Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Собор Пресвятої Богородиці
• Святого Первомученика Степана
• Обрізання ГНІХ, св. Василія Великого
 Святе Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Пратулинських мучеників
• Трьох Святителів
• Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Початок Великого посту
• Благовіщення Пресвятої Богородиці
• Хіротонія Владики Йосафата Олега Говери
• Інтронізація Владики Йосафата Олега Говери
• Неділя Квітна. Вхід Господній у Єрусалим
• Велика П'ятниця (Свята Плащаниця)
• Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Тридцять дев'ята сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ
• Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Зіслання Святого Духа. П'ятдесятниця
• Початок Петрового посту
• Сорокова сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ
• Різдво святого Івана Христителя
• Святих славних і всехвальних апп. Петра і Павла
• Всіх святих українського народу
• Хіротонія митрофорного протоієрея Тараса Сеньківа
• Початок Успенського посту
• Святе Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Собор монашества УГКЦ „Служіння і післанництво богопосвячених осіб” (3 сесія)
• Успіння Пресвятої Богородиці
• Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
   Святе Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа



19 січня 2008 року

Святе Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа



Коротка історія

Свята Церква перед празником Господнього Богоявлення у богослуженнях звертається до своїх вірних: "Вифлеєм залишивши, преславне чудо, спішімо до Йордану душею гарячою і там побачимо страшне таїнство" (Світилен утрені з 3 січня). Це таїнство Господнього Богоявлення, це Хрещення Господа нашого Ісуса Христа в ріці Йордані. У цьому таїнстві Ісус Христос об'являє себе як Месію і Спасителя. Про Його Боже післанництво свідчить при Хрещенні сам Отець Небесний голосом із неба: "Ти єси Син мій любий, у тобі — моє уподобання" (Мр. 1, 11); свідчить Святий Дух, що у вигляді голуба сходить на Нього; свідчить і святий Йоан Хреститель, вказуючи на Нього: "Ось Агнець Божий, який гріхи світу забирає" (Йо. 1, 29).

Празник Господнього Богоявлення у перших віках християнства вважався збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного розмноження хліба. Тому й нашу назву "Богоявлення" треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.

Празник Господнього Богоявлення, крім празника Пасхи і Зіслання Святого Духа, належить у Східній Церкві до найдавніших. Його почали святкувати в кінці II або на початку III ст. Про нього згадує у своїх творах святий Климент Олександрійський (+ 215). В Апостольських постановах, творі IV століття, про цей празник сказано: "Нехай празнують празник Богоявлення, бо того дня явилося Христове божество, про яке свідчить Отець при хрещенні і Святий Дух у виді голубині, вказуючи на Христа". Про подію Богоявлення у III столітті говорять у богослуженнях святий Іпполит Римський (+ к. 235) і святий Григорій, Неокесарійський Чудотворець (+ 270), а в IV ст. в дні цього празника святий Григорій Богослов, святий Йоан Золотоустий, святий Григорій Ниський, святий Августин та инші Отці Церкви мали гарні духовні науки.

Празник Господнього Хрещення показує нам одну з найбільших і найглибших правд нашої святої віри — таїнство Пресвятої Тройці. При Христовім Хрещенні об'явилася Пресвята Тройця, яка посвідчила про Його божество. На третьому часі в навечір'я празника читаємо: "Тройця, Бог наш, себе сьогодні нероздільно явила, бо Отець об'явленим свідоцтвом заявив споріднення. Дух же у голубиному виді зійшов із небес, Син свою пречисту голову склонив Предтечі і хрестившись, визволив людей із неволі, бо Він чоловіколюбець".

На початок 



Про ікону

На цій іконі зображений Христос, частково або й повністю занурений у воду. Щоб це унагляднити, ріку Йордан деколи зображають нереалістично глибокою. Своєю присутністю Христос, творче Слово Боже, втілене в людську природу, освячує воду, яка в давнину вважалася стихійним, хаотичним елементом. Отже, вода не тільки перестає бути грізним елементом, а стає освяченою та освячуючою для світу. Тому й ми в хрищенні саме водою очищуємося від гріха й нечистоти та освячуємося силою Христа, таким чином беручи таїнственну участь у Його смерті й воскресінні (Кол. 2, 12). Христос обнажений, бо Він — другий Адам, який відкупив першого Адама і всіх його нащадків (1 Кор. 15, 45). Перший Адам закрив нам небо, а другий нам його відкриває.

Йоан Хреститель з похиленою головою приймає благословення Христа та виконує те, що йому велить Христос, щоб сповнити всяку правду й справедливість (Мт. З, 15). Його лик виражає здивування покорою Господа Ісуса. Одною рукою Йоан христить Ісуса, а другою — вказує на Нього як на Агнця Божого і разом з тим виявляє молитовну поставу.

На іконі зображено дерево із сокирою при корені, що є алюзією на проповідь Йоана: «Покайтеся, робіть добрі плоди, бо прийшов очікуваний Месія, і рішучий час настав» (Мт. 3, 7-12).

Бог Отець з небесного півкруга рукою благословить Сина: «Це Син мій любий, що його я вподобав» (Мт. 3, 17). Як на горі Синай Бог об'явив Закон, тут Отець вказує на нового Законодавця — Ісуса, який є уособленням нового Божого закону любові.

Як і в Різдві Христовому, ангели здивовані новим виявом Христової покори. Їх руки прикриті — вони готові служити Спасителеві.

Ця велична подія — найбільш явне й промовисте об'явлення Святої Трійці, отже це — Богоявлення. Після гріхопадіння херувим вартував при зачинених воротах раю. Таїнственне об'явлення над рікою Йордан показало нам, що небо знову відкрите.

Освятивши воду, Христос рівночасно освячує весь матеріальний світ. Він підносить й немов просвітлює все сотворіння Своєю участю в людській, матеріальній природі. (Пізніше, сповнюючи Свою місію, Він знову поборюватиме хаотичні хвилі й бурю на Галилейському озері (Мр. 4, 39).

У воді деколи зображено невелику алегоричну людську постать. Ця людина — символ Йордану, що було затримав свою течію, вжахнувшись і принишкнувши, коли через нього перевозили кивот Завіту (І.Н. З, 14-17). Дещо рідше у воді зображено дві подібні фіґури. Друга — це алегоричний символ Червого Моря.

На початок 



Тропар та кондак

Тропар, глас 1: Коли в Йордані хрестився ти, Господи, Троїчне явилося поклоніння: бо Родителя голос свідчив тобі, возлюбленим Сином тебе називаючи; і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова. Явився ти, Христе Боже, і світ просвітив, слава тобі.

Слава, і нині: Кондак, глас 4: Явився єси днесь вселенній і світло твоє, Господи, знаменувалося на нас, що зі зрозумінням оспівуємо тебе: Прийшов єси і явився єси — Світло неприступне.

На початок 



Послання святого апостола Павла до Тита 2, 11-14; 3, 4-7

Сину Тите, Божа благодать з'явилася спасенна всім людям і навчає нас, щоб ми зреклися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці, чекаючи блаженної надії і славної появи великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, який віддав Себе Самого, щоб викупити нас від усякого беззаконня, та щоб очистити собі народ, що був би Його власний, ревний до добрих діл. Та коли з'явилася доброта й любов до людей Спаса нашого Бога, Він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але заради свого милосердя, купіллю відродження і відновлення Святого Духа, якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спасителя, щоб ми, оправдані Його благодаттю, стали, згідно з надією, спадкоємцями життя вічного.

На початок 



Євангеліє від Матея 3, 13-17

В той час Ісус прибув із Галилеї на Йордан до Івана, щоб хреститися від нього, але Іван противився Йому, кажучи: Мені треба хреститися в Тебе, а Ти приходиш до мене? Ісус у відповідь сказав до нього: Лиши це тепер, так бо годиться здійснити всяку правду. І він лишив Його. А охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось небо, і Він побачив Духа Божого, який сходив, як голуб, і зійшов на Нього. І голос пролунав з неба: Це Син Мій возлюблений, в Ньому Моє благовоління.

На початок 



Проповідь

Яка цікава, історична та спасенна зустріч у воді: Христа, що стояв у черзі хреститися та Івана, котрий хрестив і закликав людей до покаяння. Різні люди ставали перед Хрестителя, щоби охреститися від нього. Люди вірили його промовам, навіть митарі, яких вважали за грішників та погорджених суспільством людей приходили до Івана, щоб хреститися й почути просту пораду: „Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть" (Лк 3,13). Подумаймо тільки, якого славного проповідника виховала пустиня! Не було з ким Іванові розмовляти в пустині, але мав можливість спілкуватися серцем та духом з Господом Богом і він скористався із свого шансу. Як то важно, щоб ми з вами вміли та хотіли віддати себе на виховання Всевишньому, котрий найкраще знає наші потреби й недомагання, та вкаже нам найкращий життєвий шлях. Як багато добра може зробити одна людина, котра наповнена Богом. Зважмо на те, що люди дуже цінували святого пустинника, не легковажили собі його слів, а приймали за правду все, що він навчав. Мабуть, однією із головних речей перебування на пустині, котру здійснив святий Предтеча, було приготування до хрещення Ісуса Христа у річці Йордан. Часом люди кажуть, що задля такої чи іншої речі, навіть однієї, варто було народитися й жити. Коли приходили посланці фарисеїв до Івана й питали його, чому він хрестить, бо він не визнавав себе ні Христом, ні Іллею, ні пророком (Ів 1,25). Той ніби бачив за собою якусь захисну стіну, котра його хоронить і відповідав, що він хрестить водою, але є хтось інший посеред прибулого народу, кому він негідний розв'язати ремінця сандалів. Що це могло бути, коли ті почули таку відповідь? Хто був більший від Івана серед народжених (Мт 11,11)? Хто був більш почесним, коли признаний пустинник говорить про когось, хто його не тільки перевершує, але він й не відважиться, навіть, торкатися його взяття?! Отже, Іван Хреститель керував увагу на Ісуса Христа, котрий був незнаний людям. Небо прояснило його народження, пізніше багато вважали, що Ірод вбив народженого царя. Одного разу Ісус проявив себе у 12-літньому віці у святині, коли пояснював святі Писання, але це було не надовго і більшість людей забули про нього. Хоч, як дізнаємося із Святого Писання, люди очікували Месії і навіть підозрювали, чи часом ним не є святий Предтеча (Лк 3,15). Значить докладно не знали хто Месія.

Всі євангелисти згадують про подію хрещення Ісуса Христа Іваном в Йордані. Також написано про дух народу, що приходили хреститися і то не поодинці, але „Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська" (Мт 3,5). Люди відчували час приходу Месії та й, мабуть, не всі забули про дивне народження Дитяти з появою ангелів, про що розповідали пастухи.

А, коли Господь увійшов в йорданські води хреститися, то не тільки злякалися води й назад повернулися, але й розкрилося небо й прогримів голос: „Це Син мій любий, що я його вподобав" (Мт 3,17). Пустинник-хреститель вказував на Ісуса: „Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!" (Ів 1,29). А, щоби людей не залишати у сумніві, хто є справжнім Месією, тому що люди почитали значно вище Івана, як Христа, то Святий Дух зійшов на Ісуса у вигляді голуба, щоби показати, що цей є улюбленим Сином Божим (св. Іван Золотоустий, 12 Бесіда на Мт). Люди думають логічно, що Президентом є той, хто на трибуні, а не той, хто під трибуною поміж народом. Іван був знаний із перебування на пустині, із своєї убогої верблюжої одежі, із скромного харчування сараною та диким медом (Мт 3,4; Мр 1,6). Люди, навіть довіряли йому до тої степені, що він скаже сам про себе (Ів 1,21). Його авторитет був надзвичайно великий, хоч він був старший за Ісуса Христа всього на кілька місяців. Але Дух Божий був у ньому і він не пробував перебирати на себе того, що думають про нього люди; - він не Спаситель, а прийшов лиш свідчити про нього. Старався допомогти людям пізнати правду, розібратися у ній, щоб не продовжувати сидіти у пітьмі, а прийняти світло (Ісая 9,1). Ми повинні бути вдячні Богові Отцеві за цей великий акт, що Син Божий прийшов на землю, виявив себе за нашого Творця й Спасителя, котрий взяв на себе гріхи і відчинив для нас небо. Наш погляд, як хрещених Божих дітей, повинен бути скерований у небо. Кожному хрещеному відкрилося небо, потрібно тільки отримати квиток до нього, через підтвердження праведним життям на землі. Христос взяв наші гріхи, взяв їх через наше хрещення, а після нього забирає лише тих, хто віддає їх йому, через покаяння. І він не тільки улюблений Син Небесного Отця, але він той, хто:..виявив любов до своїх, - тих, що в світі, - до кінця полюбив їх" (Ів 13,1). Коли Господь нас любить так, що не тільки прийшов на землю, взявши смертне наше тіло, але й віддав за нас життя; то ж й нам потрібно любити його від усієї нашої душі, всім нашим єством, ким ми є. Не забуваймо на постійну потребу хреститися Святим Духом і вогнем, тобто, бути скромною повнотою Святого Духа. Хай світло Боже живе у нас! Хай уступає темрява гріху із нашої душі, бо ми разом із Ісусом Христом стаємося улюбленими синами й дочками Небесного Отця! Хто ж би смів відмовлятися від такого титулу та можливості увійти в небо, як улюблені сини й дочки? Хай це відчинене небо, буде для нас єдиним старанням життя, щоб увійти до нього з нашим Спасителем, котрий чекає нас і допомагає облегшити вхід до нього. Ісусе Христе, улюблений Сину Божий допоможи нам стати учасниками вічного щастя! Святий Іване Хрестителю, хай Тайна святого Хрещення стане для нас запорукою вічної нагороди, допомагай нам у наших щоденних життєвих змаганнях!

Владика Ігор (Возьняк)
св. Юр, 2006


На початок 



Для створення сторінки використано такі видання:

Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
Шпідлік Т. Рупнік М.-І. Про що розповідає ікона. - Львів: Свічадо, 1999;
Креховецький Я. Богослов'я та духовність ікони. - Львів: Свічадо, 2000.

А також ікону Господнього Богоявлення.


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC