Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.02.2008
• 02.02.2008
• 03.02.2008
• 04.02.2008
 05.02.2008
• 06.02.2008
• 07.02.2008
• 08.02.2008
• 09.02.2008
• 10.02.2008
• 11.02.2008
• 12.02.2008
• 13.02.2008
• 14.02.2008
• 15.02.2008
• 16.02.2008
• 17.02.2008
• 18.02.2008
• 19.02.2008
• 20.02.2008
• 21.02.2008
• 22.02.2008
• 23.02.2008
• 24.02.2008
• 25.02.2008
• 26.02.2008
• 27.02.2008
• 28.02.2008
• 29.02.2008
   05.02.2008

5 лютого 2008 року


Св. свящмуч. Климентія, єп. Анкирського.
Св. муч. Агатангела.



Святі Климентій Анкирський та Агатангел

Святий Климентій Анкирський народився 250 року в місті Анкирі у Малій Ази за правління Імператора Діоклетіана. Після смерті батьків ним заопікувалася побожна християнка Софія. У той час у Галатії настав голод і погани, які не мали чим годувати дітей, викидали їх на вулицю. Тих нещасних Климент і Софія забирали додому, годували їх, навчали правд святої віри й готували до св. Хрещення. Климентія так любили в Анкирі, що коли йому виповнилося 20 років, його обрали єпископом.

За наказом імператора Діоклетіана, жорстокого гонителя християн, Климентія ув'язнили і мучили різними способами. Діоклітіан, уражений дивним терпінням святого Климентія, відіслав його в Никомидію до свого співправителя Максимільяна. По дорозі, на кораблі, до святого приєднався його учень Агатангел, що бажав постраждати і померти за Христа разом з єпископом Климентом.

Імператор Максимільян віддав святих Климентія і Агатангела правителю Агрипину, який піддав їх таким нелюдським катуванням, що навіть в глядачів-язичників спалахнуло відчуття співчуття до мучеників і вони побили камінням мучителів.

Після смерті Максимільяна святий Агатангел був усічений мечем. Коли ж Климентій з Божого Провидіння вийшов на волю і згодом в неділю відправляв Службу Божу, до церкви вбігли вояки і відрубали йому при престолі голову 312 року. У XIII ст. хрестоносці вивезли голову св. Климентія до Франції.

На початок 



Соборне послання ап. Якова 3, 1-10

Улюблені, нехай, між вами не буде багато тих, що хочуть стати учителями, знаючи, що за те приймемо більший засуд. Всі бо ми прогрішуємося чимало. Коли хтось не завинить словом, той чоловік досконалий, що може загнуздати й усе тіло. Коли вкладаємо коням у рот гнуздечки, щоб вони нам корилися, ми керуємо всім їхнім тілом. А ось кораблі, хоч і які великі, та ще й до того гнані сильними вітрами, кермуються маленьким стерном за волею стерничого. Так само і язик: член маленький, а хвалиться вельми. Ось малий вогонь, а які великі речі він спалює. І язик - вогонь, цілий світ несправедливості!. Язик так уміщений між нашими членами, що бруднить усе тіло і запалює круг нашого життя, і сам запалений вогнем пекельним. Усякі роди диких звірів та птахів, гадів та морських потвор були приборкані і приборкуються людською істотою. Язика ж ніхто з людей не може приборкати: він зло, якого не можна стримати, наповнений смертельною отрутою. Ним благословляємо Бога й Отця, і ним клянемо людей, що створені на Божу подобу 3 тих самих уст виходить благословення і прокляття. Так, мої брати, не повинно бути.

На початок 



Євангеліє від Марка 11, 11-23

В той час увійшов Ісус в Єрусалим, у храм, і оглянув усе; а що було вже пізно, вийшов з дванадцятьма у Витанію. На другий день, коли вони виходили з Витанії, Ісус зголоднів. Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чого на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не найшов нічого, бо ще не була пора смоков. І звернувшись до смоковниці, промовив: Нехай ніхто повіки не їсть плоду з тебе! Учні Його чули це. Приходять вони в Єрусалим і, ввійшовши у храм, Ісус став виганяти тих, що продавали і купували в храмі. Ісус поперикидав столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм. Навчав Він їх і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій домом молитви назветься для всіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників! Почули це первосвященики та книжники і шукали, як би Його погубити, але боялися, бо ввесь народ дивувався Його науці. А як настав вечір, Він вийшов за місто. Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня. Тоді Петро, згадавши, каже Йому: Учителю, дивися, смоковниця, що Ти прокляв, усохла. Ісус у відповідь сказав їм: Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так.

На початок 



Жайворонок

Коли Спаситель перебував між нами: навчав, благословляв та творив добро всім людям, сиділа Мати Марія в своїй кімнатці та думала про те, як там її дорогому Синові живеться, де він знаходиться та чи на ніч має завжди де голову склонити. Часом, коли його довго не було вдома, приходили їй і сумні думки. Вона пригадувала собі пророцтва, що сповіщали важкі терпіння й приниження Месії. Та з ким могла говорити про це? Всі свої болі мусила зачинити в своєму материнському серці. Тільки коли Ісус на цілий день вернувся в рідну хату в Назареті, було їй на душі легко та весело. Однак це бувало так рідко! Народ, убогі й ті, що зазнавали всяких терпінь, мали його більше, як вона, мати. Між людьми в Назареті ходили вже розмови: «Він пристає навіть з грішниками та їсть із ними!»

Спаситель знав про таємний смуток Матері та про те, як вона журилася та тривожилася ним. На її втіху посилав він їй час від часу маленького пернатого посланця. Це був жайворонок. Коли Божа Мати сиділа в задумі після важкого розлучення із сином, прилітала пташка під її віконце та співала їй найвеселіші пісеньки. Співала до тих пір, поки Божа Мати не з'являлася в вікні, щоб приглядатися маленькому крилатому співакові. Тоді вона довго вдивлялася в синє небо і від цього знову ставали ясні її очі й вона теж починала співати.

Коли Господь збирався в дорогу до Назарета, летів жайворонок перед ним та сповіщав Матір Марію, що її Син іде до неї в гості. Тоді вона на радощах виходила напроти нього аж до воріт, а то й вибігала на вулицю, а жайворонок, радісно щебечучи, літав поміж Матір'ю й Сином.

Ранесенько на Великдень жайворонок вже не спав, і коли жінки до гробу Господнього ішли, пісню радісну, воскресну жайворонок щебетав. Але найвеличнішим часом жайворонкові було Господнє Вознесіння. З задоволенням полетів би він разом із Господом до неба, однак після вознесіння в синьому небі, вже не бачив Господа, і мусив вертатися кожного разу що він пробував підлетіти вище.

Від цього дня може жайворонок вище, ніж усі пташки, підлітати до неба, так високо, що людські очі вже не бачать його. І завжди тоді співає він дзвінко та велично, пісню тому, що воскрес Господь наш Ісус Христос.


"Християнські легенди" - Свічадо, 2000

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за благословення для Святослава і його швидке одужання після важкої аварії;
- за благословення для Андрія та Оксани, за мир злагоду і любов у їхній сім'ї і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за благословення для Андрія, Лесі та Юлії і, щоб Господь допоміг їм подолали ту складну ситуацію, в якій вони опинилися;
- за здоров'я та ласки Божі для Марічки;
- за здоров'я для маленької Іринки та за душевний спокій Оксани;
- за здоров'я душі і тіла Марії;
- за Боже благословення Марії, Геннадія, Миколи та Людмили;
- за щасливі пологи для Людмили;
- за зрозуміння свого правдивого покликання і за душевний спокій Ірини;
- за навернення Володимира, Вікторії, Андрія.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: [email protected]

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC