Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• Проблема штучного запліднення
• Клонування
• Проблема аборту
 Проблема контрацепції
• Природне планування сім'ї
   Проблема контрацепції


Проблема контрацепції

198. Перед тим, як говорити про методи контрацепції, насамперед необхідно дати чітке визначення тієї дійсности, яка приховується за терміном методи контрацепції. Можемо твердити, що контрацепція є свідомою метою та цілеспрямованою діяльністю позбав­лення статевого акту властивої йому за природою дітородної функції (92).

199. Методи контрацепції суперечать «природі як чоловіка, так і жінки, а також їх глибокому поєднанню» (93). Статеве поєднання у цьому випадку є відокремленим від дітонародження, а сам акт — сфальшований у його природній відкритості до життя. «Так деформується і наповнюється фальшем первинний зміст статевих властивостей людини; два значення — поєднуюче і прокреаційне,  — які глибоко закладені в природу подружнього акту, є штучно розділеними: єдність чоловіка та жінки таким чином зраджується, а плідність піддається їх сваволі» (94).

Контрацептивного ефекту можна досягти двома способами:

• блокуючи звільнення яйцеклітини з яйників (за допомогою гормональних препаратів, наприклад, естропрогестинових таблеток);

• створюючи перешкоду для зустрічі яйцеклітини і сперматозоїда під час статевого акту (для цього використовуються презерватив, матковий ковпачок, сперміцидні (такі, що знищують сперматозоїди) засоби, перерваний статевий акт).

200. Митрополит Андрей викриває особливе зло контрацепції в посланні Не убий: «Подібним до убивства дітей, хоч і цілком іншого роду гріхом, є поступовання, яким батьки обмежують число потомства. Ті випадки не є, очевидно, гріхами чоловіко­вбивства, але трудно не уважати їх тяжкою кривдою, зробленою тій дитині, що її не відібрано вправді життя, але до життя не допущено! Нарід, у якого жінки не хочуть піддатися тягарам і обов'язкам материнства, в якому мужчини шукають сексуального вдоволення без огляду на обов'язки і тягарі родинного життя, без огляду на ціль подружжя, — той нарід засуджений на загладу» (95).

201. Часто помилково вважається, що протизаплідні засоби можуть бути одним із методів боротьби з абортами і запобігти поширенню венеричних захворювань, особливо СНІДу. Сьогодні в Україні широко поширені цілеспрямовані антихристиянські програми статевого виховання. Вони пропагують міт «безпечного сексу», якого можна досягнути вживанням презервативів, і часто є навіть підтримувані державними чинниками. Однак контрацептивні засоби стимулюють невпорядковане статеве життя, дошлюбні й позашлюбні статеві стосунки — вчинки, які Церква завжди вважала злочинами проти гідности особи та покликання до самовіддачі в любові.

202. Покликання любити та бути любленим, як голос Божий, записане у самій природі статевости людської особи. Вживання контрацептиву зводить статеве життя до засобу для досягнення задоволення, а особу — до предмету споживання. У такому стереотипі статевого співжиття, який пропагує сучасна споживацька культура, жінка стає предметом для насолоди чоловіка, а чоловік — засобом для задоволення жінки. Коли бажаний «засіб» не дає задоволення, то в такому випадку шукається способу його змінити. Святість, нерозривність та вірність подружжя, чистота душі та тіла в такому випадку є тяжко зневаженими і стають недосяжним ідеалом.

203. Оскільки жодний контрацептивний засіб не є стовідсотково ефективним, то небажана вагітність здебільшого закінчується абортом. Ось чому контрацепція спричиняє звиродніле розуміння людської статевости, зневажає гідність подружжя, перетворює дар народжувати дітей на «небажаний ризик», веде до формування так званої абортивної ментальности і таким чином збільшує кількість абортів.

204. Стосовно морального зла застосування контрацепції та її неетичности Святійший Отець Іван Павло ІІ навчає: «Часто стверджується, що контрацепція, якщо вона безпечна і доступна для всіх, є найдійовішим засобом проти переривання вагітности. Католицькій Церкві закидають, що вона, вперто відстоюючи свою доктрину про моральну негідність контрацепції, сприяє поширенню абортів. Така аргументація насправді виявляється необґрунтованою. Можливо, багато хто і вдається до контрацепції, аби пізніше не наражатися на спокусу аборту. Однак антивартості, властиві «контрацептивній ментальності» (яка є чимось цілком відмінним від відповідального батьківства і материнства, що переживаються в шануванні повної правди подружнього акту), роблять саме цю спокусу ще сильнішою, коли доходить до зачаття «небажаного» життя. Проабортивна культура набула найбільшого поширення саме в тих прошарках, де заперечують навчання Церкви про контрацепцію. Безумовно, контрацепція і перери­вання вагітности з погляду моралі є двома принципово різними видами зла: один суперечить повній правді статевого акту як правильного вияву любови між чоловіком і жінкою, інший — знищує життя людської істоти; перший суперечить чесноті подружньої чистости, другий — чесноті справедливости і безпосередньо ламає Божу заповідь «не вбивай» (96).



92 Пор.: Павло VI. Енцикліка Humanae Vitae, № 14.

93 Пор.: Там само, № 13.

94 Іван Павло ІІ. Енцикліка Evangelium Vitae, № 23.

95 Митр. Андрей Шептицький. Не убий: Пастирське послання. Львів (21 лист. 1942) // Митрополит Андрей Шептицький: Життя та діяльність. Документи і матеріяли, т. 2: Церква і суспільне питання, кн. 1: Пастирське вчення та діяльність. Львів 1998, с. 264–265.

96 Іван Павло ІІ. Енцикліка Evangelium Vitae, № 13.

 

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC