Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.02.2008
• 02.02.2008
 03.02.2008
• 04.02.2008
• 05.02.2008
• 06.02.2008
• 07.02.2008
• 08.02.2008
• 09.02.2008
• 10.02.2008
• 11.02.2008
• 12.02.2008
• 13.02.2008
• 14.02.2008
• 15.02.2008
• 16.02.2008
• 17.02.2008
• 18.02.2008
• 19.02.2008
• 20.02.2008
• 21.02.2008
• 22.02.2008
• 23.02.2008
• 24.02.2008
• 25.02.2008
• 26.02.2008
• 27.02.2008
• 28.02.2008
• 29.02.2008
   03.02.2008

3 лютого 2008 року

Неділя 31-а по Зісл. Святого Духа.

Преп. Максима Ісповідника.
Св. муч. Неофіта.
Свв. мучч. Євгенія, Кандида, Валеріана й Акили.




Преподобний Максим Ісповідник

Преподобний Максим Ісповідник народився в Константинополі біля 580 року і виріс в благочестивій християнській сім'ї. В юності він отримав різносторонню освіту: вивчив філософію, граматику, риторику, досконало володів Богословською діалектикою. Коли преподобний Максим поступив на державну службу, знання і сумлінність дозволили йому стати першим секретарем імператора Іраклія (611 - 641). Але придворне життя обтяжувало його, і він віддалився в Хрисопольську обитель (на протилежному березі Босфору - нині Ськутарі), де прийняв чернече постриження. Своїм смиренням він незабаром заслужив пошану від братії і був вибраний ігуменом монастиря, але і в цьому сані, по своїй незвичайній скромності, він, за власними його словами, "залишався простим ченцем". В 633 році на прохання одного майбутнього богослова святителя Єрусалимського Патріарха Софронія (пам'ять 11 березня), преподобний Максим залишив обитель і виїхав до Олександрії.

Імператор Констанс II наказав схопити преподобного Максима за його засудження монофелітської єресі. Цей наказ був виконаний через п'ять років, в 654 році. Преподобного Максима звинуватили в зраді вітчизні і ув'язнили. В 656 році він був засланий у Фракію, а потім знову привезений в Константинопольську в'язницю. Преподобного разом з двома його учнями піддали найжорстокішим тортурам: кожному відрізали язик і відрубали праву руку. Потім їх заслали до Колхіди. Але тут Господь здійснив чудо: всі вони віднайшли здатність говорити і писати. Преподобний Максим помер 13 серпня 662 року.

Святий Неофіт

Святий Неофіт жив у місті Нікеї в Малій Ази за правління Імператора Діоклетіана. Він був таким побожним юнаком, що Бог прославив його чудами, коли він мав тільки 10 років. Згодом Неофіт жив у печері, де прославляв Бога своїм подвижницьким життям. Загинув мученицькою смертю 290 року за Христову віру під час переслідування християн.

Святі мученики Євгеній, Кандид, Валеріан й Акила

Святі мученики Євгеній, Кандид, Валеріан й Акила постраждали за віру в Христа під час царювання Діоклетіана і Максимільяна (284 - 305) від полководця Лісія. Валеріан, Кандид і Акила під час гонінь сховалися в Гранезондських горах, віддавши перевагу життю із звірами та перебуванню серед язичників. Але і тут вони були скоро знайдені і приведені в Гранезонд. За сміливе і тверде визнання Христової віри святих мучеників били воловими жилами, посипали рани сіллю і палили вогнем. Через декілька днів був узятий і Євгеній, його піддали тим ж мукам. Після катувань чотирьох мучеників кинули в розжарену піч; коли ж вони вийшли з неї неушкодженими, їм відсікли голови. Прийняли святі мученицьку смерть у другій половині III ст.

На початок 



1 Послання ап. Павла до Тимотея 5, 15-17

Сину Тимотею, вірне слово - і гідне повного довір'я, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я - перший. Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в Нього на життя вічне. Цареві ж віків, безсмертному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.

На початок 



Євангеліє від Луки 18, 35-43

В той час, як Ісус наближався до Єрихону один сліпий сидів край дороги і просив милостині. Почувши, що народ іде мимо, він спитався: Що б воно могло бути? Йому сказали, що це Ісус Назарянин про¬ходить. Він став голосно кричати: Ісусе, сину Давидів, змилуйся надо мною! А ті, що йшли попереду зупиняли його, щоб замовчав, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною! Ісус зупинився і велів привести його до Себе. Коли той наблизився до Нього, спитав: Що хочеш, щоб Я зробив тобі? — Господи, сказав той, щоб я прозрів! Ісус сказав до нього: Прозри! Віра твоя спасла тебе. І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога. Ввесь народ, бачачи це, віддав хвалу Богові.

На початок 



Сльози Пречистої

Коли Господь Ісус забрав свою Матір із тілом до неба, то вивищив її понад усіх ангелів і святих, посадивши її праворуч коло себе. Та Пречиста не хотіла сама радіти своїм блаженством. Від першого дня вивищення вона без упину старалася робити людям добро. Вона ж терпіла разом з Ісусом, віддавши любого сина на жертву за людські гріхи, й сім мечів болю прошило її материнське серце.

Як Спаситель пожертвував усе для людей, так і вона бажала помагати людям і рятувати їх, де тільки бачила їх горе й терпіння. Навіть там, де вже все було пропаще, шукала ще виходу. Думала навіть про найнещасніших, про засуджених на вічну кару в пеклі і раз виявила своєму божественному Синові своє бажання відвідати їх, щоб побачити, чи не можна їм хоч трохи допомогти. А потім просила в Ісуса провідника, а він дав їй трьох провідників – трьох архангелів.

Марія з трьома архангелами переступила пекельні ворота. З безодні в безодню йшла дорога всемилосердної Матері. Рафаїл проводив її, Михаїл захищав, а Гавриїл пояснював.

Коли Пречиста зупинилася перед однією калюжею чорного вогню та спиталася, чим ці або ті згрішили, що тепер так важко караються? Архангел Гавриїл сказав їй:

– Всі вони так покарані, як грішили. Кара виростає з гріха, як кілець з насіння. Часто воно триває довго, поки зійде кілець, та колись таки зійде напевно – найпізніше тут, та найчастіше таки вже на землі. Люди нарікають у своїй сліпоті на Бога за терпіння, що впали на них, як оці тут, однако не думають про свої гріхи, що після них мусило прийти терпіння, як по вечорі приходить ніч.

Пречиста признала це, та потім все ще спиталася, чи їм нема вже зовсім рятунку.

На те відповів архангел:

– Їх муки триватимуть до тих пір, поки вони відділені від Бога, бо саме те мучить їх. І ще одно: образ їх гріхів стоїть перед ними день і ніч. Завжди знають вони, що робили та що втратили, – це важча мука, як вогонь.

– Забуття, – повторила Пречиста, та ніхто не почув цього, бо в безодні неслися крики засуджених угору до сяєва, що в ньому стояла Божа Мати та архангели. Вони благали хоч краплини води.

Марія стояла там засмучена й не могла нічим їм допомогти. Сльози співчуття омивали її обличчя. Всі ці сльози збирав архангел Гавриїл, і, коли Марія з архангелами вернулася до неба, подав він сльози в чаші лілеї небесному Отцю. І Бог сказав:

– Доню моя, задля цих сліз зроблю тобі велику ласку.

І знала вже Марія, що добрий Бог зглянувся на її співчуття, й так зважилася вона на велику просьбу:

– Зменши їх муку, Боже, тільки одну ніч, тільки ту ніч, коли твій Син терпів у Оливній горі, Ти зіслав йому ангела з оживляючим напоєм. Прохолоджуй тієї ночі жару пекла та дай їм забуття.

Бог вислухав її просьби й зіслав ангелів у пекло, щоб зв'язали чортів і їх помічників. І заразісінько настала в пеклі велика тиша. Ніби сон зійшов на засуджені душі, й вони забули свої гріхи, й ущухли нарікання на себе самих і на Бога та крики.

Так тривало аж до ранку Великої П'ятниці.


"Християнські легенди" - Свічадо, 2000

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за ласки Божі для Ірини та Галини;
- за Боже благословення для Віри, Любомира та Святослава.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC