Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• "Ікона, що припадає порохом": о. Володимир Сивак, голова Комісії у справах родини Самбірсько-Дрогобицької єпархії
• "Щастя сім’ї на жертовнику мамони?": о. Володимир Сивак, голова Комісії у справах родини Самбірсько-Дрогобицької єпархії
• Свята Тайна Подружжя
• Християнська родина згідно з вченням св. Івана Золотоустого
• Подружня любов – образ Божої любові
• Засади християнської родини
• “Цивілізація життя і смерті”
• "Контрацепція – це коли ми виставляємо Бога...": інтерв'ю о. Юрія Коласи, голови Комісії у справах родини Львівської Архієпархії УГКЦ, "Львівській газеті"
 "Актуальність вчення Св. Івана Золотоустого про подружжя": о. Юрій Коласа STM, Львівська Архиєпархія УГКЦ
• "Любов у родині - вирішальний чинник у вихованні дитини": Лев Сабара, Інспектор-методист управління освіти Львівської міської ради
   "Актуальність вчення Св. Івана Золотоустого про подружжя": о. Юрій Коласа STM, Львівська Архиєпархія УГКЦ

Актуальність вчення Св. Івана Золотоустого про подружжя

“Це велика Тайна, - а я говорю про Христа та про Церкву”
(Ефесян 5:32)

1. Вступ

Для епіграфу я обрав ці слова Святого Павла з тим щоб підкреслити, що задумом цієї статті є осмислення, а радше надання нового життя, Таїнственності(1)Подружжя, для вирішення практичних проблем з якими зустрічається подружжя XXI століття. Очевидно, ці роздуми не загоять всі рани, які сьогодні завдаються молодим подружамм, але щонайменше, вони допоможуть молодій людині сьогодення, серйозніше, поставити собі наступні питання: 1. Чим для мене є подружжя і 2. чому я хочу взяти шлюб, себто розділити ціле своє життя, саме з цією людиною? Для цього я дозволю собі розділити цю статтю на дві частини: теоретичну та практичну. У першій, більш теоретичній, частині я хотів би звернути увагу на питання: “Що означає для подружжя бути таїнственним?”а у другій, більш практичній, у світлі вчення Св. Івана Золотоустого, зосередитись на тому, який практичний наслідок може мати зроуміння, а відтак дійсне пережиття, таїнственності подружжя на повсякденне життя подругів. Думаю, що наголос на аспект таїнственності є дуже важливим сьогодні, бо дійсність з якою стикаються священики готуючи наречених до шлюбу(2)є далеко не оптимістичною. На превеликий жаль для переважної більшості молодих хлопців і дівчат є дуже важко відповісти на запитання: “Чому Ви одружуєтесь?” Беручи до уваги їхні аргументи, мимоволі приходиш до висновку що, або пояснення як такого не має, мовляв: “Ну, так треба, підійшов відповідний вік чи батьки наполягають...” або ж подружжя часто розуміється як легітимація статевого потягу чи бізнес контракт з якого необхідно скористати. Таке споживацьке трактування і спонукає молодих людей дивитись на сім’ю як на одну з багатьох речей, яка радше повинна принести користь, аніж як на покликання до повного взаємовіддання осіб, яке в свою чергу творить союз, що від початку заснований Творцем і наділений Його законами. Як наслідок, серед молодих людей побутує думка: “Якщо сім’я починає бути чимось, що мене обтяжує, то від неї краще відмовитись, як від речі, яка не приносить мені користі і задоволення та більше того, прямо шкодить моїм планам”.

2. Sacramentum Magnum

Поза тим, що існує неправильне зрозуміння сутності подружжя серед молодих людей, необхідність переосмислення правдивої причини та природи подружжя полягає щей в тому, що істинна концепція про подружжя, як це представляє Старий Завіт, Євангелія, послання Св. Павла та Святе Передання вцілому, дуже часто є заавульоване та підмінене багатьма фальшивими ідеями сьогодення. Масмедіа, порнографічна література, різного роду атеїстичні концепції про подружжя, загальний релятивізм, все це скеровуює людину до переконання, що подружжя не має Божественної причини, не виходить від Бога, а є лише витвором людини.

Щоб спростувати такі переконання, звернемось до Святого Письма. Бог встановив подружжя двічі. Перший раз в момент творіння. Коли звернемось до Книги Буття, де є уривок про сотворіння людини, читаємо: “І Бог на свій образ людину сотворив, на образ Божий її Він Сотворив, як чоловіка та жінку сотворив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: “Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю...”(3) З цього бачимо, що подружжя не є чистим витвором людини, як це нам нав’язує сучасний світ з його філософією, але радше, від самого початку, є вписана Богом в людську природу дійсність та реальність. Цей інтимний звязок любові був встановлений Творцем з притаманними йому законами, що є основані на нерозривній особистій згоді. Так захотів Бог, щоб чоловік і жінка були природнім початком людської раси.(4) Саме через своє Божественне начало, подружжя не може бути підпорядковане лише законам суспільства, чи навіть волі самих подругів. Навіть чисто природнє подружжя не може бути розірване самими подругами бо саме в собі є внутрішньо нерозривне: “Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Покине тому чолдовік свого батька і матір свою, та й пристане до жінки своєї, - і стануть вони одним тілом”.(5) Тому, що Бог є Автором подружжя, воно від початку несе релігійний характер, а відтак є підпорядковане виключно Богові та Церкві. Тепер, через те, що подружжя від початку було вписане в людській природі, а сама людська природа потребувала спасіння, тому і подружжя як таке потребувало спасіння. “В самому акті творіння Бог хотів сім’ю та подружжя, тому своєю істотністю вони спрямовані до завершення в Христі і мають потребу в його благодаті щоб вилікуватись з ран гріху і прийти до свого початку, а саме до повного зреалізування Божого плану”.(6) Так, одже, друге встановлення подружжя відбулося через Христа.(7) Цінно є зазначити тут, що подружжя не було тільки відкуплене Христом, але було піднесене до великої гідності бути однією із святих тайн. Піднісши подружжя до гідності Тайни, Христос через Свої ласки дав чоловікові і жінці силу вдосконалитись у святості, перебуваючи в стані подружньому,(8) та в таємничий спосіб бути відображенням містичної єдності між Христом і Церквою. Він не тільки вдосконалив любов, але надав нового життя єдності між чоловіком та жінкою через зв’язок небесної любові. Дух Святий, якого вливає Господь, дає нове серце подружній любові та дає чоловікові та жінці здатність любити один одного як Христос Церкву. Христос об’являє первинну правду про подружжя даруючи себе в любові людству, а подружня любов в свою чергу, досягає своєї повноти тоді, коли подруги повністю і невідклично дарують себе в любові один одному. Такий союз, в якому подруги живуть жертвенною любов’ю Христа який віддав себе на хресті, і є надприроднім сакраментальним благом подружжя і в свою чергу є абсолютно нерозривним. Саме через сакраментальність подружжя, подруги є поєднанні у найбільш глибший та нерозривний спосіб. “Оскільки подружжя було піднесене Христом до гідності Тайни, воно стало джерелом ласки, що вдосконалює прирнодню любов, встановлює нерозривну єдність та освячує чоловіка і жінку”.(9) Мусимо пам’ятати, що подружня любов є в своїй основі людською любов’ю, бо об’єднує двох людей, чоловіка та жінку, виходить з їхньої людської волі та охоплює добро цілої особи, як душі так і тіла. Через те, любов, що поєднує в собі людське і Боже, спонукає подругів до свобідного взаємного повного самовіддання. Як бачимо таке зрозуміння подружжя є дуже далеким від простого еротичного захоплення чи будь-якого бізнес контракту. Але саме це зрозуміння потребує молода людина сьогодні.

3. Практичний наслідок зрозуміння таїнственності подружжя

Якщо перша, теоретична, частина видалась занадто теоретичною, спробуємо з допомогою Св. Івана Золотоустого знайти їй практичне застосування. Взагалі, в Arcanum Divinae Sapientiae, Папа Лев XIII каже, що вчення Христа про подружжя більш ясніше передане нам через святе передання, апостолів, отців церкви та соборові документи. Користуючись такою порадою звернемось до Св. Івана Золотоустого.

Один з мудреців намагаючись перечислити найголовніші блага в житті людини, на одному з перших місць поставив гармонію подружнього життя.(10) Як ми вже говорили, від самого початку у своєму провидінні Бог запланував єдність між чоловіком та жінкою, говорячи про двох як одне.(11) Через те для Св. Івана Золотоустого немає тіснішого та благодатнішого зв’язку між двома людьми, як союз між чоловіком та жінкою, але якщо вони поєднанні, так як потрібно.(12) Від початку, каже Св. Іван Золотоустий, Бог творячи чоловіка і жінку із одної природи, а саме творячи жінку з половини чоловіка, творить їх у взаємній гармонії, як ті, що доповнюють та потребують один одного.(13) І не може бути інакше, бо кожен з нас є свідком, що коли в сім’ї панує гармонія, тоді діти ростуть добрими, подруги радісні і щасливі, впорядковане господарство, друзі, сусіди та родичі втішаються бачачи таке життя. Таке життя в гармонії приносить велику користь самим сім’ям та суспільству вцілому. Власне, задля цієї гармонії, каже Св. Іван Золотоустий, Св. Павло звертається до жінок: “Коріться своїм чоловікам, як Господеві.”

“Дружини, - коріться своїм чоловікам, як Господеві, - бо чоловік – голова дружини, як і Христос – голова Церкви, сам спаситель тіла! І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому. Чоловіки, - любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе”.(14)

Що це означає коритися своєму чоловікові, як Господеві? Маючи щоденний досвід спілкування з Богом, кожен з нас розуміє і усвідомлює, що прибігає перед Тим, який є найбільшим добром, а відтак шукає зрозуміння, підтримки та вираження беззастережної любові та милосердя. Через те, ми беззастережно ввіряємо своє життя нашому Творцеві, знаючи що тільки з Ним зможемо осягнути мир, благодать та гармонію в своєму житті.(15) Тому, говорячи про необхідну покору, ми в той самий час повинні говорити про необхідну любов. “Якщо ти хочеш, щоб твоя жінка тобі корилася, як Церква Христові, тоді нехай твоя турбота про неї буде такою ж, як Христа про Церкву. І якщо це означає віддати своє життя за неї, то прошу. Якщо перетерпіти будь-яке приниження чи страждання заради неї, не відмовляйся!”(16) Бо навіть, якщо ми зможемо здійснити це все, каже Св. Іван Золотоустий, ми ніколи не зможемо наблизитись до того, що зробив Христос. Ми, каже він, жертвуємо собою заради тієї що нас любить і з нами з’єднана, тоді як Він віддав себе заради тієї, що Його зненавиділа, обплювала, відкинула, зрадила, осміяла та повернула свою спину до нього.(17) Ще, що дуже цікаво, Христос не повертає ту, що Його відкинула та зневажила через погрози, насильство чи терор, але змінює глибину її серця, принижуючи Себе, та віддаючи Себе у ненав’язливій любові.(18) Це є взірець для наслідування і така любов повинна панувати в житті подруж сьогодні! “Так і ви чоловіки поводьтесь по відношкнню до своїх жінок”.(19) Ніщо немає більшого впливу на життя подругів, каже Св. Іван Золотоустий, як звязок в такій жертвенній любові.

“Жертвуй всім заради неї і ніколи її не зневажай, бо Христос ніколи не зневажив Церкви. Не вимагай від своєї жінки речей що є поза її силою, бо і Христос не вимагає від нас того що ми не є в стані здійснити. Даючи їй поради, почни з того як сильно ти її любиш. Скажи їй, що любиш її понад своє життя, бо воно є минущим. Скажи, що ти надієшся, що коли ви переставитесь з цього життя, ви у вічності будете поєднанні у досконалій любові. Покажи їй, що ти цінуєш її компанію. Давай їй високу оцінку в присутності друзів та дітей. Похвали та покажи своє захоплення її добрими вчинками, і якщо вона коли небуть помиляється, звертайся до неї з великим терпінням. Моліться разом! Ходіть разом до Церкви!”(20)

Цих слів, думаю достатньо, щоб навчити нас як уникати сварок та різного роду непорозумінь в сім’ї та подружі. Більше того, якщо б подружа зробили хоч трохи зусилля, щоб бодай наблизитись до тієї великої гідності, бути відображенням містичної єдності між Христом і Церквою, “їхня досконалість була б не до порівняння навіть зі святими монахами”.(21)

На закінчення хотів би звернути увагу на один дуже важливий аспект. Переглядаючи вчення Св. Івана Золотоустого про подружжя, ми знаходимо виразне відлуння персоналістичного вчення Івана Павла ІІ, який зробив надзвичайний внесок у розвиток католицького морального вчення. Його вчення про подружню любов, а саме беззастережне та повне віддання себе в дар іншій особі, є внутрішньо присутнє, як бачимо, у Святому Переданні та у вченні Отців Церкви. Це в свою чергу є свідченням еклізіастичної тяглості цього вчення, а саме як таке що виходить від особи Христа і прямує до свого звершення в Ньому.


1 Надалі я буду уживати Таїнственність та Сакраментальність як синоніми
2 Дана оцінка взята з особистого досвіду праці з нареченими
3 Буття 1:27-28. Дивись також Буття 2:22-24 “І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку. І привів її до Адама. І промовив Адам: “Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого.” Вона буде жінкою зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чолдовік свого батька і матір свою, та й пристане до жінки своєї, - і стануть вони одним тілом”
4 Дивись Папа Лев XIII, Arkanum Divinae Sapientiae
5 Буття 2:24
6 Familiaris Consortio # 3
7 Дивись Івана 2:1-11, Матвія 19:3-12. “Тому не має вже двох але одне тіло. Що Бог з’єднав, людина нехай не розлучає!”
8 “Так подруги поглиблюють свою досконалість та взаємне освячення і разом творять славу для Бога.” Gaudium et Spes
9 Дивись Папа Пій XI, Casti Connubii
10 Сир. 25:1
11 Буття 1:27
12 Дивись, St. John Chrysostom, On Marriage and Family life, Homily 20, St. Vladimir’s Seminary press, 1986
13 Ibid
14 Ефесян 5:22-25
15 Матея 11:28-29, “Прийдіть до мене всі струджені та обтяжені, - і Я вас заспокою! Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм”
16 St. John Chrysostom, On Marriage and Family life, Homily 20, p. 46, St. Vladimir’s Seminary press, 1986
17 Ibid
18 Дивись Ibid
19 Ibid
20 Ibid
21 St. John Chrysostom, On Marriage and Family life, Homily 20, p. 63, St. Vladimir’s Seminary press, 1986


о. Юрій Коласа STM
Львівська Архиєпархія УГКЦ

© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC