Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• Про головну тему Патріаршого Синоду Єпископів УГКЦ, який відбувся у Львові – Брюховичах 2 – 9 вересня 2008 року Божого
• Лист Блаженнішого Любомира до шановних учасників святоуспенської прощі до Люрду з нагоди 150-ліття появи Пресвятої Богородиці
• Слово Блаженнішого Любомира до тих, хто потерпів під час повені, і тих, хто їм допомагає
• Лист Блаженнішого Любомира до Блаженнішого Митрополита Володимира, Предстоятеля Української Православної Церкви
• Лист Блаженнішого Любомира з нагоди хіротонії Владики Браєна (Байди), Єпарха Саскатунського
• Звернення Блаженнішого Любомира з нагоди завершення навчального року
• Пасторальне звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ до духовенства, монашества та мирян УГКЦ, до носіїв влади та до всіх людей доброї волі
• Звернення Блаженнішого Любомира, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, до вірних Української Греко-Католицької Церкви та всіх людей доброї волі з нагоди Дня хворого
• "На шляху до Емауса" Послання до молоді Синодальної комісії у справах молоді УГКЦ
• Звернення Блаженнішого ЛЮБОМИРА, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького УГКЦ, з нагоди тисяча двадцятої річниці Хрещення Київської Русі
• Звернення Верховного Архиєпископа до вірних Української Греко-Католицької Церкви, всіх людей доброї волі та носіїв державної влади України
• Великоднє привітання Блаженнішого Любомира (2008 рік)
• Звернення на Великий піст Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви
 Роздуми Блаженнішого Любомира щодо дотримання правил дорожнього руху
• Послання Святішого Отця Венедикта XVI з нагоди відзначення XVI Всесвітнього Дня хворого
• Звернення єпископату Української Греко-Католицької Церкви до молоді
• Звернення до старших членів Української Греко-Католицької Церкви з нагоди завершення Патріаршого Собору «Молодь у Церкві третього тисячоліття»
• Послання Святішого Отця Венедикта XVI, Папи Римського, до 94-го Всесвітнього дня мігрантів та біженців (13 січня 2008)
• Звернення Комісії УГКЦ для сприяння єдності між християнами з нагоди Тижня молитов за єдність християн
• Проголошення вірним Української Греко-Католицької Церкви 2008 року Божого Роком християнського покликання
• Послання Святішого Отця Венедикта XVI з нагоди всесвітнього Дня миру 1 січня 2008 року
• Послання Блаженнішого Любомира на Різдво ГНІХ
   Роздуми Блаженнішого Любомира щодо дотримання правил дорожнього руху

27 лютого 2008 року Божого

Роздуми Блаженнішого Любомира
щодо дотримання правил дорожнього руху

 

Бог промовляв всі слова оці, кажучи... Не вбий!
(Вих. 20, 13)

В Україні упродовж декількох останніх місяців проходить інтенсивна акція для посилення безпеки дорожнього руху. У зв'язку з цим пригадались мені два моменти з мого життя, обидва з побуту в Італії.

На одній із доріг в містечку поблизу Рима при дорозі був встановлений хрест – пам'ятка про те, що на цьому місці загинула людина як жертва дорожнього руху. Необережний водій позбавив життя молодого чоловіка, який вранці йшов на роботу. Таких пам'яток на дорогах багато, але особливість хреста, про який йдеться, що біля нього щодня була китиця, хоч би й невелика, свіжих квітів. Щоранку до хреста під'їжджав легковий автомобіль, з нього виходила старша жінка, забирала вчорашні квіти, ставила свіжі, кілька хвилин молилася і від'їжджала. Мені сказали, що так було майже 20 років. Та жінка була матір'ю загиблого молодого чоловіка. Якою ж глибокою і тривалою є рана, що її залишила у серці матері загибель сина!

Другий спогад також пов'язаний з подією, яка сталася біля Рима. Я хотів виїхати з бічної вулиці на головну, але міліціонер зупинив рух, бо краєм широкої дороги йшла колона людей. І хоч майже всі вони були молоді, виглядали нетипово для свого віку. Вони були наче потемнілі, мовчки йшли з потупленим у землю поглядом. Я запитав міліціонера, що це. І він пояснив: "Ці люди (здавалося, їх було біля тисячі) йдуть на похорон своїх чотирьох товаришів-ровесників, які напередодні загинули в дорожній катастрофі на цій дорозі".

Такі події змушують нас застановитися. Переживши це, побачивши прибитих горем людей, ми переконуємося, якими важливими є вміння, пильність і розсудливість у дорожньому русі. На цю справу можна дивитися суто „земними” очима, але ми, віруючі люди, повинні подивитися і очима своєї душі, бо йдеться не тільки про дотримання правил, а й про виконання Божих заповідей.

Автомобіль – це велике досягнення техніки, що пришвидшує наше переміщення і полегшує працю. Однак в руках нерозважної людини він може стати знаряддям тривалого каліцтва чи вбивства. А за це вже треба відповідати як перед людьми, так і перед Богом. Адже Господь, який подарував життя нам і нашим ближнім, застерігає нас у своїх заповідях: "Не вбий!". Це застереження стосується не лише конкретної дії, скерованої

на знищення когось, а й всього того, що може призвести до смерті: невиправданого ризикування своїм життям чи життям наших ближніх, гніву і бажання помсти, різного роду залежності від алкоголю, наркотиків тощо. Сюди ми можемо з впевненістю зарахувати і легковажне керування транспортними засобами.

Добрий водій знає не лише правила дорожнього руху, але й у якому стані повинна бути людина, сідаючи за кермо: він у жодному разі не знижує рівня своєї здатності панувати над двигуном, вповні контролювати автомобіль. Хто цим легковажить – грішить, в міру того, що менше стає здатним справді нести відповідальність за власні дії. Чарка алкоголю перед тим, як сісти за кермо автомобіля – це не звичайна собі річ. Вона може бути причиною жахливих, смертоносних аварій. Поставити себе у стан браку контролю над тим, що робимо, це просто і недвозначно – гріх, який треба визнати перед Богом і за нього відповідати.

Можна грішити ще в інший спосіб, так званим "чужим гріхом", хизуючись або позитивно приймаючи вихваляння інших про всякі витівки на дорогах, за допомогою яких вдалося порушити правила дорожнього руху, втекти від ока міліціонера чи викрутитися від штрафу. Розповіді таких "героїв" заохочують інших їх наслідувати, а якщо це слухають діти, то є небезпека, що вони виростуть на безвідповідальних громадян і в майбутньому також будуть так робити.

Треба згадати ще одну форму гріха, яку може допустити легковажний водій – це надмірне, невиправдане уповання на Божу допомогу. Нам доводилося чути такі слова: "Зі мною не може такого статися". Так може думати лише найбільший безумець, бо жодна людина не звільнена від закону відповідальності. Однак, на жаль, дуже часто так вважають дуже багаті люди, високопосадові особи чи представники певних соціальних груп. Їхнє життя під час аварій дуже часто рятує те, що вони їдуть великими, дуже добре обладнаними автами, і тому їм вдається уникнути серйозних тілесних ушкоджень. Але в автопригоді вони можуть завдати шкоду іншій людині, призвести до її каліцтва чи смерті.

"Менше захищені" своєю посадою, станом чи майном особи, все ж таки надіються, що, якщо їх спіймають за безвідповідальну їзду, вони будуть могти за кілька гривень викупити себе від належного їм покарання. Але чи можна так легко відкупитися від гріха, бо остаточно про це розходиться.

Щиро сподіваюся, що для віруючої людини усвідомлення того, що порушення правил дорожнього руху є гріхом, буде достатнім для того, щоби постановити собі використовувати автомобіль на користь для себе та інших і ретельно оминати всього, що може стати причиною матеріальних збитків, втрати здоров'я чи, навіть більше, життя.

+ ЛЮБОМИР

Веб-конференція на цю тему: http://web.ugcc.org.ua/?ask=headline&id=11.

На початок 

© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC