Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Собор Пресвятої Богородиці
• Святого Первомученика Степана
• Обрізання ГНІХ, св. Василія Великого
• Святе Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Пратулинських мучеників
• Трьох Святителів
• Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
 Початок Великого посту
• Благовіщення Пресвятої Богородиці
• Хіротонія Владики Йосафата Олега Говери
• Інтронізація Владики Йосафата Олега Говери
• Неділя Квітна. Вхід Господній у Єрусалим
• Велика П'ятниця (Свята Плащаниця)
• Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Тридцять дев'ята сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ
• Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Зіслання Святого Духа. П'ятдесятниця
• Початок Петрового посту
• Сорокова сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ
• Різдво святого Івана Христителя
• Святих славних і всехвальних апп. Петра і Павла
• Всіх святих українського народу
• Хіротонія митрофорного протоієрея Тараса Сеньківа
• Початок Успенського посту
• Святе Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
• Собор монашества УГКЦ „Служіння і післанництво богопосвячених осіб” (3 сесія)
• Успіння Пресвятої Богородиці
• Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
   Початок Великого посту



10 березня 2008 року

Початок Великого посту



Коротка історія

Уже апостоли й перша християнська громада почали заміняти день жидівської Пасхи днем поминання Христових мук і смерті. Роковини Христової смерті були для них дуже сумним днем. Тож, щоб його належно відсвяткувати, вони зберігали піст у цей день. І так первісна християнська Пасха почала існувати у вигляді посту. Це була хресна Пасха. За свідченням святого Іринея (к. 125 — к. 203), про яке говорить історик Церкви Євсевій (к. 260 — к. 340), перший зародок нинішнього 40-денного посту в той час обмежу­вався одним-двома днями посту, який не вважався передпасхальним, а таки самою Пасхою.

У ІІІ столітті передпасхальний піст у деяких Церквах триває цілий тиждень. Це той час, який сьогодні звемо Страсним тижнем. При кінці ІІІ століття Великий піст уже сягає 40 днів. Від IV віку маємо перші свідчення про 40-денний передпасхальний піст. Перше свідчення дає нам Нікейський Собор, котрий каже, щоб помісні собори відбувалися "один перед Чотиридесятницею , щоб після усунення всякого неладу чистий дар приносився Богові, а другий під осінній час" (Правило 5).

Хоч говоримо про 40-денний піст, але у Східній Церкві він триває тільки 36 з половиною днів. Сім тижнів посту без субот і неділь — це 35 днів. До цього числа треба ще додати Велику суботу і половину ночі перед празником Пасхи, що також уважається посним, і тоді наша 40-ця матиме 36 і пів дня, що становить одну десяту цілого року.

Латинська Церква має 6-тижневий піст, бо вона й суботу зачисляє до посних днів, тобто у практиці й на Заході 40-ця мала тільки 36 днів. Та щоб мати повних 40 днів посту, латинська Церква в VII сторіччі додала ще чотири дні на початку посту. Тому Захід починає тепер свій піст у т. зв. "Попільну середу", тобто в середу нашого першого тижня посту.

Число 40, як числа 3, 7 і 9, з давніх-давен мало символічне значення. Тому воно ввійшло і до передпасхального посту радше в символічному, аніж буквальному значенні. У Старому Завіті читаємо про 40 днів потопу (Бут. 7, 4), про 40-літню мандрівку Ізраїля пустинею (Чис. 14, 33), про 40-денний піст Мойсея, поки він дістав від Бога таблиці закону (Вих. 34, 28), про 40-денну подорож пророка Іллі до гори Хорив (1 Цар. 19, 8). У Новому Завіті святе Євангеліє говорить, що 40-го дня Йосиф і Марія принесли Дитятко-Ісуса до святині, про 40-денний піст Ісуса Христа в пустині (Мт. 4, 2), про 40-денне перебування Його на землі після свого воскресення (Ді. 1, 2).

Хоч наші часи принесли багато змін щодо церковних законів, традиції й дисципліни, і хоч після Другого Ватиканського Собору прийшло значне злагіднення всіх постів взагалі включно з Великим постом, все-таки й сьогодні час Чотиридесятниці має своє велике значення для нашого духовного життя. Може сьогодні через різні причини ми не можемо так строго постити, як постили колись наші предки, але й сьогодні над нами тяжить обов'язок духовного посту, боротьби з нашими гріхами і злими нахилами, обов'язок молитви, практики чеснот та добрих діл. І якраз ця наша духовна обнова є властивою і найважливішою метою святого Великого посту.

На початок 

Проповідь

Помилуй нас Господи!
"Покаяння відкриє мені двері Життєдавче
зранку бо лине дух мій до Храму святого Твого,
Храм бо цей тілесний весь осквернений, але, як Благий,
очисти Благоутробною Твоєю милістю!"

Співаючи оцю стихиру ще перед початком Великого Посту, Свята Церква вводить нас у цей священний час. Це справді особливий час у церковному році.

Настанова покаяння і покути завжди близька правдивому і справжньому християнству. Однак це є особливий період, коли цей дух покаяння стає основною темою і життєвою на­становою.

Тему покаяння вже безпосередньо впроваджує неділя про блудного сина. Людина перед Богом часто подібна до Євангель­ського блудного сина. Вона грішна й мала, стоїть перед вели­ким і всемогутнім Богом. Вона прийняла від Бога таланти й дари, що їх на дорогах цього світу часто знецінює і розтрачує. Якщо такий грішник свідомий своєї поведінки, то й настано­вою його може бути безперервне "Господи помилуй!"

Людина, навіть будучи грішником, відчуває у собі прагнен­ня до чистого, святого, ідеального життя. Покаянний дух Ве­ликого Посту включає прагнення за очищенням і святістю. Символом цього є святий храм Божий: "Зранку вже лине дух мій до храму святого Твого..."

В цей час, коли ми розпочинаємо Великий Піст, Свята Цер­ква кличе нас насамперед на молитву. Знайди собі більше часу на молитву!

Молитися ми можемо всюди, але храм Божий – це особли­ве місце, де разом з іншими сходимося, щоб прославляти Бога і брати участь в офіційній молитві Церкви. Тепер під час посту частіше є така нагода. Якщо ми приходимо до церкви тільки в неділю, то де той Великий піст і його характер у нашому жит­ті? В часі Великого Посту ми мусимо спромогтися на трохи більші зусилля. Під час тижня відправляються Богослужіння і кожний може з цього користати. Наші предки вчили нас й Церква продовжує традицію особливого поминання в часі Пос­ту наших померлих. Тому й відправляємо Богослужіння за по­мерлих – так звані Сорокоусти.

Дорогі брати і сестри! Ми повинні скористати з нагоди спі­льної молитви в церкві, а також вдома знайти час на родинну молитву. Вдома спільно всією родиною, творімо добрі діла: пожертви на храм Божий, для хворих, немічних і інших по­требуючих нашої допомоги. Амінь.


о. Ярослав Михалюк
"Сівач", березень 2003 Ч. 3 (40) рік 5

На початок 



Для створення сторінки використано такі видання:

Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
Збірник проповідей "Сівач".

А також ікону Моління храму Преображення ГНІХ, м. Львів.


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC