Зміст

<< Головна УГКЦ

  Собор:
 IV-a сесія
 Канонічні основи
 Статут Собору
 Попередні сесії
   В розділі...
    <<< Назад
• Відновлення нашого суспільного життя
 Неомойсеєвий декалог
• Рішення Собору в дії
   Неомойсеєвий декалог

“Неомойсеєвий декалог”

митр. прот. д-р Михайло Димид

  З ініціативи викладача української мови п. Наталії Рибак студенти I-го курсу Львівського музично-богословського училища поділилися своїми роздумами щодо “Суспільного дороговказу віруючого”, прийнятого Третьою сесією Патріаршого Собору УГКЦ і затвердженого Синодом Єпископів 12 липня цього року.

  Читаючи студентські роботи, бачиш на скільки глибоко і серйозно підходять 17-18-літні юнаки до змісту “Суспільного дороговказу віруючого”: “Дороговказ – це правила, які мають допомогти християнину дістатися до вічного щастя в небі.” – пише Тарас Карвацький. “Цей документ, – продовжує він, – повинен бути не пунктами покори, а поштовхом і легшим пізнанням постаті Христа. “Дороговказ…” допомагає стати духовно зрілою людиною. Ці невеличкі пункти, які повинні перейти через наше серце, мають лишити стежину, по якій ми повинні крокувати, і нашим життям показувати приклад іншим.”

  Роздумуючи навколо сьогоднішніх суспільних негараздів, студенти так окреслюють ключову ідею того, як дотримуватися “Суспільного дороговказу віруючого” в середовищі повному різноманітних спокус: “перш за все треба брати приклад з Ісуса Христа, який через ціле своє життя переносив терпеливо труднощі. Тому берімо приклад з Ісуса в усіх сферах життя…” (Тарас Кузьм’яка). У своїх пошуках правди – шукай її у Святому Письмі, де, зі слів того ж автора: “вміщені: і Кримінальний кодекс, і Конституція…”. Тому і дорослих і дітей потрібно заохочувати до читання Святого Письма – “дороги, правди і життя”. “Надія на Бога повинна бути ціле життя і повинна бути великою, бо Ісус – наш Спаситель …” (Тарас Кузьм’яка).

  Проводячи історичні паралелі, студент Юрій Галабуда пише, що “зараз “Суспільний дороговказ віруючого” має стати для молоді отим неомойсеєвим декалогом”, у якому “ми можемо знайти відбиток для свого власного розуміння Заповідей Божих”. Далі, констатуючи гріховний упадок суспільства, Юрій розмірковує: “в першу чергу суспільство складається з мене. І від мене, від кожного залежить це суспільство… і “Суспільними дороговказами” Церква хоче кожну людину зокрема навернути”, пробудити у ній духовність “цю присутність Божого духу в людині. Цей Дух стоїть біля дверей серця та допомагає у виборі речей, корисних для людини” (Тарас Карвацький).

  В центрі всього має стояти любов. “Любов – це все” – так підсумовує Тарас Карвацький свої розмірковування, наводячи слова Ісуса Христа: “По любові впізнають, що Ви учні мої” і “найбільша проблема молоді, що в неї немає любові до ближніх”.

  Отож з любов’ю і наснагою щоденно у родинах і в парохіях, за місцем навчання і праці сіймо зерна закладені у “Суспільному дороговказі віруючого” і Господь винагородить нас.

© Розробка та розміщення - TRC, 2001