Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.01.2008
• 02.01.2008
• 03.01.2008
• 04.01.2008
• 05.01.2008
• 06.01.2008
• 07.01.2008
 08.01.2008
• 09.01.2008
• 10.01.2008
• 11.01.2008
• 12.01.2008
• 13.01.2008
• 14.01.2008
• 15.01.2008
• 16.01.2008
• 17.01.2008
• 18.01.2008
• 19.01.2008
• 20.01.2008
• 21.01.2008
• 22.01.2008
• 23.01.2008
• 24.01.2008
• 25.01.2008
• 26.01.2008
• 27.01.2008
• 28.01.2008
• 29.01.2008
• 30.01.2008
• 31.01.2008
   08.01.2008

8 січня 2008 року

Собор Пресвятої Богородиці.

Св. свящмуч. Євтимія, єп. Сардійського.



Собор Пресвятої Богородиці

У другий день Різдвяних свят ми віддаємо честь і поклін Пресвятій Діві Марії, Матері Божого Сина, якого Вона народила для спасіння наших душ. Марія піклувалася і виховувала Його для нас, щоб Він жертвою свого життя на хресті проклав усім нам дорогу до небесної слави й вічного щастя. З якою радістю повинні ми спільно й одностайно прославляти Пресвяту Богородицю, що колись на землі народила Спасителя наших душ, а тепер, як наша Небесна Мати й Цариця, молиться і заступається за нас!

Разом з Пресвятою Богородицею прославляємо сьогодні і св. Йосифа, її праведного Обручника й опікуна.

У Євангелії від Матея йде мова про втечу Пресвятої Родини до Єгипту і її щасливе повернення до Назарету. Цей празник наголошує на жертвенності й готовності св. Йосифа і Діви Марії все вчинити, щоб виконати Божий задум, і ставить їх усім християнам за приклад, як за Божу справу треба бути готовим йти на край світу, забуваючи про себе.

У тропарі празника св. Йосифа названо верховним Покровителем Церкви Христової. У кондаку празника Церква нагадує вірним, що відважний Йосиф, втікаючи з Пресвятою Богородицею і Дитятком Ісусом до Єгипту, оминув Іродового меча. Отож, просімо, щоб він нас, переслідуваних сатаною, які скитаємося пустинею цього життя, рятував від сатанинських підступів і захоронив од вічної погибелі.

Святий Євтимій

Святий cвященномученик Євтимій, єпископ Сардійський, в період царювання візантійського імператора Костянтина Багрянородного (780 - 797) і імператриці Ірини (797 - 802) за своє добродійне життя був вибраний єпископом Сардійським і був присутній на VII Вселенському Соборі (787), на якому викривав іконоборчу єресь. Коли ж запанував іконоборець Никифор I (802 - 811), Євтимія разом з іншими православними ієрархами заслали на острів Паталарею. Відтак святий мученик був жорстоко побитий: його розтягнули на чотирьох стовпах і били воловими жилами. Через декілька днів після тортур святий Євтимій помер.

На початок 



Послання святого апостола Павла до Євреїв 2, 11-18

Браття, Той, хто освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому Він не соромиться називати їх братами, коли каже: Я звіщу ім'я Твоє братам Моїм, хвалитиму Тебе серед громади. І знову: Буду надіятись на Нього. Та: Ось Я і діти, що їх Бог дав мені. А що діти були учасниками тіла й крови, то й Він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, і визволити тих, яких страх смерти все життя тримав у рабстві. Бо не від ангелів прийняв Він на Себе, а від потомства Авраама. Тому Він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним первосвящеником у справах Божих на спокутування гріхів народу. Тому, отже, що Він страждав і сам був випробуваний, Він може допомогти тим, що проходять через пробу.

На початок 



Євангеліє від Матея 2, 13-23

Коли відійшли мудреці, то ангел Господень у сні явився Йосифові, кажучи: Встань, візьми дитя і матір Його, і втікай в Єгипет, і будь там, поки скажу тобі, бо Ірод хоче шукати дитя, щоб погубити Його. А він, вставши, взяв дитя та матір Його вночі і відійшов у Єгипет. І був там до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, що говорив: 3 Єгипту визвав Я Сина Мого. Тоді Ірод, побачивши, що був поруганий волхвами, розгнівався дуже і післав повбивати всіх дітей, що були у Вифлеємі і всіх околицях його, від двох років і нижче, згідно з часом, про який докладно розпитав у мудреців. Тоді збулося сказане Єремією пророком, що говорить: Голос в Рамі чути було, плач і ридання і голосіння велике. Рахиль — оплакуюча дітей своїх: і не хотіла утішитися, бо їх немає. І коли помер Ірод, то ангел Господень у сні явився Йосифові в Єгипті, кажучи: Встань, візьми дитя і матір Його і йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, що шукали душі дитяти. А він, вставши, взяв дитя і матір Його і прийшов в землю Ізраїлеву. Та почувши, що Архилай царює в Юдеї замість Ірода, батька свого, побоявся туди йти, а прийнявши вість у сні, відійшов в сторони галилейські. І прийшовши, поселився в городі, званім Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.

На початок 



Притча про милиці

Після того як внаслідок нещасного випадку сільський голова перестав володіти ногами, він був змушений користуватися милицями. Поступово він так призвичаївся ходити на них, що став робити це доволі швидко, і навіть навчився танцювати і виконував на потіху своїм сусідам невеличкі піруети.

Згодом йому спало на гадку навчити ходити на милицях своїх дітей. Незабаром милиці стали у селищі ознакою заможності їхнього господаря.

У четвертому поколінні ніхто в селі вже не міг ходити без милиць. До навчальної програми у місцевій школі було внесено предмет «Милицезнавство: теорія і практика», а сільські ремісники прославилися виробництвом своїх милиць на всю Туреччину. Подейкували навіть про створення електронної пари милиць на батареях.

Та ось перед сільськими старійшинами з'явився один молодик і зажадав відповіді на таке запитання: чому всі повинні ходити на милицях, коли для цього Бог дав людям ноги? Тим не вельми сподобалось, що якийсь висікака вважає себе розумнішим за них, і вони вирішили провчити його.

— То покажи нам, як це робиться, — сказали вони у відповідь.

— Згода! — вигукнув хлопець.

Демонстрацію домовились провести наступної неділі о десятій годині ранку на сільському майдані. Молодий сміливець вийшов на своїх милицях на середину майдану і, як тільки годинник пробив десяту, відкинув милиці в різні боки. Натовп занімів, а хлопець відважно ступив крок вперед — і впав долілиць на землю.

Це тільки зміцнило віру мешканців села в те, що ходити без милиць цілком неможливо.


Ентоні де Мелло. Молитва жаби. т. 2. - Свічадо, 1999

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за всіх новонароджених дітей та їх матерів;
- за Різдво Богочоловіка Ісуса Христа в душі кожної людини.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: [email protected]

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC