Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.02.2008
• 02.02.2008
• 03.02.2008
• 04.02.2008
• 05.02.2008
• 06.02.2008
• 07.02.2008
• 08.02.2008
• 09.02.2008
• 10.02.2008
• 11.02.2008
• 12.02.2008
• 13.02.2008
• 14.02.2008
• 15.02.2008
• 16.02.2008
• 17.02.2008
• 18.02.2008
• 19.02.2008
• 20.02.2008
• 21.02.2008
• 22.02.2008
• 23.02.2008
• 24.02.2008
• 25.02.2008
• 26.02.2008
• 27.02.2008
• 28.02.2008
 29.02.2008
   29.02.2008

29 лютого 2008 року


Cвв. мучч. Памфила, єрея, Порфирія і тих, що з ними.



Святий Памфил і ті, що з ним

Святі 12 мучеників - Памфил пресвітер, Валент (Уалент) диякон, Павло, Порфирій, Селевкій, Теодул, Юліан, Самуїл, Ілля, Даниїл, Єремія, Ісая постраждали під час гоніння на християн імператором Діоклетіаном в 308 - 309 роках в Кесарії Палестинській. Святий Памфил народився у лівійському місті Бейруті і походив з багатої родини. У Кесарії Каппадокійській його було висвячено на священика. Памфил був найвизначнішим знавцем Біблії і засновником біблійної школи. Він підготував найкраще на той час видання Святого Письма. У 308 році римський правитель Урбан ув'язнив та жорстоко мучив Памфила за те, що він не хотів принести жертви поганським божкам. Після двох років ув'язнення за наказом Фирмиліана, наступника Урбана, Памфила зарубали мечем за Христову віру. Разом з ним постраждали і інші одинадцять мучеників.

Тіла всіх 12-ти мучеників перебували без поховання протягом 4-х днів. Ні звірі, ні птахи їх не торкнулися. Збентежені цією обставиною, язичники дозволили християнам взяти тіла мучеників і поховати їх.

На початок 



2 соборне послання ап. Івана 1, 1-13

Старець – вибраній пані та її дітям, що їх я у правді люблю, і не тільки я один, але й усі ті, що пізнали правду, задля правди, що в нас перебуває і буде повік із нами. Нехай з нами буде благодать, милосердя й мир від Бога Отця й від Ісуса Христа, Отцевого Сина, у правді та в любові. Я дуже зрадів, що між твоїми дітьми знайшов таких, які живуть у правді за заповіддю, яку ми прийняли від Отця. І тепер прошу тебе, пані, не щоб я писав тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку: любімо одні одних. Любов же в тому, щоб ми жили за Його заповідями. А заповідь ця, як то ви чули від початку: щоб ви жили в любові. Багато бо спокусників розповсюдилось у світі, що не визнають Ісуса Христа, Який прийшов у тілі. Той-то є спокусник і антихрист. Уважайте на себе, щоб не втратити те, що ми заробили, але щоб прийняти повну нагороду Кожен, хто переступає науку Христову і в ній не перебуває, не має Бога. Хто ж перебуває в науці Христовій, той має Отця і Сина. Якщо хтось приходить до вас і не приносить тієї науки, того не приймайте до хати і не вітайте. Бо хто його вітає, той бере участь у його лихих учинках. чимало мав я до вас писати, та не хотів на папері й чорнилом, але надіюся прийти до вас і усно з вами поговорити, щоб радість ваша була повна. Вітають тебе діти твоєї вибраної сестри. Амінь.

На початок 



Євангеліє від Марка 15, 22-25; 33-41

В той час вояки, взявши Ісуса, повели Його на місце Голготи, що значить Череп-місце, і дали йому пити вина, змішаного з міррою, але Він не прийняв. Тоді розіп’яли Його і поділилися Його одежею, кинувши жереб, хто що візьме. Була ж третя година, коли Його розіп’яли. Був також напис, за що Його було засуджено: Цар юдейський. І розіп’яли з Ним двох розбійників, одного праворуч, другого ліворуч Нього. Тоді збулось Писання, що каже: До беззаконних зараховано Його. Прохожі хулили Його і, киваючи головами, промовляли: Овва! Ти, що руйнуєш храм і в три дні знов його будуєш, спаси Себе, зійди з хреста! Так само і первосвященики разом з книжниками, глузуючи, говорили між собою: Інших спасав, Себе ж спасти не може! Христос, цар Ізраїля, хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили і увірували. І ті, що були з Ним розп'яті, зневажали Його. А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев'ятої години. О дев'ятій же годині Ісус скрикнув сильним голосом: Елої, Елої, лама савахтані? (що означає у перекладі: Боже мій, Боже мій! Чому Ти Мене покинув?) Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: Он, Іллю кличе! Побіг один і, намочивши губку оцтом та, настромивши на тростину, дав Йому пити, кажучи: Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля Його зняти! Ісус же, скрикнувши сильним голосом, віддав духа. Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу. Сотник, що стояв проти Нього, бачачи, що так віддав духа, сказав: Чоловік цей справді був Син Божий. Були там і жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія, що ходили слідом за Ним і Йому услуговували, як був Він у Галилеї, та й багато інших, що з Ним були прийшли в Єрусалим.

На початок 



Челядник

В епоху кам'яних замків і войовничих лицарів в обладунках, один відважний юнак вирішив стати ковалем. Він прийшов до кузні учнем і дуже швид­ко навчився таємниць ремесла. Умів користувати­ся різними інструментами, кував залізо на кувадлі, надимав ковальський міх. Хлопець став вправ­ним майстром: він навчився виковувати гострі шаблі й легкі шоломи, що витримували будь-який удар, канделябри з тисячами рельєфів і міцні ґрати.

Щойно він закінчив навчання, як його виклика­ли до королівського палацу на службу челядником.

Однак виявилося, що весь його талант роботи з залізом тут зовсім непридатний, тому що хлопець не набув навиків виконувати найпростіші ре­чі. Він не вмів, наприклад, користуватися креме­нем, щоб добути вогонь і розпалити піч, а це для челядника – річ необхідна.

Наші діти, безумовно, мусять навчитися чита­ти, плавати, користуватися комп'ютерами, а також усього того, що буде необхідним для жит­тя в XXI cm. Але якщо крім цього ми більше нічого їх не навчимо, якщо ми не допоможемо їм у духов­ному розвитку, то вони ніколи не опанують свого стрижня. У деяких культурах процес відкривання власного духовного центру так і називається – наукою бути людською істотою.


Бруно Ферреро "Це знає тільки вітер" - Свічадо, 2005

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за здоров'я душі і тіла Марії, та за Боже благословення для Марії, Геннадія, Миколи та Людмили;
- за здоров'я та ласки Божі для Ірини;
- за благословення для Святослава і його швидке одужання після важкої аварії;
- за благословення для Андрія та Оксани, за мир злагоду і любов у їхній сім'ї і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за благословення для Андрія, Лесі та Юлії і, щоб Господь допоміг їм подолали ту складну ситуацію, в якій вони опинилися;
- за здоров'я та ласки Божі для Марічки.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC