Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.09.2007
• 02.09.2007
• 03.09.2007
• 04.09.2007
• 05.09.2007
• 06.09.2007
• 07.09.2007
• 08.09.2007
• 09.09.2007
• 10.09.2007
• 11.09.2007
• 12.09.2007
• 13.09.2007
• 14.09.2007
• 15.09.2007
• 16.09.2007
• 17.09.2007
• 18.09.2007
 19.09.2007
• 20.09.2007
• 21.09.2007
• 22.09.2007
• 23.09.2007
• 24.09.2007
• 25.09.2007
• 26.09.2007
• 27.09.2007
• 28.09.2007
• 29.09.2007
• 30.09.2007
   19.09.2007

19 вересня 2007 року


Спогад про чудо Архистратига Михаїла в Колоссах.
Св. муч. Євдоксія і тих, що з ним.
Преп. Архипа.



Чудо Архистратига Михаїла

У місцевості Херетопа було чудотворне джерело, яке видобув зі скелі св. архистратиг Михаїл. Одного разу туди прибув поганин з німою донькою, яка при джерелі почала говорити. Вдячний батько навернувся до Христа і збудував над джерелом церкву на честь св. Михаїла. Згодом при тій церкві осів юнак Архип, який вів там упродовж 60 літ надзвичайно побожне життя. Біля цього джерела багато поган наверталося до Христової віри.

Тоді незадоволені язичники спустили з річки воду, задумавши затопити Архипа і храм. Побачивши небезпеку, Архип молитвою й постом благав у Бога допомоги. Тоді з'явився в людській постаті св. Михаїл і затримав воду своїм словом, а палицею показав їй щілину в скелі, куди вода завернула і попливла у провалля. Це місто називалося спочатку Колосси, а після чуда його назвали Хони, що означає в перекладі "лійка", у яку св. Михаїл звернув воду.

Святий Євдоксія і ті, що з ним

Вірменський лицар Євдоксій і його жінка Василісса були побожними християнами і в такому дусі виховували своїх дітей. Коли з наказу цісаря Діоклетіяна розгорілося переслідування християн, Євдоксій з усією родиною заховався в безпечнішому місці, що:б не бути на очах царських урядників, які ув'язнювали християн і передавали на суд.

По якомусь часі донесли погани царському старості в місті Мелетині, що лицар Євдоксій є християнином, а той казав воякам шукати Євдоксія й ув'язнити. Коли Євдоксій став перед старостою, що відбував суд у присутності численного війська, він сказав йому чемно, щоб, згідно з цісарським наказом, приніс разом з ним жертву державним богам. Євдоксій відповів, що він поклоняється тільки одному правдивому християнському Богові, тому не може виконати цісарський наказ. За його прикладом зробили те саме 1104 вояки, які заявили, що вони теж християни. Збентежений староста не знав, що робити, тому послав посланця до цісаря та просив його вирішити цю неприємну справу, а Євдоксія наказав бити сировими ременями, а опісля кинути в в'язницю. За кілька день, після третьої невдячної спроби привести Євдоксія до відступництва від віри, знову казав його мучити, а опісля зарубати мечем.

На місці страти він почав сердечно молитися. Згодом, побачив свого приятеля Зенона, який гірко плакав, потішив його, кажучи: "Не плач, Бог не розділить нас, але наче в однім човні перевеземося до життя." Почувши ці слова, Зенон став такий відважний, що зараз явно визнав свою віру в Христа, за що староста казав на місці відрубати йому голову. Після цього згинули св. Євдоксій і інші св. мученики.

Тиждень пізніше учень і приятель Євдоксія Макарій пішов до старости і заявив, що він християнин, а той казав убити його мечем.

На початок 



Послання ап. Павла до Ефесян 3, 8-21

Браття, мені, найпослідущому з усіх святих, була дана ця благодать: благовістити поганам незбагненне багатство Христа і навчити всіх про здійснення тієї тайни, що від віків захована була в Бозі, який сотворив усе; щоб об'явилася тепер началам і властям небесним через Церкву безконечна мудрість Божа, згідно з відвічною постановою, що Бог ухвалив у Христі Ісусі, Господі нашім, в якому маємо сміливість і повний надії доступ через віру в нього. Тому благаю вас не падати духом у моїх стражданнях, які терплю за вас, бо вони ваша слава. Ось чому я згинаю мої коліна перед Отцем, від якого бере ім'я всяке отцівство на небі й на землі, щоб він дав вам за багатством своєї слави скріпитись у силі через його Духа, для зросту внутрішньої людини, і щоб Христос вірою оселивсь у серцях ваших, і ви закорінені й утверджені у любові, могли зрозуміти з усіма святими, яка її ширина, довжина, висота і глибина, і пізнати любов Христову, що вища над усяке уявлення, і, таким чином, сповнились усякою Божою повнотою. Тому ж, хто може зробити багато більше, ніж те, чого ми просимо або що ми розуміємо за діючою в нас силою, йому слава в Церкві та у Христі Ісусі по всі роди на віки вічні. Амінь.

На початок 



Євангеліє від Марка 11, 23-26

Сказав Господь: Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так. Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, і буде вам так. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який на небі, простив вам провини ваші. Коли ж ви не простите, і Отець ваш, що на небі, не простить провин ваших.

На початок 



Мур

У суворій кам'янистій пустелі жили два пустельники. Вони займали два поблизьких гроти, один навпроти одного.

По довгих роках молитов і суворої аскези один із пустельників дійшов переконання, що сягнув досконалости.

Інший також був чоловіком вельми побожним, та відзначався ще добротою і розумінням. Він розмовляв із поодинокими прочанами, потішав тих, котрі збилися з дороги, надавав у себе прихисток утікачам.

„Стільки часу вкрадено у молитви й роздумів”, – мислив перший пустельник, засуджуючи ці маленькі хиби другого.

Бажаючи якось дати йому зрозуміти, як далеко ще перебуває той від святости, перший монах вирішив ставити камінь на вході до свого гроту кожного разу, коли його брат припускався чергової помилки.

За кілька місяців перед гротом виріс похмурий сірий камінний мур. Перший пустельник цілком замурував себе у своєму гроті.

 

Часом навколо серця зводимо мури з маленьких камінчиків щоденної байдужости, пімсти, мовчання, невирішених справ, претензій. Найважливішим нашим завданням є не допустити, аби довкруж серця утворилася глуха стіна.


Бруно Ферреро. Часом досить промінчика. - Свічадо, 2004

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за Боже благословення для Віктора, Олександра, Галини, Петра, Каземіра, Світлани, Олени, Оксани, Віри;
- за Боже благословення для Михайла, Олени, Настасії, Маркіяна, Миколи, Ольги, Володимира, Евеліни, Ілони, Геннадія, Ярослава, Марти, Марти, Ірини, Галини, Михайла, Світлани, Світлани;
- за упокій Петра, Юстини, Миколи, Василя, Кулини, Миколи, Івана, Матрони;
- за упокій Михайла, Марії, Тетяни, Анни, Петра, Станіслава, Данила, Меланки, Стефи, Михайла, Гриня, Василя, Йосифа;
- за упокій Михайла, Марії, Миколи, Людмили, Валентини, Антона, Єфросинії, Олексія, Семена, Єви;
- за упокій Василя, Емілії, Богдана, Лідії, Віктора, Михайла, Наталії, Зінаїди, Михайла, Миколи, Миколи;
- за здоров'я душі, тіла Тетяни і Вадима, мир, злагоду в їх сім’ї, любов між ними і за те, щоб Господь Бог дав їм дитину;
- за здоров'я душі, тіла Евеліни і Михайла, мир, злагоду між ними, щоб Господь Бог дав Михайлові роботу;
- за упокій Нелі, Луня;
- за Боже благословення для священників Романа, Романа, Івана, Андрія, Миколу, Тимотея, Володимира, Юрія;
- за Боже благословення для сестер Емілії, Бернадети, Ольги;
- за упокій воїнів ОУН, УПА, запорізьких козаків знищених Катериною II та душі в чистилищі українського народу;
- за упокій душ, які померли під час голодомору;
- за упокій душі Василя Кука;
- за Боже благословення для готельного бізнесу Михайла, Світлани;
- за благословення для Андрія та Оксани, за мир злагоду і любов у їхній сім'ї і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за благословення для Андрія, Лесі та Юлії і, щоб Господь допоміг їм подолали ту складну ситуацію, в якій вони опинилися;
- за здоров'я та ласки Божі для Марічки.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC