Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.09.2007
• 02.09.2007
• 03.09.2007
• 04.09.2007
• 05.09.2007
• 06.09.2007
• 07.09.2007
• 08.09.2007
• 09.09.2007
• 10.09.2007
• 11.09.2007
• 12.09.2007
• 13.09.2007
• 14.09.2007
• 15.09.2007
 16.09.2007
• 17.09.2007
• 18.09.2007
• 19.09.2007
• 20.09.2007
• 21.09.2007
• 22.09.2007
• 23.09.2007
• 24.09.2007
• 25.09.2007
• 26.09.2007
• 27.09.2007
• 28.09.2007
• 29.09.2007
• 30.09.2007
   16.09.2007

16 вересня 2007 року

Неділя 16-а по Зісл. Святого Духа.

Св. свящмуч. Антима Нікомидійського.
Преп. Теоктиста.



Святий Антим

Святий Антим був висвячений 293 року на єпископа Нікомидії. Після того, як хтось зірвав зі стіни наказ імператора Максимівна про переслідування християн, погани ув'язнювали правовірних і змушували їх приносити жертви поганським божкам. Антим, як добрий пастир, скріплював своїх переслідуваних овечок у вірності Христові аж до кінця. Коли ідолопоклонники і його ув'язнили, він мужньо визнав свою віру в Христа і прославив Його мученицькою смертю 303 року, підставивши голову під сокиру поганських мучителів.

Святий Теоктист

Одного дня застукав до монастирської брами самітний юнак. Походив він з вірменського міста Єраполя й називався Теоктист. Полюбивши всім серцем Бога, він утік з дому своїх батьків і в святій тишині монастиря хотів раз на завжди розпрощатися з світом, що був повний нагод до нарушення Господнього закону. Ігумен монастиря зрозумів молодого Теоктиста і прийняв його між монаше братство, щоб дати побожному юнакові можливість посвятитися геть чисто Богу на службу.

З Єрусалиму, повний побожних думок про Господні дії, пішов Теоктист у пустиню над Мертвим морем, де була лавра Фаран, повна розкинених келій пустельників, з однією спільною для всіх церквою. В цій пустині він замешкав в одній пустій печері, в сусідстві св. Євтимія Великого. Познайомившись із преподобним Євтимієм, Теоктист став його учнем, одержав від нього монаше постриження і обидва вже спільно вправлялися в чеснотах.

Коли св. Теоктистові було 84 роки, об'явив Бог св. Євтимієві, що його перший учень, преподобний о. Теоктист, має перейти до вічної слави. Св. Євтимій зараз поспішив до св. Теоктиста, який на руках свого вчителя віддав Богу свою праведну душу 3 вересня 446 року. На його похороні був присутній також єрусалимський патріарх Анастасій.

На початок 



2 послання ап. Павла до Коринтян 6, 1-10

Браття, як співробітники благаємо вас благодаті Божої не приймати марно. Бо каже: Сприятливого часу я вислухав тебе і в день спасіння я поміг тобі. Ось тепер — час сприятливий, ось тепер — день спасіння. Не даємо нікому ніякої нагоди до спотикання, щоб не виставляти на глум наше служіння; але в усьому показуємо, що ми слуги Божі, у великій терпеливості, у скорботах, у бідах, у великій тісноті, під бичуванням, у темницях, у заколотах, у трудах, у недосипаннях, у постах, у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові, у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці; у славі й безчесті; у наклепах і в добрій славі; як обманці, однак правдиві; як незнані, але добре знані; як ті, що вмирають, але все живі; як карані, та не убиті; як сумні, та завжди веселі; як бідні, але багатьох збагачують; як ті, що нічого не мають, але все посідають.

На початок 



Євангеліє від Матея 25, 14-30

Сказав Господь притчу оцю: Один чоловік, відходячи призвав своїх слуг і передав їм своє майно. І кому ото дав п'ять талантів, кому то два, а кому то один, кожному по його силі; і зараз відійшов. І той, що прийняв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п'ять талантів. Так само і той, що взяв два, також придбав других два. А той, що взяв один, пішов, викопав у землі яму і сховав гроші пана свого. По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними рахунки. Приступив той, що взяв був п'ять талантів, і приніс других п'ять талантів, кажучи: Господи, п'ять талантів ти дав мені, ось других п'ять талантів придбав я ними. І сказав йому пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний, в малому ти був вірний, над великими тебе поставлю. Увійди в радість пана твого. Приступив і той, що взяв був два таланти і каже: Господи, два таланти ти дав мені, ось других два таланти придбав я ними. І сказав йому пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний, в малому ти був вірний, над великими тебе поставлю. Увійди в радість пана твого. Приступив і той, що взяв був один талант, і каже: Господи, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік; жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. Тому, зі страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він, маєш твоє. Озвавшись пан його і каже до нього: Лукавий слуго і лінивий. Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав. Тож треба було тобі дати мої гроші торговцям, і я, вернувшись, взяв би своє з відсотками. Візьміть, отже, талант від нього і дайте тому, хто має десять. Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме надміру; а в того, хто не має, візьмуть і те, що він нібито має. А лукавого слугу вкиньте в тьму кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, Він додав: Хто має вуха слухати, хай слухає.

На початок 



Випадок

Молода жінка поверталася з роботи додому автом. Вона вела дуже обережно, бо машина ж новісінька, лише вчора придбана завдяки ощадливості чоловіка, який відмовляв собі у багатьох речах, аби купити саме цю модель.

На запрудженому перехресті жінка на хвильку розгубилася і – цього виявилося досить, аби бампером врізатись у машину попереду.

Жінка розплакалася. Як їй пояснити чоловікові те, що сталося?

Водій другого авта поставився до неї з розумінням, але пояснив, що потрібно записати номери водійських посвідчень одне одного та інші дані.

Жінка стала шукати у пластиковій торбинці свої документи. Звідтам випала якась картка. На картці характерним почерком чоловіка було написано: „Коли щось трапиться – пам'ятай, сонце, що я кохаю тебе, а не авто!”

 

Нам варто весь час про це пам'ятати: найважливіші люди, а затим все інше. Ми-бо стільки робимо для предметів, авт, будинків, організацій, матеріяльного забезпечення! Якби то стільки часу й уваги ми присвячували людям, світ був би інший.

Ми повинні знайти час на те, щоб вислухати одне одного, щоб подивитися одне одному в очі, щоб разом поплакати, посміятися, поспівчувати, погуляти...

Тільки це заберемо до Господа. Себе і свою здатність любити. Не меблі, не одяг, не тіло...


Бруно Ферреро. Часом досить промінчика. - Свічадо, 2004

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за упокій воїнів ОУН, УПА, запорізьких козаків знищених Катериною II та душі в чистилищі українського народу;
- за упокій душ, які померли під час голодомору;
- за упокій душі Василя Кука;
- за Боже благословення для готельного бізнесу Михайла, Світлани.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC