивчати на-бутий Церквою досвід щодо функціонування парохіяльних кооперативів і товариств по боротьбі із вживанням алко-голю та іншими узалежненнями з метою подальшого впро-вадження цього досвіду в життя.
  • 3. Пропонуємо парохіяльній спільноті працювати в напрямі розвитку сільського господарства та інших видів діяльності там, де є можливість і відповідні для цього умови.
  • 4. Вважаємо за доцільне систематично проводити навчально-практичні семінари з питань сільськогосподар-ської діяльності парохіяльних спільнот на базі дочірнього підприємства «Благовість».
  • 5. Вважаємо за доцільне на деканальному чи ра-йонному рівнях організовувати МТС або міні-заводи з переробки сільськогосподарської чи лісової сировини, за-лучивши до цього економічний відділ та «Карітас» Єпар-хії, з подальшим сприянням виробникам у реалізації продукції.
  • 6. Пропонуємо відкриття філій Кредитної спілки «Відродження» в районних чи деканальних центрах.
  • 7. Пропонуємо економічному відділу Єпархії вивча-ти європейський досвід функціонування агротуризму та зеленого туризму з метою впровадження його в господар-ське життя спільнот.
  • 8. Пропонуємо активізувати релігійно-просвітниць-ку діяльність через створення при Єпархії туристично-екскурсійного бюро.
  • 9. Пропонуємо Економічній раді розробити проект участі парохіяльних спільнот у розвитку курортно-готель-ної діяльності.
  • 10. Пропонуємо Економічній раді вивчити питання придбання туристичної бази.
Помилка в тексті? Виділіть мишкою та натисніть Ctrl+Enter!
© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC