Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• Державна влада
 Права та обов’язки державної влади
• Межі державної влади і право народу чинити опір
• Моральна відповідальність за державу
• Політичний устрій
• Любов до батьківщини
• Любов до рідного народу та його культури
   Права та обов’язки державної влади


Права та обов’язки державної влади

311. Мета держави полягає у створенні передумов для суспільного розвитку осіб, малих суспільних груп і всього суспільства. Звідси випливає обсяг обов'язків державної влади у сферах законо­давства, адміністрування та судочинства.

Митрополит Андрей Шептицький навчає: «Керівна влада має за мету служити публичному добру, зберігати й боронити природної і правильної свободи громадян, родин і всіх стова­ришень... чи кооператив, чи всіх тих угрупувань людей, які відповідають потребам людини і її свободі лучитися з іншими у виконуванні своїх прав і обов'язків[…]. Провідна влада обов'язана сповняти християнські обов'язки влади супроти Всевишнього Бога, тому мусить у житті пристосовувати принцип Божого Об'явлення і помагати всім громадянам у виконуванні Божого культу, якого домагається Боже Об'явлення» (160).

312. До основних завдань державної влади належать:

захист від зовнішньої агресії і загалом чесна та справедлива зовнішня політика;

захист внутрішнього правового устрою, що повинно знаходити своє відображення передусім у конституції держави, економічних законах, цивільному та кримінальному праві тощо;

справедливе державне адміністрування і судочинство;

піклування про загальний добробут. При цьому важливо підтримувати не лише матеріяльний добробут в економічному та суспільно-політичному плані, а й пі­клуватися про нематеріяльне спільне благо, визначальними ознаками якого є передусім дотри­мання соціяльної справедливости, побудована на моральних цінностях народна освіта, високий рівень науки й культури, зразкова система охорони здоров'я, а також забезпечення свободи думки та релігійної свободи.

Серед сучасних жваво дискутованих етичних проблем домінують такі:

право держави на оподаткування;

право держави на акт державної самооборони;

право держави вести війни.

313. Щодо права на оподаткування християнське суспільне вчення висуває три тези.

1. Право держави збирати податки зумовлене прагненням до загального добробуту, яке не можна здійснити без готовности громадян до пожертви.

Згідно із принципом соціяльної справедливости, розмір оподаткування визначається відповідними вимогами спільного блага. При цьому треба зважати на наслідки надто високих податків (мають паралізуючий вплив, перешкоджають накопи­ченню капіталу, відлякують іноземних інвесторів). Виникає й загроза деморалізації, бо дуже високі податки породжують фальсифікації та обман (ухилення від сплати податків).

2. Податковий тягар треба розподіляти залежно від можли­востей громадян. Така ситуація, коли, згідно із засадами прогре­сивного податку, більшій вартості об'єкта оподаткування відпо­відає й більша податкова ставка, узгоджується з поняттям про справедливий розподіл. При цьому треба брати до уваги, що не можна в корені придушувати особисту ініціятиву.

3. Податкові закони зобов'язують до сумління. Великі розміри податків, їхня анонімність, відсутність відчутної винагороди за їх сплату — суттєво зруйнували моральність оподаткування. Уникання сплати податків є повсякденним явищем. На противагу цим поглядам християнське суспільне вчення наголошує, що обов'язок сплачування податку є обов'язком сумління: «Тож дайте кожному належне: кому податок — податок, кому мито — мито, кому острах — острах, кому честь — честь» (Рим 13:7).

ІІ Ватиканський Собор справедливо називає ухилення від сплати податків «обманом» (161).



160 Митр. Андрей Шептицький. Як будувати Рідну Хату… Львів 2003, с.   9.

161 ІІ Ватиканський Собор. Пастирська конституція Gaudium et spes, № 30.

 

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC