Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100


Помилка в тексті?
Виділіть мишкою та натисніть Ctrl+Enter!

   В розділі...
    <<< Назад
• "Вчинки Шептицького є для нас уроками": розмова з Ароном Вайсом, доктором історичних наук, науковим консультантом Центрального українського фонду історії Голокосту “Ткума”
• "Похорон Митрополита Андрея Шептицького": стаття Михайла Гайковського в журналі "Людина і світ"
• "Ватикан дозволив йому правити сидячи і хреститися лівою рукою...": стаття Бориса Козловського у газеті "Високий замок"
• "Апостол правди і науки": стаття Ігоря Голода в газеті "За вільну Україну"
• "Заповіт Патріарха": стаття Надії Пастернак у газеті "Експрес"
• "Моральність і реальність: рік Андрея Шептицького": стаття Ігоря Чорновола у "Львівській газеті"
 "Щоб церква була церквою...": інтерв'ю з п. Олегом Боднаром, автором проекту церкви-музею у с. Прилбичах, родинному селі Митрополита Андрея
• „Не маю жодних сумнівів стосовно святості Митрополита”: інтерв'ю з п. Оксаною Гайовою, головою Організаційного комітету Патріаршої Курії УГКЦ по вшануванню пам’яті Слуги Божого Митрополита Андрея та Патріарха Йосифа
• "Софія з Фредрів Шептицька": витяги з праці с. Олени Меньків, СНДМ
• "Архіви промовляють правду": публікація в журналі "ПіК"
• "Митрополит Андрей Шептицький": стаття Анни Вероніки Вендлянд у газеті "Поступ"
• "Чудо має статися": інтерв'ю з п. Оксаною Гайовою, членом Постуляційнoгo Центру беатифікації і канонізації святих УГКЦ
• "Ісповідницький подвиг Патріарха": стаття мгр. Дарії Кузик у газеті "Поступ"
• "Останні роки Патріарха": стаття мгр. Дарії Кузик у газеті "Поступ"
• "Митрополит Андрей Шептицький та Польща": стаття Станіслава Стемпень у газеті "Поступ"
  


Щоб церква була церквою...


13 грудня 1997 року у родинному селі Митрополита Андрея Шептицького Прилбичах відбулося освячення місця під будівництво церкви. Архієрейську Літургію та Чин освячення відслужив Преосвященний Владика Юліан Ґбур, тоді Єпископ-помічник Львівський, а сьогодні Єпарх Стрийський УГКЦ. Приблизно через рік розпочали закладати фундамент.

Архітектурний проект церкви-музею у с. Прилбичах створив п. Олег Боднар, архітектор, доктор мистецтвознавства, професор Львівської академії мистецтв. Пропонуємо Вашій увазі інтерв'ю з п. Олегом з якого дізнаєтеся про всі деталі цього проекту.

 

- Пане Олеже, що спонукало Вас стати архітектором церков, релігійних споруд?

- Колись в єпархіальному управлінні був відділ архітектури, який проводив конкурс на проект церкви для сільської місцевості. І я вирішив взяти в ньому участь. Раніше я ніколи не думав, що буду цим займатися. У мене з'явилася добра ідея, яка пізніше розвинулася в інші церковні проекти.

- Опишіть, будь ласка, цю ідею.

- Вона відрізнялася від інших проектів. У силу своїх наукових зацікавлень (геометричні закономірності в мистецтві, форматурі) я застосував геометричний підхід до проекту церкви. І вийшла цікава річ, навіть був нагороджений премією. Тоді, в 1994 року, проекти здебільшого створювали не для того, щоб їх втілювати, а для того, щоб зробити певний прорив (серед них було багато неграмотних речей, повторень традиційних форм). Тому потрібно було щось шукати. Власне, той конкурс виявив декілька непоганих ідей. Особисто для мене це був початок зацікавлень церковною тематикою. Після того я зробив ще декілька таких проектів.

- Чи можете назвати проекти, які зараз реалізовуються?

- Нажаль сьогодні можна побачити архітектуру лише одного об‘єкта – це церква і музей Митрополита Андрея Шептицького у Прилбичах. Крім того, розпочато будівництво церков у Яворові та Івано-Франківську.

- Якого напрямку Ви дотримувалися у своїх проектах?

- На мою думку, основне завдання професійного проектування - створення сучасного образу української церкви через дотримання і відтворення традицій сучасною мовою, засобами сучасного архітектурного формотворення. Протягом останніх десяти років збудовано дуже багато церков, здебільшого – це спрощення традиційних форм, не дуже вдала стилізація, модернізація. Люди не дуже вибагливі до архітектури: для них важливо, щоб був купол, хрест, місце для молитви.

Якщо говорити про спроби модернізувати образ української церкви, спираючись на традицію, то їх є не багато. Напрямок, який я вибрав, веде до модернізації: в плані церкви відразу закладено симетрію, прямокутна схема - це дає можливість суворо дотримуватися геометричних форм. А для того, щоб розробити форму української дерев‘яної церкви, потрібен творчий підхід. На думку багатьох фахівців, це доволі успішна реалізація поєднання традиції і сучасності.

- В Прилбичах будується не тільки церква, а й музей, згодом мають поставити ще пам‘ятник Митрополитові Андрею. Чи це є вже перелік всіх запланованих об‘єктів?

- На початку були заплановані церква і музей, а пізніше - пам‘ятник Митрополитові Андрею. З проханням про проектування церкви і музею в Прилбичах звернувся до мене голова Яворівської райадміністрації пан Степан Лукашик: йому сподобався мій проект церкви в Яворові, який я зробив перед тим. Пізніше він сказав, що завдяки спорудженню цієї церкви вдалося згасити конфесійне протистояння, яке було у той час у Прилбичах. З огляду на нетрадиційну форму, багато були переконані, що люди не сприймуть цього проекту. Та оскільки адміністрація забезпечувала початок будівництва, люди змирилися. І навіть тепер, коли церква вже стоїть, мене питають, як мені вдалося її поставити.

- Будівництво цієї церкви певним чином додало новизни архітектурі церков. Чи вплинуло це, на Вашу думку, на зміну поглядів, смаків?

- Не можна сказати, що один чи два об‘єкти в географічно непомітних місцях зможуть відразу вплинути на зміну поглядів. Можливо, в середовищі професіоналів поява такої церкви спонукає їх бути сміливішими. Може, люди, побачивши таку церкву, схочуть втілити в життя якусь іншу новаторську пропозицію. Але щоб відчути такий вплив, потрібен час.

- Чому Ви вважаєте, що потрібно змінювати традиційні форми? Чи є в цьому користь?

- Все йде вперед. Архітектура української церкви на території радянської України не розвивалася. Натомість архітектурна мова по-своєму змінювалася. Це не означає, що сучасні церкви кращі від традиційних. Багато наших церков можна віднести до шедеврів українського мистецтва. Але чи зараз хтось створив шедевр? Архітектура повинна розвиватися так, як мова, культура, техніка, наука і все інше. В образі церкви треба щось шукати. Але тут потрібно дотримуватися чіткої стратегії і пам‘ятати про те, що незважаючи на зміни у стилі, формі, має зберігатися основна традиція церкви, яка пов‘язана з характером форми, масштабністю.

На Заході кількість віруючих християн і новозбудованих церков щороку зменшується. З чим це пов'язано? Храми, збудовані там протягом останніх десятиріч сильно відрізняються від традиційного образу. Психологічний клімат в інтер'єрі церкви створюється не через розписи, хрести чи ікони, а суто архітектурними засобами, які діють на психіку людини. Таке нехтування традиційним образом призвело до руйнування релігійної стійкості Тому ідея модернізації має такий серйозний коментар – потрібно, щоб церква була церквою.

- Як Вам вдається (за допомогою яких елементів), досягти тієї золотої середини - щоб церква була церквою?

- Такий шлях мені вказує інтуїція. Тема церкви не була запланованою в моєму житті. Але я тішуся, що так сталося. Роблячи проект церкви, завжди маю на думці, що це незвичайний об‘єкт і халтура тут не допустима. В давнину проектували церкви тільки віруючі люди. Так само сьогодні не можна допускати до того, щоб за таку роботу бралися невіруючі архітектори.

 

 

Біографічна довідка:

Олег Боднар народився в 1947 році на Івано-Франківщині.

1972 рік - закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту за спеціальністю „Архітектура”.

З 1973 року - займається науково-педагогічною роботою:

1973-1983 роки - архітектурний факультет Львівського державного аграрного університету.

1983-1986 роки - аспірантура Всесоюзного (тепер - Всеросійського) НДІ технічної естетики (Москва, Російська Федерація).

1986-1996 роки - факультет інтер'єру Львівської академії мистецтв.

1996-2002 роки - архітектурний факультет Державного університету „Львівська політехніка”, завідувач відділом дизайну.

З 2002 року до сьогодні - факультет дизайну Львівської академії мистецтв.

У 1986 році захистив кандидатську дисертацію, а в 1994 році - докторську дисертацію за спеціальністю „Технічна естетика” у Всеросійському НДІ технічної естетики (Москва).

Основні наукові дослідження викладені у 57 наукових публікаціях, з них - 3 монографії „ Конструктивная геометрия ” (1993 рік), „ Золотое сечение и неевклидова геометрия в природе и искусстве” (1994 рік), 1 навчальний посібник „ Динамическая симметрия ” (1992 рік), „Золотий переріз і неевклідова геометрія в природі та мистецтві” (2004 рік).

Член Національної Спілки архітекторів України; голова спеціалізованої вченої Ради із захисту докторських дисертацій у галузі мистецтвознавства у Львівській Академії мистецтв; член спеціалізованої вченої Ради із захисту кандидатських дисертацій у Харківській Академії дизайну; член спеціалізованої вченої Ради по захисту докторських дисертацій у галузі архітектури в Державному університеті „Львівська політехніка”; член Консультативної Ради Міжнародної Асоціації міждисциплінарних досліджень симетрії ( ISIS - SYMMETRY ).

 

Розмовляв о. Ігор Яців



на фото: п. Олег Боднар, автор проекту храму у с. Прилбичах
         храм Блаженного священномученика Климентія у с. Прилбичах

На початок 


Помилка в тексті? Виділіть мишкою та натисніть Ctrl+Enter!
© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC