Зміст

<< Головна УГКЦ

  Собор:
 IV-a сесія
 Канонічні основи
 Статут Собору
 Попередні сесії

Rambler's Top100


Помилка в тексті?
Виділіть мишкою та натисніть Ctrl+Enter!

   В розділі...
<<< Єпархії
• Слово Владики Юліана Вороновського
• Слово о.др. Романа Василіва
• Богослів’я спільноти (о. митр. Мирон Бендик)
• Доповідь Івана Гаваньо
• Літургійний вимір життя спільноти.
• Родинний аспект життя і діяльності парохіяльної спільноти.
• Навчально-виховний аспект життя і діяльності парохіальної спільноти
• Молодь на парохії
• Харитативний аспект життя і діяльності спільноти
• Господарський аспект життя і діяльності спільноти
• Пропозиції Собору
 Звернення собору
  

МАТЕРІАЛИ
II СЕСІЇ СOБOPУ
САМБIPСЬKO-ДРОГОБИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ
УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
«Ідентичність священика»

Трускавець
16-19 липня 2001 р.Б.



З В Е Р Н Е Н Н Я С О Б О Р У

 



Блаженнішому Патріархові
Любомиру,
Главі і Батькові УГКЦ


Ваше Блаженство!

Ми, священики, монахи, монахині і миряни, на чолі з Правлячим Архиєреєм, що складаємо Собор Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, ввійшли в нове тисячоліття християнства, переживши надзвичайні дні Великого Юві-лею 2000-го року і візиту Святійшого Отця в Україну 2001 року. Одночасно для нашої Церкви цей рік є роком Слуги Божого Митрополита Андрея. Ми продовжуємо літургійно молитися за його прославу і причислення в майбутньому до лику святих. Крім Митрополита Андрея, Бог подарував нам другого великого світоча Церкви Слугу Божого Пат-ріарха Йосифа. Про нього Святійший Отець Іван Павло II сказав, що Він боровся за праведну справу.

Наступного року сповнюється 110 років з дня на-родження Патріарха Йосифа. Пропонуємо присвятити Йому наступний 2002 рік, а при цій нагоді також відзначити чверть століття від проголошення Патріархату УГКЦ.

За всіма святкуваннями останніх років ми якось випустили з поля зору цю подію епохального значення.

Ваше Блаженство! Ваш попередник, Блаженної пам'яті Мирослав Іван Кардинал Любачівський під час інтронізації в Соборі святої Софії в Римі сказав, що не може прийняти титулу Патріарха, «не маючи для цього таких сил і талан-тів», як Йосиф Сліпий. Зараз зовсім інша ситуація, ми є в Україні і становимо динамічну і міцну Церкву. Під час Вашого останнього приїзду до Катедри в Дрогобичі ми запевнили Вас про нашу всебічну підтримку. Просимо Вас наступного року при вшануванні пам'яті Патріарха Йосифа прийняти титул Патріарха. Це буде найкраща данина його спадщині, вираженій у «Заповіті». Вже тепер, поминаючи Патріарха під час Літургії, ми молитовне дозріваємо до усвідомлення патріаршосгі. Просимо прийняттям титулу «Пат-ріарха» скріпити патріаршу свідомість нашої Церкви.



Блаженнішому Патріархові
Мусса Даудові І
Префекту Конгрегації Східних Церков


Ваше Блаженство!

Ми, священики, монахи, монахині і миряни, на чолі з Правлячим Архиєреєм, що складаємо Собор Самбір-сько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, звертаємося до Вас із проханням про роз'яснення. Нещодавно ми мали честь вітати Вас на українській землі і спільно молитися під час візиту Святійшого Отця в Україну 23-27 червня цього року. Ви могли побачити, що УГКЦ являє собою могут-ню Церкву, яка динамічно розвивається. Разом з тим, вона є спадкоємицею київського християнства, що існує на наших землях понад 1000 років. Глава Церкви ще від часів хрещення України носив титул Митрополита Київ-ського, а від 1509 року — Митрополита Києво-Галицького і всієї Руси. 1596 року в Бересті Київська Церква на чолі з Києво-Галицьким Митрополитом Михайлом Раго-зою підтвердила свою єдність із Римським Апостоль-ським Престолом. Впродовж століть мучеництва за «єд-ність святих Божих Церков» митрополити Києво-Галицькі вимушено переносили свій осідок, котрим від 1807 року стало місто Львів. Впродовж 1963-91 років осідком мит-рополитів було місто Рим. Цього ж 1963 року Києво-Галицькі митрополити отримали титул «Верховного Архи-єпископа Львова для українців», який залишився загадко-вим для загалу УГКЦ. Під час Божественної Літургії з Папою у Львові 27 червня цього року ми почули продов-ження і розвиток цієї загадки: вже не тільки Глава нашої Церкви, але й єпархіальні єпископи (Сокальський, Бучацький) почали титулуватися з боку представників Вати-канської Курії «Єпископом Сокальським українців» і т.д. Для нас такі титули звучать образливо. Просимо вияснити на яку еклезіологію спираються такі титули і наскіль-ки етично вживати сконструйовану поза Помісною Церквою титулатуру, ігноруючи ту, яка склалася і триває в Помісній Церкві історично?


Синоду Єпископів УГКЦ


Священний Синоде!

Ми, священики, монахи, монахині і миряни, на чолі з Правлячим Архиєреєм, що складаємо Собор Самбір-сько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, вимушені вдруге звер-нутися до Вас. Перша Сесія нашого Собору, яка проходила з 6 по 12 серпня 2000 року, скерувала на ім'я Синоду листа з пропозиціями від Єпархіального Собору. В липні цього року у Львові відбувся Синод Єпископів, проте, як нам стало відомо, Синод не розглядав наших пропозицій. У зв'язку з цим ми вважаємо, що необхідно розпрацювати чіткі норми взаємодії між єпархіальними соборами і Синодом Єпископів чи Постійним Синодом у питаннях, що їх собори скеровують до Синоду. Якщо такої взаємодії не буде, то єпархіальні собори працюватимуть в ізоляції, що підважить сенс самого принципу соборності. Про-хаємо Вас у розроблених нормах вказати терміни, впро-довж яких Синод Єпископів (Постійний Синод) уділить відповідей на запити, що надходять від єпархіальних собо-рів. Висилаючи до Вас пропозиції цьогорічної нашої сесії, очікуємо відповідей і на попередні.

Синоду Єпископів УГКЦ

Священний Синоде!

Ми, священики, монахи, монахині і миряни, на чолі з Правлячим Архиєреєм, що складаємо Собор Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, хочемо просити від Вас підтримки і допомоги. Одним з найбільших болів нашого душ-пастирства і суспільства в цілому є вимушена економічна еміграція наших співвітчизників. Як правило, виїжджає здіб-ніша та активніша частина народу, часто потрапляючи в кабалу і рабство. Нас особливо турбує проблема розпаду сімей внаслідок виїзду на заробітки, виникнення нового явища безпритульних дітей, батьки яких виїхали, а також браку належної пастирської опіки для заробітчан. Просимо Вас видати спеціального Пастирського Листа, присвяченого цій проблемі, щоб увразливити суспільство і владу в Україні на пошук виходу з ситуації. Одночасно заявляємо про нашу готовість до участі в програмі душпастирської праці серед нової еміграції. Якщо буде на те воля Синоду, ми готові як Єпархія зосередитися на потребах емігрантів у конкретній країні нового поселення, тобто, вивчити ситуацію й основні потреби наших людей, відрядити мовно і культурно підго-тованих священиків, а також зробити все можливе для полегшення і покращення становища наших братів і сестер у нових місцях праці і проживання.



Президентові України
п. Л. Кучмі


Вельмишановний пане Президенте!

Ми, священики, монахи, монахині і миряни, на чолі з Правлячим Архиєреєм, що складаємо Собор Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, звертаємося до Вас, пане Президен-те, як до гаранта Конституції. Минуло 55 років від часу, коли ціла Українська Греко-Католицька Церква була репресована сталінським режимом. Минуло 10 років від часу, коли на хвилі демократизації суспільного життя ця Церква була лега-лізована. Проте, незважаючи на постійні звернення до компе-тентних органів влади, з Церкви й досі не зняті звинувачення в співпраці з фашизмом і антирадянській діяльності. Об'єк-тивні дослідження істориків переконливо показали безпідстав-ність звинувачень, які дали початок масових репресіям проти членів УГКЦ впродовж 40-80 років XX століття. Десять років діяльності Церкви в незалежній Україні, звінчані візи-том Святійшого Отця Івана Павла П, засвідчили про активну позицію УГКЦ в національному відродженні і державотво-ренні. Тому, на погляд Собору, давно назрів час відновити історичну справедливість і реабілітувати УГКЦ. Просимо здійснити акт морально-політичної реабілітації Церкви. Після цього можна було б розпочати церковно-державні переговори про шляхи реституції церковного майна. Як громадяни Укра-їни, які в абсолютній більшості підтримали Вас на останніх президентських виборах, просимо тепер підтримати нас.


Відкритий лист.
Генеральному прокуророві України
п. М. Потебенькові
Копії:
Президенту України;
Міністерству Внутрішніх Справ;
Міністерству Юстиції.


Вельмишановний пане
Генеральний прокуроре України

Ми, священики, монахи, монахині і миряни, на чолі з Правлячим Архиєреєм, що складаємо Собор Самбірсько-Дро-гобицької Єпархії УГКЦ, звертаємося до Вас, пане Прокуро-ре, з дуже болючою проблемою. Нещодавно ми спом'янули річницю від дня вбивства нашого співбрата в священстві, отця Івана Бурядника, якого по-звірячому замордовано в селі Модричі Дрогобицького району Львівської області. Минув рік, проте слідство нічого не з'ясувало і не вияснило. Ми всі бачимо, як у суспільстві безкарно здійснюється «відстріл» кращої його частини — журналістів, священиків і взагалі мислячих людей. При цьому правоохоронні органи або безді-яльні, або імітують боротьбу проти злочинності. Яскравим доказом цього є не тільки справа журналіста Георгія Гонгадзе, але й священика Івана Бурядника. Ми як християни ніколи не погодимося з розгулом зла, а як друзі і співбрати отця ми з веління совісті не можемо і не будемо мовчати. Ми обрали форму відкритого листа, оскільки використали всі можливі способи звернення до слідчих органів. Сподіваємося таки знайти справедливість в Україні. Якщо цього не станеть-ся, ми продовжимо шукати її в Європейських правозахисник структурах. Маємо надію, що Вашого авторитету буде дос-татньо, щоб зрушити справу отця Івана з мертвої точки.


Повернутися вгору
Помилка в тексті? Виділіть мишкою та натисніть Ctrl+Enter!
© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC