Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• «Його поведінка, його спосіб реагування виключали із цієї зустрічі всяку штучність, а робили її дуже природною»: інтерв’ю Блаженнішого Любомира, у якому він підсумовує візит в Україну Кардинала Леонардо Сандрі
• "Часто виходимо з церкви, якщо не такими самими, то ще гіршими": інтерв’ю Блаженнішого Любомира для УНІАНу
• "Загальна прикмета для тих людей – це туга за рідним краєм": інтерв’ю Блаженнішого Любомира, у якому він розповідає про візит до Італії та відзначення Дня матері
 "Одні сіють – другі збирають плоди": інтерв’ю з п. Анною Евою Боднар, головою Українського богословського наукового товариства, про перспективи розвитку та плани на майбутнє УБНТ
• "Зло можна подолати тільки силою молитви": інтерв’ю Владики Ігоря (Возьняка), Архиєпископа Львівського, для газети "Україна і час"
• "Я був щасливим...": інтерв’ю Блаженнішого Любомира для "України молодої"
• Блаженніший Любомир, Глава і Отець УГКЦ, як монах, священик-душпастир та архиєрей. Інтерв’ю Глави УГКЦ для християнського журналу «До світла» (Італія)
• «Якщо Господь Бог кличе, то не можна тим легковажити»: інтерв’ю Блаженнішого Любомира, у якому він коментує Постанови цьогорічного Синоду Єпископів УГКЦ
   "Одні сіють – другі збирають плоди": інтерв’ю з п. Анною Евою Боднар, головою Українського богословського наукового товариства, про перспективи розвитку та плани на майбутнє УБНТ


"Одні сіють – другі збирають плоди":
інтерв’ю з п. Анною Евою Боднар, головою Українського богословського наукового товариства, про перспективи розвитку та плани на майбутнє УБНТ

У цьому інтерв’ю ви зможете більше дізнатися про товариство, яке має назву УБНТ, це – Українське богословське наукове товариство. Про цю структурну одиницю розповість доктор фундаментального богослов'я п. Анна Ева Боднар, голова УБНТ.

- Пані Анно, що таке УБНТ?

- УБНТ було засноване Митрополитом Андреєм (Шептицьким) і Патріархом Йосифом (Сліпим) 16 грудня 1923 року у Львові. Ціллю цього товариства було об'єднати богословів існуючих тоді трьох єпархій нашої Церкви, тому що, як відомо, у нас не було навчального богословського закладу у той час, а потрібно було розвивати богословську думку нашої Церкви. Щоб це успішно робити, тоді було покликане до існування це товариство. Першим головою був отець-доктор Глущинський, ЧСВВ. Члени УБНТ видавали журнал "Богослов'я". Члени УБНТ формували бібліотеку, а також проводили численні зустрічі, так звані "Академічні вечори". Крім завжди актуальних фінансових потреб, товариство все ж таки розвивалося досить успішно і перший осідок був при Львівській духовній семінарії. Внаслідок радянської окупації товариство мусіло припинити свою діяльність. Натомість з 1959 року почало своє відновлення в Римі і особливо пожвавило свою діяльність в шістдесятих роках з поверненням Патріарха Йосифа до Риму із заслання і саме він був найдовше головою товариства: з 1926 по 1946, а потім з 1963 по 1969 роки. У 1997 році товариство повертається назад до Львова і на Святоюрській горі у Львові відбувалися перші зустрічі під головуванням теперішнього Глави нашої Церкви Блаженнішого Любомира. Були плани розвитку цього товариства, але перша справа, якою тут в Україні товариство також зайнялося – це було видання журналу "Богослов'я" і вже в кінці червня вийде сімдесятий примірник журналу. З 2001 року головою був отець-доктор Михайло Димид, мене обрали минулого року. Дивлячись на розвиток товариства, на його долю, то мені здається, що воно є певним феноменом, а рівночасно можемо сказати, що його засновники не дають йому занепасти. Бо коли здається, що вже нема жодних можливостей, що воно вже перестає існувати, воно наче наново відроджується. Цього року минає 85 річниця від дня заснування цього товариства.

- Пані Анно, хто і як може стати членом УБНТ і чи може не греко-католик бути членом товариства?

- Згідно нашого статуту членом товариства може бути кожен, хто має вищу богословську освіту і той, хто цікавиться богослов'ям. У нас немає запису, що членом товариства може бути тільки виключно греко-католик, хоча, звичайно, товариство діє з благословення Глави УГКЦ і є підзвітне Синодові Єпископів. Членами можуть бути люди інших конфесій, які хотіли б докласти свою частку у розвитку богослов'я.

- Пані Анно, дивлячись на сучасність, ми практично не бачимо богословських праць, які б походили з середовища УГКЦ. Чи поділяєте ви таку думку і які маєте для цього пояснення?

- З хвилиною приходу радянської окупації на територію України просто не було богословського центру, вони всі були повністю розбиті. На заході також як такого центру розвитку богословської думки нашої Церкви не було. Я сама з Польщі і, здається, що у нас мали би бути можливості скажімо іти на навчання богослов'я, але цього не робилося. Тобто, в основному були певні практичні справи, натомість богослов'я ніби сходило на другий план і йшлося про те, щоб втриматися перед асиміляцією чи то в Польщі, чи в інших країнах. І не було такого живого центру, який би це об'єднував. І тепер, коли минає 18 років з часу виходу Церкви з підпілля, то знову годі чекати, що в нашій Церкві появилися особи, які спроможні зразу подавати богословську думку нашої Церкви. На це треба роки, так як бачимо на прикладі богословських осередків в інших країнах. Це є десятиліття напрацювань. У нас щойно в наступному поколінні, на плечах тих, які працюють сьогодні над богослов'ям, виростуть ті богослови, які будуть чітко і ясно окреслювати богослов'я нашої Церкви. Це є дуже важке завдання. Також на даний час богослов'я у різних навчальних закладах мають свої відмінності і кожен хто закінчив такий навчальний заклад переконаний, що тільки ця думка є правильна. Тепер потрібно це об'єднати і разом напрацьовувати цю думку і тоді щойно зможуть виходити праці, пов'язані з богословською думкою нашої Церкви.

- Безумовно, що ми справді щиро бажаємо, щоб ця мета була якнайшвидше здійснена.

Пані Анно, ви стали головою нещодавно, наприкінці минулого року. Які першочергові кроки ви зараз робите, які кроки плануєте робити на ближче і дальше майбутнє?

- 17 грудня 2007 року на загальних зборах товариства обрано мене головою, 14 січня 2008 року я і новообрана управа одержала благословення Глави нашої Церкви на початок нашої діяльності. Першочерговим кроком була справа приміщення, тому що до сих пір УБНТ не мало свого осідку, а з благословення Владики Ігоря, Архиєпископа Львівського, ми отримали приміщення на Святоюрській горі і на даний час проводяться певні ремонтні роботи, чекаємо на допомогу людей доброї волі, щоб цей осідок якомога краще і швидше міг служити тій справі, яку хочемо робити.

Наступні кроки – це творення територіальних осередків і розпрацювання структури товариства. Тому що до нині тут у Львові був головний осідок товариства і тільки тут у Львові відбувалися зустрічі УБНТ. Натомість тепер, коли повернулися богослови до різних єпархій є проблема збиратися, зустрічатися і тому, згідно із статутом і бажанням Глави нашої Церкви, по єпархіях, з благословення місцевих владик, творимо територіальні осередки богословського товариства. Наприклад, одним з перших був осередок у Тернопільсько-Зборівській єпархії. На даний час почав плідно діяти осідок у Стрийській єпархії, також у Дрогобицькій семінарії вже шістнадцять викладачів висловили бажання стати членами УБНТ, крім того там це розширено на цілу єпархію і так само розмови і зустрічі відбулися також у Сокальсько-Жовківській єпархії, Івано-Франківській, Коломийсько-Чернівецькій і хочемо залучити до спільної праці богословів Мукачівської єпархії ГКЦ. Маємо надію, що до кінця червня вдасться нам організувати ці всі структури, щоб вже з вересня, нового академічного року, розпочати нормальну працю. Крім цього на цей рік хочемо відзначити 85-літній ювілей заснування товариства і тут головним пунктом цих святкувань, які відбудуться у грудні, хочемо зробити конференцію на тему покликання, бо цей рік є також Роком християнського покликання. Хочемо звернути увагу на священиче, монаше, мирянське покликання у різних його ракурсах, але перш за все на покликання богослова і в першу чергу на покликання богословських товариств. І тут до тої конференції хочемо залучити з інших країн і з різних конфесій богословські товариства, щоб через таку зустріч ввійти в орбіту діяння тих інших товариств, нав'язати співпрацю з тими товариствами, тому що це дасть можливість нашій богословській думці вийти поза межі країни. Крім цього намагаємося створити базу даних богословів УГКЦ, тому що як такої, властиво, не маємо і тому це товариство дасть можливість об'єднати тих усіх богословів. Довідник також буде інформацією, де можна буде знайти однодумця і краще виконувати певну справу. Це є на цей рік, тобто структури і ті речі, які ми вже можемо зробити з богослов'я на даний час.

На майбутнє, очевидно, що після створення структур засяде управа в розширеному складі, тобто не тільки тих кілька осіб головної управи, туди будуть входити голови територіальних осередків і тим самим можна буде опрацювати стратегічний план дій товариства на роки. Для того, щоб товариство мало напрацьовану свою лінію, напрямок, хоча у нас вже є плани на наступний рік. Найперше – це двадцятилітній ювілей виходу з підпілля нашої Церкви. Хочемо зробити такі альбоми, книжки на тему різних церков, каплиць, які були побудовані у цей новий період, куди різні спонсори давали допомогу. Ми знаємо, що багато розбудовувалося, але щоб знати, як воно насправді виглядає. Також хочемо зробити конгрес на тему ікони: іконічності в Україні на початку двадцять першого століття, щоб підняти традицію нашої Церкви, закорінену в іконі. Бо парадокс. На заході ікони відкривають, організовують різні зустрічі, виставки, а ми так направду не до кінця знайомі зі своєю традицією. Хочемо, у міру можливостей, розпочати цю працю, бо цей конгрес не полагодить усі питання, він радше вкаже на ті питання, які потрібно розвивати. І там також хочемо видати матеріали, які будуть по кожній єпархії говорити про чудотворні чи якісь особливі ікони кожної єпархії. Це теж збагатить кожного з нас і водночас буде інформацією для інших спільнот, народів чи просто конфесій, що також у нас можна щось подивитися. Очевидно традицією залишиться те, що кожного місяця будуть відбуватися зустрічі територіальних осередків, тобто наприклад, Тернопіль у себе, Львів у себе, ті академічні вечори, зустрічі, де будуть порушуватися богословські дуки. І тут хочемо це зробити такою одною сіткою, наприклад, що в Тернополі будуть знати, які теми будуть порушуватися на зустрічах у Львові. Львів буде знати – що у Тернополі. У той спосіб, що коли хтось буде мати бажання поїхати на зустріч до Тернополя, бо його зацікавить ця тема. Маю надію, що це налагодить тісну співпрацю між самими богословами, тоді буде набагато легше розвивати цю богословську думку.

- Пані Анно, на завершення нашого інтерв'ю, скажіть, будь-ласка, от ви, як голова УБНТ, які маєте побачити напрацювання УБНТ, щоб бути задоволеною зі своєї діяльності на тій посаді?

- Якщо сказати так по справжньому, як воно є, то це було би євангельське, одні сіють – другі збирають плоди. Тобто я ніколи, коли починаю якусь працю, я просто ніколи не думаю про те, що я хочу побачити, щоб бути вдоволеною. Тому що справа тільки починається. Крім того, у справах богослов'я, в церковних – не усе залежить від нас. Тобто я завжди вважаю, що кожен з нас повинен зробити те, що у його силах на даному пості, на якому він є на даний час. Натомість дати можливість діяння Богові, Божому провидінню. Тому я хочу у своїй трирічній каденції зробити ці речі, про які йшлося. Чи вдасться це зробити, я не знаю, зробимо усе, щоб це зреалізувати. Решта – це не залежить від нас. Хочу тільки сказати, що кожні наші зустрічі вже тут у Львові починаються молитвою у крипті Святого Юра, перед тлінними останками засновників товариства. І також у тих територіальних осередках такою ж молитвою за прославу засновників товариства починаємо і закінчуємо наші зустрічі. Це також на такому духовному рівні сприяє об'єднанню богословів, а рівночасно дає певну силу до діяння. Я думаю, що нам потрібно черпати з тих джерел, які були відкриті для нас засновниками цього товариства і тоді воно буде мати своє продовження надалі.

- Пані Анно ми справді, виходячи з того, що ви щойно відповіли, бажаємо, щоб ви багато і щедро засіяли, щоб ваші наступники мали що жати.

- Дякую.

Розмовляв о. Ігор Яців

Фрагмент програми Радіо "Воскресіння"

Інтерв'ю п. Анни Еви Боднар, голови УБНТ, в аудіоформаті.

 

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC