Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.03.2008
• 02.03.2008
• 03.03.2008
• 04.03.2008
• 05.03.2008
 06.03.2008
• 07.03.2008
• 08.03.2008
• 09.03.2008
• 10.03.2008
• 11.03.2008
• 12.03.2008
• 13.03.2008
• 14.03.2008
• 15.03.2008
• 16.03.2008
• 17.03.2008
• 18.03.2008
• 19.03.2008
• 20.03.2008
• 21.03.2008
• 22.03.2008
• 23.03.2008
• 24.03.2008
• 25.03.2008
• 26.03.2008
• 27.03.2008
• 28.03.2008
• 29.03.2008
• 30.03.2008
• 31.03.2008
   06.03.2008

6 березня 2008 року


Віднайдення чесних мощів свв. мучч., що в Євгенії.



Святі мученики, що в Євгенії

У перших віках християнства, коли поганські правителі переслідували християн, багато з вірних прославили Бога своєю мученицькою смертю. Тіла мучеників, кинуті на розтерзання звірам і птицям, побожні християни таємно забирали і ховали по різних місцях. Коли християни могли вільно визнавати святу віру, на місці поблизу міста Євгенії, де були поховані тіла святих мучеників, почали чудесно зцілюватися недужі.

За наказом місцевого єпископа вірні розкопали могилу і знайшли багато нетлінних тіл, з яких виходив приємний запах. Після того, як святі мощі перенесли до церкви, побожний чоловік Микола Каліграф мав об'явлення, що між мощами св. мучеників Євгенійських є мощі св. Андроніка, одного зі 70 Христових учнів, та св. Юнії, його помічниці.

На початок 



Соборне послання ап. Юди 1, 11-25

Браття, горе тим, що пішли дорогою Каїна і у відплату попали в обман Валаама, і у бунті Корея загинули. Такі то плюгавці на ваших бенкетах любови живляться безсоромно з вами і себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева осінні безплідні, двічі померлі, викорінені; люті хвилі морські, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким збережена мрячна темрява повіки. Про них також пророкували Енох, сьомий від Адама, кажучи: Ось прийде Господь зі своїми десятками тисяч святих, щоб учинити суд над усіма і виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та за всі зневаги, Ідо ті безбожні грішники проти Нього говорили. Вони ремствують, нарікають на свою долю і йдуть за своїми похотями; уста ж їхні гордовито промовляють, підлещуються для користи. Ви ж, любі, пригадайте слова, що вам пророкували апостоли Господа нашого Ісуса Христа, які вам говорили; Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх безбожних похотях. Це ті, що сіють розбрат, що не мають духа. Ви ж, любі, що будуєтеся нашою найсвятішою вірою і молитесь у Святому Дусі, бережіть себе самих у Божій любові, очікуючи милосердя Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. Тих, що вагаються, старайтеся переконати; інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруджену тілом. Тому ж, хто може зберегти вас від занепаду і поставити перед своєю славою непорочними в радості, єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, велич, сила й могутність перед усіма віками, і нині, і по всі віки. Амінь.

На початок 



Євангеліє від Луки 23, 1-34; 44-56

В той час первосвященики, книжники і старші народу, повели Ісуса до Пилата і почали обвинувачувати Його, кажучи: Ми знайшли, що цей підбурює народ наш, забороняє давати кесареві податок, і каже, що Він — Христос-цар. Пилат спитав Його: Ти — цар юдейський? Ісус у відповідь сказав до нього: Ти кажеш. Тоді Пилат промовив до первосвящеників і юрби: Я не знаходжу ніякої вини в цьому чоловікові. Вони ж настоювали і кричали: Він народ бунтує, навчаючи по всій Юдеї, почавши з Галилеї аж сюди. Почувши це, Пилат спитав, чи цей чоловік є галилеянин; і, довідавшись, що Він з-під влади Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями був також у Єрусалимі. Ірод дуже зрадів, побачивши Ісуса, бажав бо здавна бачити Його, тому що чув про Нього і сподівався побачити від Нього якесь чудо. Багато питань він Йому ставив, але Ісус не відповідав йому нічого. Первосвященики ж та книжники стояли там і сильно Його обвинувачували. Тоді Ірод з вояками своїми, зневаживши Його і насміявшися з Нього, надів на Нього білу одіж і відіслав Його назад до Пилата. І того ж самого дня Ірод і Пилат стали приятелями між собою, раніш бо ворогували. А Пилат, скликавши первосвящеників, старшин і народ, промовив до них: Ви привели до мене цього чоловіка як бунтаря народу. Ось я, розсудивши справу перед вами, не знайшов у цьому чоловікові ніякої вини в тому, в чому ви Його оскаржуєте. Та й Ірод не знайшов, бо ж відіслав Його до нас. Отже, видно, що Він не вчинив нічого гідного смерти. Тому я Його покараю і відпущу. Треба ж було йому на свято випустити їм одного. Та вони всі разом закричали: Геть із цим, відпусти нам Варавву. Цього останнього за якийсь заколот у місті та за вбивство кинули були у в'язницю. Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, промовив до них знову. Та вони закричали: Розіпни, розіпни Його! Тоді промовив до них утретє: Яке зло Він вчинив? Я не знайшов у Ньому нічого гідного смерти. Покараю Його і відпущу. Але вони наполягали, кричачи сильно, і вимагали, щоб Його розп'ясти. І крик їхній переміг. Тоді Пилат присудив, щоб сталось, як вони просили. І він відпустив того, що за повстання й убивство був вкинутий у темницю і якого вони просили; Ісуса же видав їм напризволяще. І, як вони Його вели, заставили якогось Симона Киринея, що вертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом. Ішов за ним великий натовп людей, і жінки, що плакали за Ним та голосили. Ісус обернувся до них і сказав: Дочки єрусалимські, не плачте надо Мною, а плачте над собою й вашими дітьми. Бо ось настануть дні, коли скажуть: Щасливі неплідні, і лона, що не родили, та груди, що не годували. Тоді почнуть казати горам: Впадьте на нас! — і горбам: Покрийте нас! Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді буде зі сухим? З ним вели також двох інших, злочинців, щоб їх скарати на смерть. І як прийшли на місце, що зветься Череп, там розп'яли його і злочинців, одного по правиці, і другого по лівиці. Ісус сказав: Отче, відпусти їм, бо не знають, що роблять.

На початок 



Останнє місце

Пекло було вже майже заповнене, однак перед його брамою очікувало ще багато грішників. дия­волу не залишалося жодного іншого виходу, як заблокувати двері. Він вийшов до кандидатів на вхід і промовив до них:

"Залишилося тільки одне місце, і, ясна річ, його може зайняти тільки той з вас, хто був найбільшим грішником".

Потім запитав:

"Може, серед присутніх є професійний убивця, чи то кілер?"

Не почувши позитивної відповіді, він був зму­шений розпочати іспит усіх грішників, які стояли в черзі.

Погляд диявола зупинився на одному з них, якому дотепер якось вдавалося залишатися поза його увагою.

"А ти що скоїв?" – запитав диявол.

"Нічого. Я порядний чоловік і опинився тут ціл­ком випадково".

"Це неможливо. Ти мусив у чомусь провини­тися".

"Кажу правду, – заперечував схвильований чоловік, – я завжди старався бути якнайдалі від гріха. Я бачив, як одні кривдили інших, але сам не брав у цьому участи. Бачив дітей, які вмирали з голоду, яких продавали, а найслабших трактували як сміття. Я був свідком того, як люди робили свинства і звинувачували в цьому одне одного. Тільки я був вільний від спокус і не робив нічого. Ніколи".

"Таки ніколи? – недовірливо перепитав дия­вол. – Але справді бачив усе це на власні очі?"

"Достеменно так".

"І справді жодного разу нічого не зробив?" – повторив своє запитання диявол.

"Анічогісінько".

Диявол вдоволено посміхнувся: "Заходь, прия­телю! Останнє місце – твоє!"

Один святий, ідучи містом, побачив дівчинку в лахмітті; вона просила милостиню.

"Господи, чому Ти таке допускаєш? Зроби щось, прошу Тебе", – звернувся до Бога святий.

А ввечері в телевізійних новинах він дивився ре­портажі про те, як люди вбивають одне одного, бачив очі вмираючих дітей, їх виснажені голодом тіла.

І знову заволав до Бога: "Господи, подивися, скільки лиха! Зроби щось!"

Уночі святий почув голос Господа: "Я вже щось зробив: я створив тебе".


Бруно Ферреро "Це знає тільки вітер" - Свічадо, 2005

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за здоров'я душі і тіла Марії, та за Боже благословення для Марії, Геннадія, Миколи та Людмили;
- за здоров'я та ласки Божі для Ірини;
- за благословення для Святослава і його швидке одужання після важкої аварії;
- за благословення для Андрія та Оксани, за мир злагоду і любов у їхній сім'ї і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за благословення для Андрія, Лесі та Юлії і, щоб Господь допоміг їм подолали ту складну ситуацію, в якій вони опинилися;
- за здоров'я та ласки Божі для Марічки;
- за навернення Володимира і Ігоря та оздоровлення їх від алкоголізму.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC