Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
 Собор Пресвятої Богородиці
• Святого Первомученика Степана
• Обрізання ГНІХ, св. Василія Великого
• Святе Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Пратулинських мучеників
• Трьох Святителів
• Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Початок Великого посту
• Благовіщення Пресвятої Богородиці
• Хіротонія Владики Йосафата Олега Говери
• Інтронізація Владики Йосафата Олега Говери
• Неділя Квітна. Вхід Господній у Єрусалим
• Велика П'ятниця (Свята Плащаниця)
• Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Тридцять дев'ята сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ
• Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Зіслання Святого Духа. П'ятдесятниця
• Початок Петрового посту
• Сорокова сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ
• Різдво святого Івана Христителя
• Святих славних і всехвальних апп. Петра і Павла
• Всіх святих українського народу
• Хіротонія митрофорного протоієрея Тараса Сеньківа
• Початок Успенського посту
• Святе Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Собор монашества УГКЦ „Служіння і післанництво богопосвячених осіб” (3 сесія)
• Успіння Пресвятої Богородиці
• Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
   Собор Пресвятої Богородиці



8 січня 2008 року

Собор Пресвятої Богородиці



Коротка історія

Празник Христового Різдва показує величний Божий план відкуплення людського роду. Божий Син з безконечної любови до нас стає малою Дитиною. На свою Матір Він вибирає Пречисту Діву Марію. Завдяки Пресвятій Богородиці Божі плани могли стати дійсністю. Без неї не було б Христового Різдва, не було б відкуплення. Відомий церковний письменник о. М. Мешлер роздумуючи про таїнство Христового воплочення і роль в ньому Пречистої Діви Марії, вигукує: "О пречудне і взнесле створіння! В її руки і серце зложив Бог наше спасення! Без неї ми не мали б Ісуса, без неї ми не були б відкуплені. Вона дала свою згоду, і дала її свобідно з безграничної любови до нас... Безпосередній наслідок воплочення для Марії був такий, Ідо вона справді стала Богородицею. Марія є дійсно Мати Божа якраз тому, що вона є Мати Христова" (Життя ГНІХ у розважаннях. Т. І, с. 72 і 79).

Східна Церква, маючи на увазі гідність богоматеринства, призначила другий день Христового Різдва на окреме звеличання гідности Пресвятої Богородиці.

Східна Церква традиційно після великого празника святкує пам'ять тих осіб, які виконували головну роль в подіях празника. У Христовому Різдві на першому місці коло Христа бачимо Пресвяту Богородицю. Тож уже в перших віках вірні разом збиралися наступного дня після Христового Різдва, щоб подякувати Пречистій Діві Марії за те, що дала нам Спасителя та віддати їй почесть, як Божій Матері. Від того зібрання вірних і сам празник називають зібранням, Собором.

Годі означити, у котрому столітті празник Собору Пресвятої Богородиці ввійшов у загальну практику Церкви. Деякі святі Отці IV ст., як святий Амвросій, святий Августин, святий Епіфаній Кипрський і святий Йоан Золотоустий з нагоди празника Христового Різдва у своїх проповідях прославляють Пресвяту Богородицю. Можливо також, що якийсь час празник Собору і пам'ять святого первомученика Степана святкували в один день, бо щойно в VII ст. вшанування пам'яті святого Степана перенесено на третій день свят.

Натяк на святкування Собору Пресвятої Богородиці наступного дня після Христового Різдва знаходимо в 79 правилі Шостого Вселенського Собору, що відбувся в Константинополі 691 року. У той час подекуди був звичай, що другого дня після Різдва вірні обмінювалися печивом, нібито на честь болю Пречистої Діви Марії при народженні Ісуса Христа. Собор таку практику засуджує і забороняє. "Божественне з Діви народження, — каже Собор, — що було безсіменним, ми визнаємо за безболісне, і це проповідуємо всім вірним. Цим способом хочемо направити тих, що через незнання роблять щось невідповідне. Тому що деякі після святого Різдва Христа Бога нашого печуть печиво і дарують його один одному на честь мук при пологах Всенепорочної Діви Матері. Ми вважаємо, що вірні не повинні робити чогось такого. Бо не приносить чести Діві, коли її невимовне родження означують і представляють наче звичайне і властиве для нас родження, тому що вона понад усяке розуміння і вислів тілом породила невмістиме Слово. Отже, якщо це робитиме духовна особа, то її позбавлять сану, а мирянина відлучать".

На початок 



Тропар та кондак

Тропар, глас 4: Різдво твоє, Христе Боже наш, засвітило світові світло розуміння: в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися поклонятися тобі — Сонцю правди, і пізнавати тебе — Схід з висоти. Господи, слава тобі.

Слава, і нині: Кондак, глас 6: Раніш зірниці від Отця без матері роджений — на землі без отця днесь воплотився з тебе. Тим-то звізда благовістує волхвам, ангели ж із пастирями оспівують несказанне різдво твоє, Благодатная.

На початок 



Послання святого апостола Павла до Євреїв 2, 11-18

Браття, Той, хто освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому Він не соромиться називати їх братами, коли каже: Я звіщу ім'я Твоє братам Моїм, хвалитиму Тебе серед громади. І знову: Буду надіятись на Нього. Та: Ось Я і діти, що їх Бог дав мені. А що діти були учасниками тіла й крови, то й Він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, і визволити тих, яких страх смерти все життя тримав у рабстві. Бо не від ангелів прийняв Він на Себе, а від потомства Авраама. Тому Він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним первосвящеником у справах Божих на спокутування гріхів народу. Тому, отже, що Він страждав і сам був випробуваний, Він може допомогти тим, що проходять через пробу.

На початок 



Євангеліє від Матея 2, 13-23

Коли відійшли мудреці, то ангел Господень у сні явився Йосифові, кажучи: Встань, візьми дитя і матір Його, і втікай в Єгипет, і будь там, поки скажу тобі, бо Ірод хоче шукати дитя, щоб погубити Його. А він, вставши, взяв дитя та матір Його вночі і відійшов у Єгипет. І був там до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, що говорив: 3 Єгипту визвав Я Сина Мого. Тоді Ірод, побачивши, що був поруганий волхвами, розгнівався дуже і післав повбивати всіх дітей, що були у Вифлеємі і всіх околицях його, від двох років і нижче, згідно з часом, про який докладно розпитав у мудреців. Тоді збулося сказане Єремією пророком, що говорить: Голос в Рамі чути було, плач і ридання і голосіння велике. Рахиль — оплакуюча дітей своїх: і не хотіла утішитися, бо їх немає. І коли помер Ірод, то ангел Господень у сні явився Йосифові в Єгипті, кажучи: Встань, візьми дитя і матір Його і йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, що шукали душі дитяти. А він, вставши, взяв дитя і матір Його і прийшов в землю Ізраїлеву. Та почувши, що Архилай царює в Юдеї замість Ірода, батька свого, побоявся туди йти, а прийнявши вість у сні, відійшов в сторони галилейські. І прийшовши, поселився в городі, званім Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.

На початок 



Проповідь

Одного дня приходиш у храм, а тобі назустріч виходить молода щаслива пара. Ось вони стали тільки що чоловіком і дружиною, благословенні Богом! Дуже величний і прекрасний момент їхнього життя. ВОНА - молода, прекрасна, в білосніжній весільній сукні. ВІН - найкрасивіший молодий чоловік, повний сил, енергії, наснаги до сімейного життя. Здається, щастя безмірно охопило цих молодят, і вони радітимуть все життя одне одним та дітьми, яких подарує їм Господь. Мрії, які носила в своєму серці, ось-ось здійсняться. Плани, які будував у своїй голові, вже незабаром стануть реальністю. Швидко промайнуло весілля, будні, робота, клопоти, раптово з'являються до цього всього ще й діти... Чому так швидко закінчується час закоханості, любові, дарування одне одного, діти стають проблемою, а не Благословенням. Любов чоловіка з бігом часу (місяць, рік, декада...) десь вивітрюється. Тебе охоплює жах, як прийдеш з роботи, бо чекають діти і знервований, незадоволений життям чоловік. Наче разом будували плани: хата, євроремонт, авто, гроші, діти... Все це мало сприяти сімейному щастю. Дещо з цього здійснилось, дещо - ні. Але те, чого бажалось, вже наче є, а щастя немає. Відчуваєш себе не щасливою жінкою, а конякою, запряженою у віз, що тягнути його не під силу. Надіялась опертись на чоловіка, а, виявляється, і його треба у тому сімейному возі тягнути. Проблеми (нестача часу на себе, нестача грошей, маєтків і т.д.) настільки тебе поглинають, що думаєш: що ж я наробила, навіщо мені така сім'я і таке «щастя». Бачиш як чоловік (дружина) віддаляється від тебе (тілом і серцем). Ти відчайдушно перекидаєш свою увагу на дітей, щоб компенсувати брак любові чоловіка і тут розчарування – діти швидко ростуть і поринають у «свій світ», який тобі вже недоступний з причини «віку». А так пригадується той час закоханості, весілля, мрій про щасливу сім'ю (ти, половинка і діти). Хто ж украв те омріяне щастя, хто винен в особистому стражданні і терпінні в сімейних «оковах»? Відповідь: «Ніхто!». Не треба шукати причини в чоловікові, дружині, батьках, дітях, державі, системі. Причина знаходиться не деінде, але у нас всередині - це наше «серце» (у духовному розумінні). Проаналізуй своє життя, чому ні чоловік, ні дружина, ні діти, ні матеріальні речі не принесли тобі очікуваного щастя. Бо люди є тільки людьми, а речі є тільки речами, тобто, мають обмежений вимір. Твоє серце хоче бути «щасливим і коханим» не мало, не трішки, але щомиті і багато. Чи не так? Десь короткі миті закоханості і любові привідкривали лаштунки вічного бажання серця - бути щасливими і коханим, але це тільки було привідкритгя. Ти хочеш бути коханим, щасливим (коханою, щасливою) щомиті і безмежно! Це найкраще і найважливіше бажання твого життя. Якщо люди і речі не можуть заспокоїти бажання серця, то це може зробити тільки Бог! Він створив тебе, твого чоловіка, дружину, дітей. Він дав тобі все, що ти маєш (хату, роботу та все інше). І найосновніше: Він сотворив твоє серце, але воно особливе. Твоє серце має форму посудини, що має вінця (верхня частина) і не має дна!!! Тобто ніхто і ніщо не може заспокоїти бажання серця бути любленим і щасливим, бо обмежене не може заповнити безмежне. Це може зробити тільки Безмежний, Люблячий і Милосердний наш Батько – наш Творець. Якщо Господь з Любові створив нас, то й Любов'ю наповнить наше серце.

Любов чоловіка дуже скоро висихає, як яблуко на сонці. Спочатку воно гарне і соковите, потім сухе і шкарадне (яблучна сушеня, хоча залишається яблуком, але не має попереднього гарного вигляду і соку). Не можемо, ми чоловіки самі від себе, кохати і чинити безмежно щасливими, вас, дружин, бо ми люди. Це стосується і дружин. Але! Якщо наше серце буде наповнене Любов'ю Господа, яка є Вічною, тоді чоловіки кохатимуть дружин багато і безмежно, але Любов'ю Христа, Який житиме в них. Це стосується й дружин! Тут зазвучить питання: «Як це зробити?», та інше - «Чи можна бути коханою, коханим після 25 років подружнього життя?». Відповідь: «Можна!». Яка різниця якщо тобі зараз 25, а потім буде 75? Ти та сама, і хочеш бути коханою як в перші роки сімейного життя. Немає проблем! Для Господа! Його любов у нас «не стариться» із нашим тілом. В Ісусі Христі ми здатні кохати і чинити щасливими своїх чоловіків і дружин та дітей, навіть коли будемо тілом «дуже старі».

Вертаємось до серця, яке хоче бути коханим і щасливим. Поглянь, що там робиться і хто там сидить! Зараз, зараз подивлюся краще. О! Бачу! Там дуже захаращено: чоловік, дружина, діти, хата, важка робота, гроші, хвороби, терпіння, нерви, складний характер і ще багато «дрібниць», з яких складається твоє життя. То куди має «увійти» Христос, якщо для Нього немає місця? Поки-що Господь якось поміщається у тебе в голові (у мозку). Думаєш та молишся до Бога про вирішення проблем, коли біда «стукає у двері», потім - побожність розвіюється як ранкова імла. Треба з голови перемістити Його до серця. Як? Поприбирати, тобто, викинути із серця все те і всіх тих, що вище названі та інше. Насувається запитання - це, мабуть, розвестись і вчинити дітей сиротами, опустити руки і нічого не робити, чекаючи на «щастя з неба»? Ні! Віддаючи всіх і все Богові, ти сторицею отримаєш назад. Віддаючи всіх і все Богові, ти робиш для Нього місце. Він повністю наповнить твоє серце Собою, роблячи тебе коханим і щасливим (через дружину), коханою і щасливою (через чоловіка і дітей) та все інше, чим займаєшся (маю на увазі добрі речі). Бо насправді ні чоловік, ні дружина, ні діти та матеріальні речі не є твоїми. Дитя народжується без нічого і як людина відходить зі світу без нічого. То чому прив'язуєш своє серце і думаєш про щастя від людей і речей. Всі люди, як і ти, хочуть Любові і Щастя. Всі ми є дітьми Божими і Він може вчинити нас і наші сім'ї постійно і безмежно щасливими. Перший крок до щастя: усвідом собі, що ти є тільки людиною і ніхто та ніщо не може вчинити тебе коханим і щасливим. Другий крок: звільни своє серце від людей і речей та гріхів. Тут деяке пояснення - все і всіх потрібно витягнути і віддати Богові під Його провід і опіку. Від цієї хвилі перестань хвилюватись за чоловіка, дружину, дітей, хату, справи. Бог-Тато сам попіклується і вирішить згідно Своєї Волі щодо своїх дітей. Ти і твоя сім'я (з найбільшими бідами і клопотами) належите Богові. Він відновить вашу любов і сімейне щастя, поєднає вас із дітьми. Третій крок: Запроси Бога увійти в твоє серце та серце твоєї половинки й дітей. Нехай Господь цілком його заповнить своєю Любов'ю і Щастям. Ти побачиш, як Він вчинить спокійним і щасливим твоє серце, відновить сім'ю, Благословить дітей, працю, помешкання. Регулярна сповідь. Святе Причастя, молитва вервиці у колі сім'ї, Служба Божа (неділя і свято), читання Біблії є запорукою ефективної дії Бога у твоєму житті та твоїй сім'ї. Не бійся зробити ці кроки! Бог, Який дуже Любить Тебе, не причинить тобі зла. Не бійся, що твоє життя радикально зміниться у духовний бік. Не бійся, що скажуть про тебе люди, адже ти готова на все, щоб бути щасливою і коханою знову, навіть якщо твій чоловік вже алкоголік (або зраджує тебе) багато років. Бог знає як рятувати своїх «важких дітей». Поклади свого чоловіка, дружину, дітей, клопоти Йому на руки. Ти станеш найщасливішою жінкою (чоловіком) на землі!

Приклад беремо із Пресвятої Родини (Йосиф, Марія, Ісус). Заручений із Марією Йосиф взнає, що вона вже вагітна. Уявляєте, що робилося в серці молодого чоловіка, який на сто відсотків був переконаний у цнотливості нареченої (Мт. 1.18-25). Господь через ангела відкрив Йосифові план спасіння людського роду. Далі сім'ї святого Йосифа не було легко: важка подорож до Вифлеєму на перепис населення, народження Ісуса у стайні, де холод і голод стали його друзями, посягання на життя Ісуса царем Іродом, втеча у чужу країну – Єгипет та поневіряння там, важка столярська праця... (Мт. 2). У всіх труднощах сімейного життя Господь був з ними. Ніде євангелист не вказав на якість нарікання з боку Йосифа чи Марії, бо ця сім'я повністю своє життя та дитя Ісуса довірили Богові, і Він їх оберігав, провадив і наповнював життя Любов'ю і Щастям. Це не є недосяжний ідеал. Вони були людьми, і ми є людьми. Якщо вони довірили повністю своє життя і сім'ю Богові, то зробімо це й ми зараз: Господи, я (ім'я) віддаю себе, чоловіка (ім'я), дружину (ім'я), дітей (імена), батьків (імена), хату, роботу, клопоти (назвати) і все те, що є в моєму серці. Все і всі повністю Твої. Ми твої діти. Наповни моє серце Любов'ю і Люби через мене тих, хто поруч. Провадь, рятуй, лікуй мою сім'ю. Я назавжди твоя (твій). Амінь. Щоденне повторення. Амінь.


о. Володимир Сампара
"Сівач", cічень 2008 Ч. 1 (99) рік 10

На початок 



Для створення сторінки використано такі видання:

Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
Збірник проповідей "Сівач".

А також ікону Пресвятої Богородиці.


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC