Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.10.2007
• 02.10.2007
• 03.10.2007
• 04.10.2007
• 05.10.2007
• 06.10.2007
• 07.10.2007
• 08.10.2007
• 09.10.2007
• 10.10.2007
• 11.10.2007
• 12.10.2007
• 13.10.2007
• 14.10.2007
• 15.10.2007
• 16.10.2007
• 17.10.2007
• 18.10.2007
• 19.10.2007
• 20.10.2007
 21.10.2007
• 22.10.2007
• 23.10.2007
• 24.10.2007
• 25.10.2007
• 26.10.2007
• 27.10.2007
• 28.10.2007
• 29.10.2007
• 30.10.2007
• 31.10.2007
   21.10.2007

21 жовтня 2007 року

Неділя 21-а по Зісл. Святого Духа.

Преп. Пелагії.



Свята Пелагія

Свята Пелагія народилася у III ст. в сирійському місті Антіохії і була побожною християнкою. Вона посвятила своє життя на служіння Богові у дівицтві. Померла Пелагія, обороняючи від поган свою невинність і святу віру в Христа. Наша Церква величає її словами: "З любові до Господа, преподобна Пелагіє, ти відкинула бажання спокою, а просвітивши дух твій постом, ти мужньо перемогла пристрасті, тому молитвами твоїми зруйнуй диявольські гордощі супротивників".

На початок 



Послання ап. Павла до Галатів 2, 16-20

Браття, ми з роду юдеї, не грішники з поган; та довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, але вірою в Ісуса Христа, ми увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ділами закону не оправдається ніхто. Коли, отже, шукаючи оправдання у Христі, показалося, що й ми самі грішники, невже тоді Христос - служитель гріха? Не бути цьому! Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, я сам себе визнаю переступником. Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я з Христом розп'ятий. Живу вже не я, а живе у мені Христос. А що живу тепер у тілі то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене. Я не відкидаю Божої благодаті: бо коли оправдання черев закон, тоді Христос умер даремно.

На початок 



Євангеліє від Луки 8, 5-15

Сказав Господь притчу оцю: Вийшов сіяч сіяти своє зерно. І коли сіяв, одне впало край дороги і було потоптане, і птиці небесні видзьобали його. Друге впало на камінь і, зійшовши, висохло, бо вогкости не мало. Інше впало між тернину, і тернина, вигнавшися з ним укупі, заглушила його. Нарешті, інше впало на добру землю і, зійшовши, вродило сторицею. Кажучи це, Ісус голосно мовив: Хто має вуха слухати, хай слухає. Учні Його спитали, що значить ця притча. Він сказав їм. Вам дано розуміти тайни Царства Божого, іншим же у притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили і, слухаючи, не розуміли. Ось що означає ця притча. Зерно — це слово Боже. Ті, що край дороги, це ті, що слухають, та потім приходить диявол і бере геть з їх серця слово, щоб вони не увірували і не спаслися. Ті ж, що на камені, це ті, що слухають і з радістю приймають слово, але, не маючи коріння, вірують до часу і під час спокуси відпадають. А те, що впало між тернину, це ті, що, вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства й життєві розкоші їх заглушують, і вони не дають плоду. Нарешті, те, що на добрій землі, це ті, що, чуючи добрим і щирим серцем слово, держать його і дають плід у терпінні.

На початок 



***

Давні манускрипти містять історію дівчини, яка належала до групи жінок, що супроводжувала Ісуса на Голготу.

Дівчина була несміливої вдачі, мовчазна, скромна.

Коли вона почула вістку про Воскресіння, не потребувала жодних доказів, жодних підтвер­джень. Повірила відразу. Вістка сповнила її відвагою, якої ніколи досі не мала. Дівчина ста­ла ходити по світу і проповідувати слова Ісуса. Вона вже не боялася. Ширила Добру Новину у містах і селах.

Одного разу до неї підійшов чоловік, якого глибоко зворушило її свідчення віри. Він спитав: «Скажи мені, у чому криється таємниця твоєї відваги?»

«У покорі. Так навчив мене Учитель».

Чоловік змовк на хвильку, а потім знову спи­тав: «До чого тут покора?»

«До того, що тепер можу сказати перша: "Люблю тебе"».


Бруно Ферреро. Часом досить промінчика. - Свічадо, 2004

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за Боже благословення та здоров'я для Валентина;
- за Боже благословення для Назара і його швидке одужання після важкої аварії;
- за упокій душі Валентини, яка трагічно загинула;
- за благословення для Андрія та Оксани, за мир злагоду і любов у їхній сім'ї і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за благословення для Андрія, Лесі та Юлії і, щоб Господь допоміг їм подолали ту складну ситуацію, в якій вони опинилися;
- за здоров'я та ласки Божі для Марічки.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC