Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.03.2008
• 02.03.2008
• 03.03.2008
• 04.03.2008
• 05.03.2008
• 06.03.2008
• 07.03.2008
• 08.03.2008
• 09.03.2008
• 10.03.2008
• 11.03.2008
 12.03.2008
• 13.03.2008
• 14.03.2008
• 15.03.2008
• 16.03.2008
• 17.03.2008
• 18.03.2008
• 19.03.2008
• 20.03.2008
• 21.03.2008
• 22.03.2008
• 23.03.2008
• 24.03.2008
• 25.03.2008
• 26.03.2008
• 27.03.2008
• 28.03.2008
• 29.03.2008
• 30.03.2008
• 31.03.2008
   12.03.2008

12 березня 2008 року


Преп. ісп. Василія, спосника Прокопового.
(Літургія Напередосвячених Дарів)


    У седмичні дні Великого посту богослуження відправляються за Мінеєю і Тріоддю. По понеділках, вівторках і четвергах Святої Чотиридесятниці Божественні Літургії не правляться, а по середах і п'ятницях служиться Літургія Напередосвячених Дарів.



    Святий Василій

    Життя Василія, пам'ять якого звеличуємо цього дня, було тісно пов'язане з життям св. Прокопія Декаполіта. Обоє служили Богу в монастирі й були непохитними у Христовій вірі, яку виявили за правління імператора Лева, гонителя правовірних християн за вшановування святих образів.

    Тож невдовзі вони разом були за цю святу справу ув'язнені і зазнали важких мук. Після смерті імператора Василій вийшов на волю. Решту свого життя провів на самоті серед молитви й великого самозречення. Закінчив Василій Визнавець своє праведне життя 747 року.

    На початок 



    Тропар (гл. 4)

    Чоловіколюбче, ти знаєш, що ми - створіння; тож і відаєш неміч нашу. Ми згрішили, але не відступили від тебе, Боже, ані не простягали рук наших до чужого бога. У своїй доброзичливості пощади нас, Милосердний.

    На початок 



    Пророцтво Ісаї 1, 19-2, 3

    І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму. І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни! Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому! Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців. І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його. І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці, і поклонилась людина, і чоловік упокорився. А Ти їм не даруй! Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі! Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!

    На початок 



    Вівця

    Вівця, щойно її створили, одразу зрозуміла, що вона – найслабша серед усіх звірів. Її серце постійно прискорено билося через страх, що на неї нападуть інші, сильніші й агресивніші, а захищатися вона не вміла.

    Тому вівця вирішила звернутися до Творця і ви­лити перед Ним усі свої тривоги і страхи.

    – Ти хочеш, щоб я наділив тебе якимись засо­бами для захисту? – співчутливо запитав Господь Бог.

    – Так.

    – Чи підійшли б тобі гострі зуби?

    Вівця заперечно захитала головою:

    – Я не зможу тоді скубати ніжну траву. А до того ж почнуть казати, що я розбійниця.

    – Чи хотіла б ти мати великі кігті?

    – О, ні. Думаю, що я почала б користуватися ними не для мудрих цілей...

    – Я міг би вприснути отруту в твій язик, – терпеливо продовжував Бог.

    – Про це не може бути й мови. Всі мене б зне­навиділи і почали зневажати, як змію.

    – А як ти ставишся до міцних рогів?

    – О ні. Ніхто не захоче зі мною бавитися.

    – Але щоб оборонятися, ти мусиш мати щось, що завдавало б болю твоєму нападникові.

    – Я мала б завдавати болю? Ні, я не хочу. Ліп­ше залишуся такою, як є...

    Ми, людські істоти, перестали усвідомлювати, що, в певному сенсі, як і маленькі тварини, не ма­ємо для самооборони ні грубої шкіри, яка б захища­ла наші тіла, ані гострих зубів. Ми, люди, не по­винні користуватися злом для самооборони – нам слід апелювати до нашої людськості: ми можемо робити це через любов до людей і через сприйнят­тя їхньої любові.

    Сила не зігріє нас уночі – це в змозі зробити на­ша чуйність. Бо саме завдяки їй у людей виникає бажання пригорнутися до нас. Чуйність є справж­ньою силою людини.


    Бруно Ферреро "Це знає тільки вітер" - Свічадо, 2005

    На початок 



    Прохання про молитву

    З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

    Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

    Просимо помолитися

    - за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
    - за здоров'я душі і тіла Марії, та за Боже благословення для Марії, Геннадія, Миколи та Людмили;
    - за Жанну та Ігора, щоби Господь допоміг їм у скрутній ситуації в якій вони опинилися;
    - за благословення для Святослава і його швидке одужання після важкої аварії;
    - за благословення для Андрія та Оксани, за мир злагоду і любов у їхній сім'ї і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
    - за благословення для Андрія, Лесі та Юлії і, щоб Господь допоміг їм подолали ту складну ситуацію, в якій вони опинилися;
    - за здоров'я та ласки Божі для Марічки;
    - за навернення Володимира і Ігоря та оздоровлення їх від алкоголізму;
    - за здоров'я душі і тіла Олександра, за благословення для Олександра та Вікторії, мир, злагоду, любов у їхній сім'ї та прощення гріхів, за те, щоб стали справжніми і добрими християнами.



    У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

    Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

    Ваше ім'я та прізвище:
             
    Ваша ел. адреса (e-mail):
             
    Текст прохання:
             
                             

    На початок 


    © 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC