Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.10.2007
• 02.10.2007
• 03.10.2007
• 04.10.2007
• 05.10.2007
• 06.10.2007
• 07.10.2007
• 08.10.2007
• 09.10.2007
• 10.10.2007
• 11.10.2007
 12.10.2007
• 13.10.2007
• 14.10.2007
• 15.10.2007
• 16.10.2007
• 17.10.2007
• 18.10.2007
• 19.10.2007
• 20.10.2007
• 21.10.2007
• 22.10.2007
• 23.10.2007
• 24.10.2007
• 25.10.2007
• 26.10.2007
• 27.10.2007
• 28.10.2007
• 29.10.2007
• 30.10.2007
• 31.10.2007
   12.10.2007

12 жовтня 2007 року


Преп. Киріяка, самітника.



Святий Киріяк

Святий Киріяк народився у 444 році в грецькому місті Коринті. У 18 років він кораблем поплив до Святої Землі. Там він, побувавши на святих місцях, поселився у чернечій лаврі. Був висвячений на диякона, а згодом на священика. Жив Киріяк декілька років на самоті у пустелі, де, як сказано у життєписі, служив йому і стеріг від розбійників один лев. Киріяка Бог обдарував даром чудотворення. Одного разу довго тривала посуха, тож Киріяк гарячою молитвою випросив у Бога дощу. Помер 553 року, проживши 109 років праведного життя.

На початок 



Послання ап. Павла до Филип'ян 3, 8-19

Браття, я вважаю все за втрату ради далеко вищого пізнання Христа Ісуса, Господа мого, ради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби лише Христа придбати і бути в ньому не з моєю праведністю, що від закону, але з тією, що через віру в Христа, праведністю, що від Бога, від віри; щоб пізнати його й силу його воскресіння ї мати участь в його муках, стаючи подібним йому у смерті, аби якось осягнути воскресіння з мертвих. Не щоб я уже осягнув мету чи був уже досконалим, але, простую далі, чи не здобуду її бо саме тому Христос Ісус здобув мене. Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш вважаю: забуваю те, що позаду, і прямую до того, що попереду, змагаюсь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Іcусі. Отже всі ми, досконалі, думаймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, Бог і в цьому просвітить вас. Тим часом, чого б ми не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком. Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що так поводяться згідно з прикладом, який ви маєте в нас. Є їх чимало тих, про яких я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги хреста Христового, їхній кінець — погибіль, їхній бог - черево, їхня слава — у їхнім соромі, вони думають тільки про земне.

На початок 



Євангеліє від Луки 7, 31-35

Сказав Господь: До кого Мені порівняти людей цього роду? До кого вони подібні? Вони подібні до дітей, що сидять на майдані і кличуть одні до одних: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали, ми вам співали жалобної, та ви не плакали. Прийшов бо Іван Хреститель, що не їсть хліба і не п'є вина, і ви кажете: Він біса має! Прийшов Син Людський, що їсть і п'є, і ви кажете: Ось чоловік, що любить їсти та вино пити, приятель митарів та грішників. І всі діти мудрости виправдали її.

На початок 



Кольорові крейдочки

Ніхто не пам'ятав, коли той чоловік з'явився у місті. Здавалося, що був там завжди – на хіднику вельми залюдненої вулиці, де розмістилося багацько крамниць, ресторанів, кінотеатрів, де увечері любили прогулюватися міщани, де призначали побачення закохані.

Він сидів на колінах на хіднику і кольоровими крейдочками вимальовував ангелів, дивовижні крайобрази, по вінця залиті сонцем, усміхнених дітей, розквітлі квіти і – мрії про свободу.

З часом мешканці міста звикли до того чоловіка. Хтось кидав йому на рисунок якусь монету, а хтось затримувався і розмовляв із ним.

Вони розповідали йому про свої клопоти і сподівання, про дітей – як найменших, котрі ще хочуть спати з батьками, так і найстарших, які не знають, куди податися вчитися, бо важко передбачити майбутнє...

Чоловік слухав. Він уважно все вислуховував, але говорив мало. Та одного дня став збирати свої речі, готуючись піти звідти.

Усі зібралися навколо нього і дивилися. Дивилися і чекали.

«Залиш нам щось на пам'ять».

Чоловік показав їм порожні руки. Що міг би зоставити?

Та люди оточили його і чекали.

Тоді чоловік витягнув зі своєї торби кольорові крейдочки. Ті самі, якими малював ангелів, квіти і сни. Він розділив ті крейди поміж людьми – шматок кольорового стержня для кожного. А потому, не сказавши і слова, пішов.

Що люди зробили з тими кольоровими крейдочками?

Хтось оправив їх у рамку, хтось відніс до музею сучасного мистецтва, хтось запхав до шухляди. А більшість про них просто забула.

 

Прийшов Чоловік і залишив тобі можливість розмалювати світ. Що ти зробив зі своїми кольоровими крейдочками?


Бруно Ферреро. Часом досить промінчика. - Свічадо, 2004

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за Боже благословення для Віктора, Олександра, Галини, Петра, Каземіра, Світлани, Олени, Оксани, Віри;
- за Боже благословення для Михайла, Олени, Настасії, Маркіяна, Миколи, Ольги, Володимира, Евеліни, Ілони, Геннадія, Ярослава, Марти, Марти, Ірини, Галини, Михайла, Світлани, Світлани;
- за упокій Петра, Юстини, Миколи, Василя, Кулини, Миколи, Івана, Матрони;
- за упокій Михайла, Марії, Тетяни, Анни, Петра, Станіслава, Данила, Меланки, Стефи, Михайла, Гриня, Василя, Йосифа;
- за упокій Михайла, Марії, Миколи, Людмили, Валентини, Антона, Єфросинії, Олексія, Семена, Єви;
- за упокій Василя, Емілії, Богдана, Лідії, Віктора, Михайла, Наталії, Зінаїди, Михайла, Миколи, Миколи;
- за здоров'я душі, тіла Тетяни і Вадима, мир, злагоду в їх сім’ї, любов між ними і за те, щоб Господь Бог дав їм дитину;
- за здоров'я душі, тіла Евеліни і Михайла, мир, злагоду між ними, щоб Господь Бог дав Михайлові роботу;
- за упокій Нелі, Луня;
- за Боже благословення для священників Романа, Романа, Івана, Андрія, Миколу, Тимотея, Володимира, Юрія;
- за Боже благословення для сестер Емілії, Бернадети, Ольги;
- за упокій воїнів ОУН, УПА, запорізьких козаків знищених Катериною II та душі в чистилищі українського народу;
- за упокій душ, які померли під час голодомору;
- за Боже благословення для готельного бізнесу Михайла, Світлани;
- за Боже благословення та здоров'я для Валентина;
- за Боже благословення для Назара і його швидке одужання після важкої аварії;
- за упокій душі Валентини, яка трагічно загинула;
- за благословення для Андрія та Оксани, за мир злагоду і любов у їхній сім'ї і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за благословення для Андрія, Лесі та Юлії і, щоб Господь допоміг їм подолали ту складну ситуацію, в якій вони опинилися;
- за здоров'я та ласки Божі для Марічки;
- за ласки Божі та оздоровлення 10-річної Віти, хворої на лейкемію.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC