Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• Про головну тему Патріаршого Синоду Єпископів УГКЦ, який відбувся у Львові – Брюховичах 2 – 9 вересня 2008 року Божого
• Лист Блаженнішого Любомира до шановних учасників святоуспенської прощі до Люрду з нагоди 150-ліття появи Пресвятої Богородиці
• Слово Блаженнішого Любомира до тих, хто потерпів під час повені, і тих, хто їм допомагає
• Лист Блаженнішого Любомира до Блаженнішого Митрополита Володимира, Предстоятеля Української Православної Церкви
• Лист Блаженнішого Любомира з нагоди хіротонії Владики Браєна (Байди), Єпарха Саскатунського
• Звернення Блаженнішого Любомира з нагоди завершення навчального року
• Пасторальне звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ до духовенства, монашества та мирян УГКЦ, до носіїв влади та до всіх людей доброї волі
• Звернення Блаженнішого Любомира, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, до вірних Української Греко-Католицької Церкви та всіх людей доброї волі з нагоди Дня хворого
• "На шляху до Емауса" Послання до молоді Синодальної комісії у справах молоді УГКЦ
• Звернення Блаженнішого ЛЮБОМИРА, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького УГКЦ, з нагоди тисяча двадцятої річниці Хрещення Київської Русі
• Звернення Верховного Архиєпископа до вірних Української Греко-Католицької Церкви, всіх людей доброї волі та носіїв державної влади України
• Великоднє привітання Блаженнішого Любомира (2008 рік)
• Звернення на Великий піст Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви
• Роздуми Блаженнішого Любомира щодо дотримання правил дорожнього руху
• Послання Святішого Отця Венедикта XVI з нагоди відзначення XVI Всесвітнього Дня хворого
• Звернення єпископату Української Греко-Католицької Церкви до молоді
• Звернення до старших членів Української Греко-Католицької Церкви з нагоди завершення Патріаршого Собору «Молодь у Церкві третього тисячоліття»
• Послання Святішого Отця Венедикта XVI, Папи Римського, до 94-го Всесвітнього дня мігрантів та біженців (13 січня 2008)
• Звернення Комісії УГКЦ для сприяння єдності між християнами з нагоди Тижня молитов за єдність християн
• Проголошення вірним Української Греко-Католицької Церкви 2008 року Божого Роком християнського покликання
• Послання Святішого Отця Венедикта XVI з нагоди всесвітнього Дня миру 1 січня 2008 року
 Послання Блаженнішого Любомира на Різдво ГНІХ
   Послання Блаженнішого Любомира на Різдво ГНІХ


Дано у Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
16 листопада 2007 року

Послання
Блаженнішого Любомира,
Верховного Архиєпископа Києво-Галицького
на Різдво 2008 року

Високопреосвященним і Преосвященним Владикам!
Всесвітлішим і Високопреподобним Отцям!
Преподобним Монахам і Монахиням!
Дорогим Братам і Сестрам!
Мир Вам у Господі!

 

Дорогі у Христі, непомітно, але дуже швидко наближаються Різдвяні свята. І як це звичайно буває, ми починаємо замислюватися, як і де ці свята проведемо: в колі сім’ї чи в колі ширшої родини, вдома чи, можливо, у якомусь відпочинковому місці. А дехто, мабуть, із великим болем думає про ці свята, бо чи то з причини професійного заняття, навчання або військової служби, чи через працю, яку мусить сповняти далеко від рідної землі, щоб забезпечити родину, буде змушений святкувати їх далеко від рідної оселі і парафії. Друге ж, про що запитуємо себе, це як прикрасимо домівку, що поставимо на святковий стіл, чим обдаруємо наших ближніх? І зайняті такими думками, ми доживемо до Різдвяних свят; вони, як і кожного року, минуть, і все забудеться.

Однак спитаймо себе: чи можуть такі великі свята, як Різдво, Богоявлення, бути для нас лише швидко проминаючою подією? Чи не повинні ми в ці дні задуматись над справжнім змістом святкового часу, замислитись, чому, власне, це свято є для нас таким значущим? Думаю, якщо ми подумаємо над цим, то і це Різдво, і всі наступні, які Господь Бог благословить нам пережити, стануть порою, яка змінюватиме наше життя, робитиме його іншим – глибшим.

Під час Святого Різдва ми згадуємо не тільки про те, що десь там у далекій стороні народилася дитина. Бо ж Дитя, яке народилося у Вифлеємі 2000 років тому, – це не звичайна дитина, це – Воплочений Божий Син, який приймає людську природу і стає вповні людиною. А що це означає для нас? А те, що Бог приходить до нас, Він хоче стати одним із нас, щоб, як кажуть Святі Отці, піднести нас, надати нашому життю остаточної цілі, указати нам мету нашого існування. Воплочення Божого Сина нагадує нам, що ми створені, що ми покликані навіки бути з Богом, бути з нашим Сотворителем, нашим Небесним Отцем. У цьому полягає найдивовижніша таємниця Різдва, найзахопливіша благовість, яку приносить цей великий празник. Саме над цим нам варто замислюватись постійно, а особливо – у різдвяний час.

Коли ось так собі подумаємо, то все те, про що ми піклувались у передріздвяний період – місце нашого святкування, коло учасників, страви – стане другорядним, несуттєвим, минучим, що практично не залишить сліду в нашому житті. У світлі того, чим насправді є для нас Різдво, всі наші земні, побутові думки, хоч і мають право на існування, все одно отримають належне їм місце в нашому мисленні і поведінці, а саме: вони являться як щось, на що ми звертаємо нашу увагу мимохідь, не роблячи їх змістом тих днів, хвилин, у які ми переживаємо воплочення Єдинородного Сина Божого. Бо ж чи не є це час, коли ми зустрічаємо нашого Творця, коли Бог, який вступив у людську історію, знову стає присутнім для вас, для мене, для всіх нас?

Ми були створені Богом, аби бути завжди з Ним, бути завжди щасливими. Але через нашу неміч ми збилися з того шляху, почали ходити навмання своїми стежками, іноді навіть намагаючись заступити Бога, жити без Нього, будувати свій людський «рай». Ми щораз більше віддалялися від Нього, але Він, який призначив нас до чогось вищого, тривалішого, милосердиться над нами і довершує своїм приходом остаточний акт нашого створення. Прийнявши людську природу, Воплочений Бог дуже виразно скеровує наше життя, наше існування до справжньої цілі, що для неї ми призначені.

Застановімося, дорогі у Христі, яка ціль нашого життя, остаточна ціль, що її нам об’являє Святе Різдво Христове, а тоді все інше в нашому житті отримає своє правдиве значення. Тоді все, що ми будемо робити, все добро, яке ми будемо чинити для себе і ближніх, ставатиме нашим шляхом до Бога, – отим здійсненням Божих планів для кожного з нас зокрема і для людства взагалі. Господь Бог прийшов і так виразно вказує нам наше призначення, що ми не можемо дозволити собі більше блукати, бо не маємо на це жодного виправдання. У цей різдвяний час наново усвідомлюємо собі, що Друга Особа Пресвятої Тройці – Воплочений Син Божий став поруч із нами, став на чолі людського роду, щоб провадити його до дому Небесного Отця. Не будьмо не чутливі на Божу любов! Не даймо себе заманювати привидом якогось людиною створеного раю! Якогось світу, в якому все відбувається нібито правильно, але без Бога, в якому нам вимальовують якісь уявні цілі, які, як ми знаємо з досвіду людства впродовж багатьох століть, нікуди не ведуть, а залишаються тільки пустими привидами. Візьмімо Божу науку, або, точніше сказати, Божу присутність між нами, запевнену отим Народженням, отим великим празником, як основу нашого життя!

Дорогі у Христі брати і сестри, з цілого серця хочу привітати всіх Вас із цим наступаючим великим святом Різдва Христового. Усіх Вас, де б Ви не були, бо ми – силою різних обставин – розкидані сьогодні по цілому світі, по різних континентах. Нехай для всіх нас цей празник буде часом глибокої призадуми, коли ми відчуємо Божу любов, яка стукає до наших сердець. А коли ми відчуємо її, тоді подивимося на все довкола іншими очима. Ми будемо поводитися вже не як оті швидко проминаючі істоти, але як діти Божі, покликані і призначені до вічного щастя. Нехай цьогорічне свято буде для всіх нас годиною справжньої духовної радості, бо саме через нього Господь пригадує нам істинну мету нашого життя та передає нам Своє світло і благодать.

Христос рождається!


+ ЛЮБОМИР


Прошу всесвітліших та всечесніших отців-душпастирів прочитати це послання у будь-яку неділю Пилипівки, не пізніше – неділі Праотців. Бажаю звернути увагу, що це послання не є призначене для читання у день празника Різдва Господа нашого Ісуса Христа, тому що у цей день отці-душпастирі повинні звернутися із своїм словом, особливо до тих людей, які тільки на великі свята церковного року беруть участь у спільних богослужіннях.


Музичним фоном для послання використано колядки у виконанні хору "Soli Deo"
Використано ікону Різдва Христового храму Преображення ГНІХ м. Львова

© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC