Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.02.2008
• 02.02.2008
• 03.02.2008
• 04.02.2008
• 05.02.2008
 06.02.2008
• 07.02.2008
• 08.02.2008
• 09.02.2008
• 10.02.2008
• 11.02.2008
• 12.02.2008
• 13.02.2008
• 14.02.2008
• 15.02.2008
• 16.02.2008
• 17.02.2008
• 18.02.2008
• 19.02.2008
• 20.02.2008
• 21.02.2008
• 22.02.2008
• 23.02.2008
• 24.02.2008
• 25.02.2008
• 26.02.2008
• 27.02.2008
• 28.02.2008
• 29.02.2008
   06.02.2008

6 лютого 2008 року


Преп. Ксенії Римлянки.



Свята Ксенія Римлянка

Свята Ксенія Римлянка називалася Євсевією і походила з родини заможного сенатора в Римі. Невинна й надзвичайно побожна Євсевія мріяла про те, щоб душею і тілом належати лише одному Ісусові. Тим часом батьки, що не здогадувалися про наміри дочки, вже готувалися до її весілля. Тоді Євсевія разом з двома служницями втекла з дому на малозаселений острів Коа, де вони почали вести життя великого самозречення. Євсевія назвала себе Ксенією, тобто чужою, щоб ніхто не довідався, хто вона і звідки.

Невдовзі Ксенія заснувала в карійському місті Милассі монастир і стала його ігуменею. Єпископ Павло висвятив Ксенію на дияконису, щоб вона робила різні послуги в церкві й опікувалася жінками. Господь покликав її по небесну нагороду 450 року. У час смерті Ксенії над монастирем з'явився блискучий хрест у сяючому вінку, який супроводжував похоронну процесію аж до місця поховання праведної ігумені.

На початок 



Соборне послання ап. Якова 3, 11-4, 6

Улюблені, хіба джерело з одного отвору б'є солодким і гірким? Хіба, брати мої, смоківниця може родити оливки, або виноградна лоза смокви? Так і одне джерело не може дати солону і солодку воду. Хто мудрий і досвідчений між вами, нехай покаже гарною поведінкою свої діла в розумній лагідності. Коли ж у вашому серці гірка заздрість та сварки, то не хваліться й не говоріть брехні проти правди. Це не та мудрість, яка сходить згори, але земна, тваринна, диявольська; бо, де заздрість та чвари, там безлад і всяке лихо. Мудрість же, що походить згори, найперше чиста, потім мирна, скромна, примирлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння, не лицемірна. Плід праведности сіється в мирі тим, що чинять мир. Звідки між вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси: з похотей ваших, які воюють у ваших членах? Ви жадаєте, а не маєте. Ви убиваєте, завидуєте і не можете осягнути. Сваритеся й б'єтесь, а не маєте, бо не просите. Ви просите, та не одержуєте, бо зле просите, щоб розтратити на ваші втіхи. Перелюбники і чужоложниці, хіба не знаєте, що любов цього світу, це ворожнеча проти Бога? Хто, отже, хоче бути приятелем цього світу, стає ворогом Божим. Чи, може, думаєте, що Писання даремно говорить: До заздрощів прагне дух, який живе в нас? А більшу ласку дає, тому й говорить: Бог противиться гордим, смиренним же дає благодать.

На початок 



Євангеліє від Марка 11, 23-26

Сказав Господь: Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так. Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, і буде вам так. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який на небі, простив вам провини ваші. Коли ж ви не простите, і Отець ваш, що на небі, не простить провин ваших.

На початок 



Сині дзвіночки та дзвони

Це було давно. Один побожний єпископ ішов у свято Благовіщення Пречистої Діви Марії лісовою галявиною. Був гарний, тихий вечір. Було так, неначе б земля затримала подих та з захватом прислухувалася до неба, на якому купка хмаринок – схожих на овечок, плила повз вечірнє сонце. Мир і ласка Божа спливали з неба на землю. Побожний єпископ роздумував над вічною красою, з якої походить усе чисте й величне. І свята туга наповнила його серце. Він склав руки, підніс очі до неба й молився:

– Хвала та слава Тобі, Господи! Слава та Хвала Тобі в Твоїй людськості. З неї віддзеркалюється блиск Твого божества. Слава та хвала Тобі в Твоїй Пресвятій Матері. Вона носила Тебе на руках і до серця пригортала, голубила Тебе та співала Тобі. З її уст навчився Ти, Предвічне Слово, слів часу. Завдяки Твоїй Матері, став Ти нашим братом, а завдяки Тобі, стала вона Матір'ю нашою.

О Царице Неба, Мати Творця, вся краса світу нехай припаде до Твоїх ніг, всю красу тієї години нехай покладуть Тобі на голову, немов вінок молодих троянд. Така година мусила бути тоді, коли архангел зійшов до Тебе та привітав Тебе благою звісткою. Радуйся, Маріє, радуйся, велична Пані, в співі всіх пташок! Радуйся в пливі всіх вод землі, в журкоті лісового струмочка, у грі хмар, в листі й у траві. Радуйся в гудінні бджілок, в полеті метеликів, в усіх квітах, що тут ростуть і розхиляються та за вітром рухаються! Ах, щоб було щось, що людям по всі дні нагадувало б, щоб думали про Тебе та Тебе вітали, як вітав Тебе архангел господній у цей Твій день. Дай мені знак, о Пречиста, маленький знак, щоб я приніс таке людям...

Він спинився й, зачарований, споглядав на ліс. Туди йшла Пречиста Діва під зеленим верховіттям буків і виходила на галявину. З похиленим лицем проходила вона, а її пальці торкалися легесенько квітів, що горнулися до неї. Перед нею й по її боках ішли ангели. Тоді почув єпископ ніжне дзвеніння, що неслося галявиною. Воно плило з квітів, до яких торкалися Марія й Ангели. Єпископ підійшов до квіток та приглядався до них. Це були сині дзвіночки.

– Це знак для мене, – подумав він і зірвав один та взяв з собою до міста.

У місті пішов він до коваля-литейника, що кував різні предмети з металу, і поручив йому вилити таку квітку, але сто разів більшу, зі срібла. Із Божим благословенням вдалося вилити з срібла таку квітку, так появився перший дзвін.

Єпископ велів дзвонити ним перед кожною Службою Божою. А також велів дзвонити вечором, коли йому Пречиста Діва об'явилася в свято Благовіщення. Коли вірники приходили до нього та допитувалися, що має означати вечірнє дзвоніння, то він пояснив їм, що дзвін дає знак, що треба помолитися «Богородице Діво».

Незабаром прийшли до єпископа діти та просили в нього, щоб він велів дзвонити й ранком, щоб вони, як тільки прокинуться, думали про Марію. І знову через деякий час прийшли до нього робітники, селяни й матері та просили в нього, щоб він велів дзвонити й у південь, бо вони не можуть ні обідати, ні спочивати не привітавши Матінки Божої.

Помалу всі церкви отримали дзвони, й ті дзвони дзвонили рано, в полуднє й вечір ангельське вітання Марії скрізь по католицьких церквах. Дзвонять маленькі дзвіночки, мов дитячими голосочками, дзвонять і великі дзвони могутніми голосами.

І мільйони віруючих чують їх і кидають тоді всі свої думки, бажання та працю, складають руки до молитви та моляться до Марії, Пречистої Діви, що принесла нам спасіння.


"Християнські легенди" - Свічадо, 2000

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за благословення для Святослава і його швидке одужання після важкої аварії;
- за благословення для Андрія та Оксани, за мир злагоду і любов у їхній сім'ї і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за благословення для Андрія, Лесі та Юлії і, щоб Господь допоміг їм подолали ту складну ситуацію, в якій вони опинилися;
- за здоров'я та ласки Божі для Марічки;
- за здоров'я для маленької Іринки та за душевний спокій Оксани;
- за здоров'я душі і тіла Марії;
- за Боже благословення Марії, Геннадія, Миколи та Людмили;
- за щасливі пологи для Людмили;
- за зрозуміння свого правдивого покликання і за душевний спокій Ірини;
- за навернення Володимира, Вікторії, Андрія;
- за Боже благословення для Віктора, Олександра, Галини, Петра, Каземіра, Світлани, Олени, Оксани, Віри;
- за Боже благословення для Михайла, Олени, Анастасії, Маркіяна, Миколи, Ольги, Володимира, Евеліни, Ілони, Геннадія, Ярослава, Марти, Марти, Ірини, Галини, Михайла, Світлани, Світлани;
- за упокій Петра, Юстини, Миколи, Василя, Кулини, Миколи, Івана, Матрони;
- за упокій Михайла, Марії, Тетяни, Анни, Петра, Станіслава, Данила, Меланки, Стефи, Михайла, Гриня, Василя, Йосифа;
- за упокій Михайла, Марії, Миколи, Людмили, Валентини, Антона, Єфросинії, Олексія, Семена, Єви;
- за упокій Василя, Емілії, Богдана, Лідії, Віктора, Михайла, Наталії, Зінаїди, Михайла, Миколи, Миколи;
- за здоров'я душі, тіла Тетяни і Вадима, мир, злагоду в їх сім’ї, любов між ними і за те, щоб Господь Бог дав їм дитину;
- за здоров'я душі, тіла Михайла, мир, злагоду , щоб Господь Бог дав Михайлові роботу.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC