Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
 01.06.2008
• 02.06.2008
• 03.06.2008
• 04.06.2008
• 05.06.2008
• 06.06.2008
• 07.06.2008
• 08.06.2008
• 09.06.2008
• 10.06.2008
• 11.06.2008
• 12.06.2008
• 13.06.2008
• 14.06.2008
• 15.06.2008
• 16.06.2008
• 17.06.2008
• 18.06.2008
• 19.06.2008
• 20.06.2008
• 21.06.2008
• 22.06.2008
• 23.06.2008
• 24.06.2008
• 25.06.2008
• 26.06.2008
• 27.06.2008
• 28.06.2008
• 29.06.2008
• 30.06.2008
   01.06.2008

1 червня 2008 року

Неділя 6-а по Пасці, про сліпородженого.

Св. свящмуч. Патрикія Пруського і тих, що з ним.




Неділя сліпородженого

Назву ця неділя отримала задля чуда прозріння сліпонародженого юнака. Сила чудес Ісуса дуже налякала первосвящеників, книжників та фарисеїв, які боялись, що весь народ піде за Ним. Тому вони винесли постанову, що виключать із синагоги всіх, які увірують в Ісуса. З Євангелія від Івана ми довідуємося, який великий страх мали батьки оздоровленого сліпонародженого юнака. Вони боялися покарання, бо навіть не прийшли подякувати Ісусові й вдавали, що вони з цим чудом нічого спільного не мають: "Питайтеся нашого сина, він дорослий".

Як не дивно, людина темна, яка не мала змоги нічого бачити, повірила в Ісуса Христа, що Він є обіцяним Сином Божим, Який мав прийти на цей світ. А не повірили ті, які повинні були добре це знати і пізнати в Ньому обіцяного Месію. Більшість людей народжуються на цей світ зрячими, але слід ще духовно прозріти, тому що всі ми на цей світ приходимо засліплені гріхом. Духовне прозріння відбувається через слухання слова Божого і покаяння, тобто навернення на шлях спасіння.

Святий Патрикій і ті, що з ним

Патрикій був єпископом у VII ст. в місті Пруси, що у Малій Азії. Погани ув'язнили його і трьох священиків: Акакія, Менандра й Полієна. Проконсул Юній звелів ув'язненим християнам віддати честь поганському божкові. Коли Патрикій відмовився це зробити, його кинули в джерело гарячої води, з якого він вийшов неушкодженим. Тоді владику і священиків зарубали мечем у місті Терми 603 року. На їхніх гробах діялися численні чуда.

На початок 



Діяння святих апостолів 16, 16-34

В тих днях, як апостоли йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала віщунського духа, і віщуванням справляла своїм панам великий прибуток. Ідучи слідом за Павлом, вона кричала: Ці люди - слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння! Чимало днів вона таке робила. Надокучило це Павлові, і, обернувшись, він сказав до духа: Наказую тобі ім'ям Ісуса Христа: Вийде з неї! І в ту ж мить він вийшов. Її пани, побачивши, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла і Силу й потягли на майдан до влади. Привівши ж їх до воєвод, сказали: Ці люди, юдеї, бунтують наше місто. Вони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ні приймати, ні виконувати. І натовп, разом і воєводи, накинувся на них, і, здерши з них одежу, веліли їх бити різками. Завдавши їм чимало ран, кинули їх у в'язницю, наказавши в'язничному пильно стерегти їх. Той, одержавши такий наказ, вкинув їх до самої середини в'язниці і забив їх ноги у колоди. Павло і Сила опівночі молилися і співали Богу, і в'язні слухали їх. Раптом зчинився великий землетрус, так що підвалини в'язниці затряслися: зненацька відчинилися всі двері, і кайдани з них всіх поспадали. Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, гадаючи, що в'язні повтікали, витяг меч і хотів себе вбити. Тут Павло скрикнув сильним голосом, кажучи: Не завдавай собі ніякого лиха, бо ми всі тут. Попросивши світла, в'язничний ускочив до в'язниці і, тремтячи, кинувся у ноги Павлові та Силі, та, вивівши їх з відти, мовив: Панове, що мені робити, щоб спастися? Ті відповіли: Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і дім твій. І вони звістили слово Господнє йому і всім, що були в його домі. Узявши їх тієї години вночі, він обмив їхні рани і охрестився з усіма своїми. Якже запровадив їх до себе в господу, накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував у Бога.

На початок 



Євангеліє від Івана 9, 1-38

В той час Ісус, проходячи, побачив чоловіка, сліпого зроду. Спитали Його учні: Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що він сліпим родився? Відповів Ісус: Ні він не згрішив, ні батьки його, але щоб діла Божі виявились на ньому. Поки дня, Я мушу робити діла Того, Хто послав Мене; бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти. Поки Я у світі, Я — світло світу. Сказавши це, плюнув на землю, зробив грязь із слини і помастив гряззю очі сліпому. І сказав до нього: Іди, вмийся в купелі Силоамській (що у перекладі означає: Посланий). І пішов той, умився, і вернувся зрячим. Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: Чи то не той, що все сидів і жебрав? Одні казали: То він. Інші: Ні, але подібний до нього. Він же каже: Це я. І спитали його: Як прозріли твої очі? Він відповів: Чоловік, що зветься Ісус, зробив грязь, помастив мені очі і сказав: Піди до Силоаму і умийся. Пішов я, умився, і прозрів. Вони його спитали: Де він? Каже той: Не знаю. І ведуть того, що був сліпий, до фарисеїв. Була ж субота, коли Ісус зробив грязь і відкрив йому очі. Фарисеї спитали його, як він прозрів. Він сказав їм: Він поклав мені на очі грязь, я вмився, і бачу. Деякі з фарисеїв казали: Цей чоловік не від Бога, бо не шанує суботи. Інші мовили: Чи може грішний чоловік такі чуда робити? І виникла серед них незгода. І знову кажуть сліпому: Ти ж що кажеш про того, що відкрив тобі очі? Той відповів: Він — пророк. Однак, юдеї не вірили, що він був сліпий і прозрів, аж поки не покликали батьків того прозрілого. І спитали їх: Чи то ваш син, про якого кажете, що він сліпим родився? Як же воно, що він тепер бачить? Батьки його у відповідь сказали: Знаємо, що то наш син, і що сліпим родився. А як він тепер бачить — не знаємо, і хто відкрив йому очі — не знаємо. Спитайте його: він дорослий і сам скаже про себе. Так казали його батьки, бо боялися юдеїв. Юдеї бо вже були змовилися, щоб виключити з синагоги кожного, хто Його визнаватиме Христом. Тому батьки його казали: Він дорослий, його спитайте. І вони покликали вдруге чоловіка, що був сліпий, та кажуть йому: Віддай славу Богові. Ми знаємо, що той чоловік — грішник. Озвався той: Чи він грішник, не знаю. Одне знаю: я був сліпий, і тепер бачу. Вони йому сказали: Що він тобі зробив? Як відкрив тобі очі? Той відповів: Я вже сказав вам, і ви чули; що іще хочете чути? Чи не хочете й ви його учнями стати? Ті з лайкою накинулись на нього і сказали: Ти — його учень! Ми — учні Мойсея. Ми знаємо, що до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він. У відповідь чоловік сказав їм: Тож воно і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він відкрив мені очі. Знаємо, що Бог не слухає грішників; а хто богобоязливий і чинить Його волю, того Він вислухає. Одвіку не чувано, щоби хто відкрив очі сліпому зроду. Якби він не був від Бога, не був би міг зробити нічого. Ті у відповідь йому сказали: Ти ввесь у гріхах родився, і нас навчаєш? І прогнали його геть. Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, і, зустрівши його, сказав до нього: Віруєш у Сина Людського? Той відповів: Хто Він, Господи, щоб я увірував у Нього? Сказав йому Ісус: І ти бачив Його, і той, хто говорить з тобою — це Він. Тоді той сказав: Вірую, Господи! І поклонився Йому.

На початок 



Чутливість

Одного вечора, після вечері, чоловік з жінкою сиділи на веранді свого дому. Того дня вони дуже напрацювалися на сінокосі. Як і багато з нас, любителів поніжитися у теплі свіжі вечори, мужчина заснув, похрапуючи в кріслі-гойдалці, а його жінка тим часом милувалася заходом сонця, який ми часто фотографуємо, щоби сказати, що світлина не відповідає красі цього моменту. Вона так була захоплена картиною заходу сонця, що вирішила розбудити свого чоловіка, щоби й він помилувався цим чудом. Одначе той буркнув:

— Подумаєш, захід сонця.

І повернувся на другий бік.


Поль Дж. Вортон. Історії та притчі - Свічадо, 1998

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за одужання та Божі ласки для Володимира;
- за Божі ласки для Любомира, Віри та Святослава;
- за Божу поміч у душпастирській праці о. Олега та о. Ігоря.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC