Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.01.2008
• 02.01.2008
• 03.01.2008
• 04.01.2008
• 05.01.2008
• 06.01.2008
• 07.01.2008
• 08.01.2008
• 09.01.2008
• 10.01.2008
• 11.01.2008
• 12.01.2008
• 13.01.2008
• 14.01.2008
• 15.01.2008
• 16.01.2008
• 17.01.2008
• 18.01.2008
• 19.01.2008
• 20.01.2008
• 21.01.2008
• 22.01.2008
• 23.01.2008
• 24.01.2008
• 25.01.2008
• 26.01.2008
• 27.01.2008
• 28.01.2008
• 29.01.2008
 30.01.2008
• 31.01.2008
   30.01.2008

30 січня 2008 року


Преп. і богоносного Антонія Великого.



Святий Антоній Великий

Святий Антоній Великий народився 251 року в єгипетському містечку Комі і походив з багатої християнської сім'ї. У 272 році після смерті батьків він роздав майно бідним і замешкав у пустелі поблизу Коми, де жив подвижницьким життям. Згодом він перейшов на гору на східному березі Нілу, де прожив у самотності 20 років. 305 року він заснував монастир у Фаюмі. Сам Антоній не жив у ньому, а лише інколи сходив з гори, щоб дати монахам духовну науку.

У 342 році він відвідав першого пустельника Павла Тивайського, а коли той помер, то поховав його. Сам Антоній помер 356 року в своїй печері на горі, проживши 105 років. Мощі св. Антонія перенесли до Олександрії, згодом до Царгорода, а вкінці до В'єни у Франції. Як за життя Антонія, так і після його смерті Бог прославляє його численними чудами.

На початок 



Соборне послання ап. Якова 1, 1-18

Улюблені, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що в розсіянні, привіт. Мої брати, уважайте за найвищу радість, коли підлягаєте різноманітним спокусам. Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість, за витривалістю нехай іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні, та щоб вам нічого не бракувало. Коли ж комусь із вас бракує мудрости, нехай просить у Бога, який дає всім щедро і за це не докоряє, і вона йому дасться. Тільки ж хай просить із вірою, без жодного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає й коливає на всі боки. Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; людина з подвійною душею непостійна в своїх дорогах. Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням, а багатий своїм пониженням, бо й він промине так, мов квіт трави. Зійшло пекуче сонце, висушило траву, і її квіт впав, краса її виду зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне. Щаслива людина, що перетриває пробу, бо вона, як буде випробувана, дістане вінець життя, який Господь обіцяв тим, що його люблять. Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, Сам нікого не спокушає; кожний спокушається своєю пожадливістю, яка його притягає і зводить. А потім похіть, завагітнівши, родить гріх, а здійснений гріх родить смерть. Мої любі брати, не обманюйте себе. Всяке добре да яння й усякий досконалий дар сходить згори від Отця світла, в якого немає ні зміни, ані тіні переміни. Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов початком Його сотворінь.

На початок 



Євангеліє від Марка 10, 13-16

В той час приносили до Ісуса дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм. Бачачи те, Ісус виявив невдоволення і сказав їм: Пустіть дітей приходити до Мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже. Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, не ввійде до нього. І, обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.

На початок 



Дитятко-паломник

Богородиця саме збиралася випрати сорочечку Ісуса, коли побачила на лузі дівчинку, що пасла корову. Покликала її і говорить:

– Чи не могла б ти хвилину потримати Дитятко.

– Охоче, – відповіла дівчинка, котру звали Катерина. Вона взяла на руки Ісуса, зауважила, що ніколи не бачила такої гарної дитини, як ця, і, крадькома зрізавши кучерик, сховала його на грудях. Коли Богородиця прийшла за Дитятком, то помітила, що бракує одного кучерика, і запитала:

– Це ти взяла Його кучерик?

Дівчинка почервоніла від сорому і сказала:

– У нього такі чудові кучері, що я захотіла один взяти собі. Якщо хочеш – поверну.

– Залиш собі.

І жінка з Дитиною пішла.

Наступного дня Катерина знову пасла корову на луці і сподівалася, що ще раз з'явиться прекрасна Пані з Дитиною на руках. Але замість Неї з'явився ангел і сказав:

– Чи не бачила ти поблизу Господа і Богородицю?

– Учора бачила одну Пані з Дитятком. Пані прала, а Дитина спала. Поглянь, навіть залишила мені Його кучерик. Ангел узяв кучер і сказав:

– Це Його волосся!

Катерині перехопило подих.

– Тримала на руках самого Господа, – сказала до себе, – а не впізнала Його.

Якогось дня Катерина набирала воду з криниці, коли побачила, що до неї наближається паломник, який хотів напитися води. Одягнений був у червоний плащ і опирався на заквітчану палицю.

– Даси мені напитися, Катерино?

– Пий, – і подала Йому відро. – А звідки Ти знаєш моє ім'я? Ми що, вже колись зустрічалися?

Чужоземець припав до краю відра і пив довгими ковтками, а на питання не відповів.

Коли вгамував спрагу, сказав:

– До побачення.

І вже хотів іти, як Катерина попросила:

– Чи не даси мені одну квітку, що прикрашає твою палицю?

– Охоче.

Дав їй квітку і швидким кроком рушив далі. Хвилиною пізніше з'явився ангел і, побачивши Катерину, запитав:

– Чи ти бачила Господа, як проходив тут?

– Я бачила спраглого чужоземця, і дала Йому напитися. Поглянь, Він навіть залишив мені квітку зі своєї палиці.

Ангел поглянув на квітку і сказав:

– Так, це був саме Він!

Катерина закам'яніла.

– Дала Господу напитися, – сказала собі, – і не впізнала Його?

Одного разу Катерина пекла хліб, коли відчула, що за її плечима стоїть якийсь незнайомець. Обернулася і побачила бідняка, такого обшарпаного, наче Його огорнули всі злидні світу. Зрозуміла Катерина, що Він голодний, і сказала:

– Закінчу пекти хліб – один дам Тобі. А поки що посидь.

Витягла хліб із печі, взяла одну паляницю і дала в руки біднякові. Страшенно зраділий, Він одразу почав їсти.

– Дякую! – сказав.

А перед тим як піти, зібрав крихти і вклав їх у долоню Катерини зі словами:

– Можу тобі дати лише крихти твого милосердя, їх вистачить для птахів.

Пішов – і одразу ж з'явився ангел, котрий, побачивши Катерину, запитав:

– Чи ти не бачила Господа, що тут проходив?

– Бачила убогого, злиденнішого за всіх злидарів світу – був голодний. Дала Йому хліба, а Він залишив мені оці крихти.

Ангел глянув на крихти, і їхній блиск засліпив його:

– Це був Господь!

Тоді Катерина вибухнула плачем, і весь дім збігся дізнатися про причину цих сліз.

Ось чому, якщо якась дитина, чужоземець, убогий просять про щось, їх ніколи не відсилають з порожніми руками. У кожному з них люди бачать Господа.


Ренцо Пеццані, "Християнські легенди" - Свічадо, 2000

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за здоров'я душі і тіла Марії;
- за здоров'я Надії;
- за Боже благословення для Олександра, Людмили, Назара;
- за благословення для Святослава і його швидке одужання після важкої аварії;
- за благословення для Андрія та Оксани, за мир злагоду і любов у їхній сім'ї і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за благословення для Андрія, Лесі та Юлії і, щоб Господь допоміг їм подолали ту складну ситуацію, в якій вони опинилися;
- за ласки Божі для Ірини та Галини;
- за упокій душі Назарія;
- за Боже благословення для Віктора, Олександра, Галини, Петра, Каземіра, Світлани, Олени, Оксани, Віри;
- за Боже благословення для Михайла, Олени, Настасії, Маркіяна, Миколи, Ольги, Володимира, Евеліни, Ілони, Геннадія, Ярослава, Марти, Марти, Ірини, Галини, Михайла, Світлани, Світлани;
- за здоров'я та ласки Божі для Марічки.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC