Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.06.2008
• 02.06.2008
• 03.06.2008
• 04.06.2008
• 05.06.2008
• 06.06.2008
• 07.06.2008
• 08.06.2008
• 09.06.2008
• 10.06.2008
• 11.06.2008
• 12.06.2008
 13.06.2008
• 14.06.2008
• 15.06.2008
• 16.06.2008
• 17.06.2008
• 18.06.2008
• 19.06.2008
• 20.06.2008
• 21.06.2008
• 22.06.2008
• 23.06.2008
• 24.06.2008
• 25.06.2008
• 26.06.2008
• 27.06.2008
• 28.06.2008
• 29.06.2008
• 30.06.2008
   13.06.2008

13 червня 2008 року

Віддання Вознесіння Господнього.
Св. ап. Єрмія.
Св. муч. Єрмея
.

 

 

 

Святий апостол Єрмія

Святий апостол Ермія був єпископом у Филиппополі Фракійському. Святий апостол Павло в Посланні до Римлян вітав його (Рим. 16, 14). Проповідуючи Євангеліє, апостол Ермія витерпів багато принижень від язичників, але помер природною смертю.

Святий Єрмей

Святий Єрмей був вояком і жив у місті Комани в Малій Азії. Бути християнином у той час, коли поганські правителі переслідували послідовників Христа, — означало жити у постійній небезпеці і бути готовим кожного дня засвідчити святу віру мученицькою смертю.

Єрмея, який був мужем сильної віри і побожного християнського життя, ув'язнили і привели на суд. Він сміливо визнав свою віру у Христа і перетерпів за Нього жахливі муки. Загинув від меча 166 року.

 

На початок 

 

 

Діяння святих апостолів 27, 1-44

В тих днях, коли було вирішено, що маємо відплисти в Італію, Павла і деяких інших в'язнів передали сотникові Юлієві, з полку Августа. Сівши на адрамітський корабель, який мав плисти біля азійських місць, ми відчалили. З нами був Аристарх, македонець із Солуня. На другий день ми пристали до Сидону. Юлій обходився з Павлом по-людському і дозволив йому навідатися до друзів і користуватися їхньою допомогою. Відчаливши звідти, ми пливли біля Кіпру, бо вітри були супротивні, і, перепливши море, що оминає Кілікію та Памфілію, причалили в Мирах Лікійських. Там же сотник знайшов олександрійський корабель, що плив в Італію, і посадив нас на нього. Багато днів пливли ми поволі і насилу прибули до Кніду; коли ж вітер не дав нам причалити, ми попливли попри Кріт коло Салмони. І пливучи з трудом попри Салмони, прибули до одного місця, що зветься Гарна Пристань, біля якої було місто Ласея. Як проминуло досить часу і плавба вже стала небезпечною, бо й піст уже минув, Павло попереджав, кажучи: їм: Я бачу, мужі, що плавба не обійдеться без шкоди й великої втрати не лише для вантажу й корабля але і для нашого життя. Та сотник більше довіряв керманичеві й власникові судна, ніж словам Павла. (Через те ж, що пристань не була вигідна на зимівлю, більшість була тієї думки, щоб вирушити звідти і, якщо можна, дістатися до Фініки, крітської пристані, що звернена до південно-західного і до північно-західного вітру, і перезимувати. Коли подув легкий вітрець із полудня вони, гадаючи, що здійснять свою думку, підняли якір і попливли близько попри Кріт). Та незабаром зірвався буревій, що зветься Евракліон. Ухопило корабель, так що він не міг іти проти вітру; ми піддалися йому і неслися навмання. (Підпливши під якийсь острівець, що звався Кавда, нам ледве вдалося опанувати човен; ми витягли човен і вжили допоміжних заходів, обв'язуючи корабель. А, боячись, щоб не попасти на Сирту, спустили вітрило, і так нас несло. На другий день, тому що буря сильно нами кидала, ми почали викидати вантаж, а на третій день моряки власними руками викинули корабельне знаряддя в море. А що вже кілька днів ні сонця, ні зір не було видно і буря сильно налягала, ми втратили вже всяку надію на рятунок). Коли люди довго не їли, Павло встав серед них і мовив: Треба було, мужі, слухати мене і не кидати Кріту, так можна б було уникнути цієї небезпеки і шкоди. І тепер раджу вам: бодріться, ніхто бо з вас не втратить життя, лише корабель пропаде. Цієї бо ночі з'явився мені ангел Бога, якому я належу і якому служу, і сказав: Не бійся, Павле, ти маєш стати перед кесарем, і Бог дарував тобі всіх тих, що пливуть з тобою. Тому бадьортеся, люди, бо я вірю Богові, що воно так б, і, казав, чотирнадцятий день, як ви, ждучи, постите і не їсте нічого. Тому прошу вас щось їсти, бо йдеться, тут про ваш рятунок. Ніхто з вас ані волосу з голови не втратить. Сказавши це, взяв хліб, подякував перед усіма Богові і, розламавши, почав їсти. Тоді всі піднялися на дусі і самі стали їсти. Було ж усього нас на кораблі двісті сімдесят шість душ. І як наїлися, почали полегшувати корабель, кидаючи пшеницю в море. Коли настав день, моряки не розпізнали землі; вони угледіли якусь затоку з побережжям, куди хотіли, коли можна, причалити кораблем. Вони відчепили якорі і пустили їх у море; одночасно розв'язали кермові мотузки і, розпустивши проти вітру вітрила, пустилися на берег. Натрапивши на мілину між двома течіями, корабель застряг: ніс, сильно загруз і позостав нерухомий, а корму трощила навала хвиль. Вояки були тої думки, щоб в'язнів убити, щоб ніхто з них не поплив і не втік. Та сотник, що хотів урятувати Павла, стримав їх від того наміру і велів тим, що вміли плавати, першими кидатись у воду і дістатися на сушу, а інші рятуватися, хто на дошках, хто на уламках судна. І таким чином всі врятувались на землю.

На початок 

 

Євангеліє від Івана 17, 18-26

В той час Ісус звів очі Свої до неба і сказав: Як Ти, Отче, послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. Даю Себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині. Та не лише за цих молю, але й за тих, які через їх слово увірують в Мене, щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, щоб і вони були в нас одно, щоб світ увірував, що Ти Мене послав. І славу, що Ти дав Мені, я дав їм, щоб були вони одно, як і Ми є одно. Я — в них, і Ти — в Мені, щоб вони були звершені в єдності, щоб світ зрозумів, що Ти послав Мене, і що Ти полюбив їх, як Ти полюбив Мене. Отче, хочу, щоб ті, яких Ти дав Мені, були там, де Я, щоб і вони були зі Мною і бачили Мою славу, яку Ти дав Мені, бо Ти полюбив Мене перед заснуванням світу. Отче праведний, світ не пізнав Тебе, але Я пізнав Тебе, і ці пізнали, що Ти послав Мене. І їм об'явив Твоє ім'я, і буду об'являти, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, в них була, і Я в них.

На початок 

 

***

Гей! Прислухайся до пісні птаха,
до вітру у деревах, до ревища океану;
поглянь на дерево, на листя, що падає,
на квітку так, ніби бачиш уперше.
Ти міг би несподівано торкнутися
Дійсності того Раю, звідки ми,
вийшовши з дитинства,
стали вилучені через наше знання.

Індійський містик Сарага говорить:
«Пізнай смак аромату, котрим є відсутність знання».

 

Ентоні де Мелло "Молитва жаби", том 1 - Свічадо, 1999

На початок 

 

Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за благословення для Андрія та Оксани, за мир, злагоду і любов у їхній сім'ї, і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за здоров'я та благословення для Ольги, Романа, Марії, Дмитра, за мир, злагоду і любов у їхній сім'ї;
- за упокій душі новопереставлених Володимира, Сергія, Ю
рія;
- за Божі ласки для Марії, Геннадія, Миколи, Людмили;

- за упокій Михайла, Марії, Миколи, Людмили, Валентини, Антона, Єфросинії, Олексія, Семена, Єви;
- за упокій Василя, Емілії, Богдана, Лідії, Віктора, Михайла, Наталії, Зінаїди, Михайла, Миколи, Миколи;
- за здоров'я душі, тіла Тетяни і Вадима, мир, злагоду в їх сім’ї, любов між ними і за те, щоб Господь Бог дав їм дитину;
- за здоров'я душі, тіла Михайла, мир, злагоду , щоб Господь Бог дав Михайлові роботу;
- за упокій Нелі, Луня.

 


Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

 

На початок 

 

© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC