Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.04.2008
• 02.04.2008
• 03.04.2008
• 04.04.2008
• 05.04.2008
• 06.04.2008
• 07.04.2008
• 08.04.2008
• 09.04.2008
• 10.04.2008
• 11.04.2008
• 12.04.2008
• 13.04.2008
• 14.04.2008
• 15.04.2008
• 16.04.2008
• 17.04.2008
• 18.04.2008
• 19.04.2008
• 20.04.2008
• 21.04.2008
• 22.04.2008
• 23.04.2008
 24.04.2008
• 25.04.2008
• 26.04.2008
• 27.04.2008
• 28.04.2008
• 29.04.2008
• 30.04.2008
   24.04.2008

24 квітня 2008 року


Страсний тиждень. Великий четвер.
Св. свящмуч. Антипи, єп. Пергаму Азійського.
(Літургія св. Василія Великого)


    У понеділок, вівторок і середу Страсного тижня Божественні Літургії Святого Івана Золотоустого не правляться, а служиться Літургія Напередосвячених Дарів. У четвер і суботу - Літургія Святого Василія Великого з вечірнею. П'ятниця - алітургічний день.



    Святий Антип

    Святий Антип був учнем св. Івана Богослова, який згодом призначив його єпископом Пергама Азійського. Своєю ревною працею Антип навернув у Пергамі так багато поган до Христової віри, що поганські жерці оскаржили його перед імператором Дометіаном.

    Антипа ув'язнили і даремно намагалися намовити його відректися Христової віри. Тоді його кинули до розпеченого мідного бика. Антип довго терпів невимовну муку, а вкінці почав славити Бога за ласку мучеництва. Загинув мученицькою смертю 93 року. Зі святих мощей Антипа витікало цілюще миро. У давніх життєписах про нього говорили, що він "мав благодать у Бога цілити біль зубний".

    На початок 



    1 послання ап. Павла до Коринтян 11, 23-32

    Браття, я, що прийняв від Господа, те передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і, віддавши хвалу, розламав і сказав: Прийміть, їжте: Це є тіло Моє, що за вас ламається. Робіть це на Мій спомин. Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша – новий завіт у Моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на Мій спомин. Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п'єте цю чашу, смерть Господню звіщаєте, поки Він не прийде. Тому, хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний супроти тіла і крови Господньої. Хай, отже, кожний випробовує себе самого, і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу Бо хто їсть і п'є, не розрізняючи, що то тіло Господнє, суд собі їсть і п'є. Ось чому у вас багато недужих та хворих, та й чимало умирають. Якби ми самі себе розсуджували, нас би не судили. Коли ж Господь нас судить, Він нас карає, щоб ми не були засуджені зо світом.

    На початок 



    Євангеліє від Матея 26,1-20; Ів. 13,3-17; Мт. 26,21-39; Лк. 22,43-45; Мт. 26,40-27,2

    Сказав Господь Своїм учням: Знаєте, що за два дні буде Пасха і Син Людський буде виданий на розп'яття. Тоді зібралися первосвященики і старші народу в палаті первосвященика, що звався Каяфа, і радились, як би підступом схопити Ісуса і вбити. Тільки ж сказали: Не в свято, щоб не було в народі заколоту. Коли Ісус був у Витанії, в домі Симона прокаженого, підійшла до Нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, й вилляла Йому на голову, як Він сидів при столі. Побачивши це, учні нарікали й казали: Навіщо таке марнотратство? Це можна було дорого продати і дати бідним! Ісус зауважив це і сказав: Чого ви тривожите жінку? Вона зробила добре діло для Мене. Бо бідних завжди маєте зі собою, Мене ж не завжди маєте. Виливши це миро на Моє тіло, вона вчинила те на Мій похорон. Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватися це Євангеліє по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин. Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників і каже: Що хочете дати мені, я вам Його видам? Ті відважили йому тридцять срібняків. І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб Його видати. Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса і питають: Де хочеш, щоб ми приготовили Тобі їсти Пасху? Він відповів їм: Ідіть до такого й такого в місто і скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, у тебе Я справлю Пасху з учнями моїми. Учні зробили так, як їм велів Ісус, і приготовили Пасху. Коли ж настав вечір, Він возлежав з дванадцятьма учнями. Ісус, знаючи, що Отець дав Йому все в руки, і що Він вийшов від Бога і вертається до Бога, встав від вечері й положив ризи і, взявши рушник, підперезався. Тоді налив води до умивальниці і почав умивати ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний. Підходить, отже, до Симона Петра, і той Йому каже: Господи, Ти вмиватимеш мої ноги? Ісус у відповідь каже йому: Те, що роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім. Петро Йому каже: Не митимеш мені ніг повіки! Ісус йому відповідає: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі мною. Каже Йому Симон Петро: Господи, не тільки ноги, але й руки, і голову. Каже йому Ісус: Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг, увесь бо він чистий. І ви чисті, але не всі. Знав бо, хто мав Його видати, тому й мовив: Не всі ви чисті. Обмивши їм ноги, надів знову ризи Свої і возліг знову, і сказав їм: Чи знаєте, що я зробив вам? Ви звете Мене: Учитель і Господь, і добре кажете, бо Я є. Коли, отже, Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, і ви повинні мити ноги один одному. Я дав вам приклад, щоб, як Я зробив вам, так і ви робили. Істинно, істинно кажу вам: Слуга не більший від пана свого, і післанець не більший від того, хто послав його. Знаючи це, щасливі будете, коли так чинитимете. І коли вони їли, Він промовив: Істинно кажу вам: Один з вас мене зрадить. Засмучені глибоко, почали кожний з тих питати Його: Чи то я, Господи? Він відповів: Хто вмочить зо Мною руку в миску, той Мене зрадить. Син Людський іде, як написано про Нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Людського. Ліпше б було тому чоловікові не народитись! Юда, зрадник Його, і собі озвався: Чи то часом не я, Равві? Каже Ісус до нього: Ти сказав. Коли вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, переломив і дав учням, кажучи: Прийміть, їжте, це є тіло моє. Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: Пийте з неї всі, бо це є кров моя Нового Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів. Кажу вам: Віднині не питиму з цього виноградного плоду аж до того дня, коли питиму його новим з вами в Царстві Отця Мого. І, відспівавши хвалу, вони вийшли на Олив-ну гору. Тоді Ісус сказав їм: Усі ви зневіритеся у Мене цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада. Але після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї. Озвався тоді Петро й каже Йому: Навіть якби всі зневірились у Тобі, я не зневірюся ніколи. Ісус мовив до нього: Істинно кажу тобі: Цієї ж ночі, перше ніж заспіває півень, ти тричі відречешся від Мене. Каже Йому Петро: Навіть якби я мав з Тобою вмерти, не відречуся від Тебе! Так само говорили всі учні. Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: Сидіть тут, поки я піду та помолюся там. І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, почав скорбіти та тужити. І сказав їм: Душа моя смутна до смерти. Зостаньтесь тут і чувайте зо мною. І, пройшовши трохи далі, упав лицем до землі, молячися і промовляючи: Отче мій, якщо можливо, нехай мине Мене ця чаша. Одначе, не як Я хочу, але Ти. Тоді з'явився Йому ангел з неба, що підкріплював Його. Повний скорботи та тривоги, Ісус ще ревніше молився, і піт Його став, мов каплі крови, що падали на землю. Підвівшись від молитви, Мт. зач. 108 вернувся Він до учнів і, бачачи, що вони заснули, каже до Петра: То так ви й однієї години не могли чувати зо Мною? Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне. Знову, вдруге відійшов Він і почав молитись: Отче Мій, коли ця чаша не може минути, щоб Я її не пив, нехай буде воля Твоя. І, вернувшись, знову побачив, що вони спали, бо очі в них були отяжілі. Лишив Він їх, пішов знову і почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова. Потім вернувся до учнів і каже до них: Спіть і відпочивайте! Наблизилась уже година, і Син Людський буде виданий грішникам у руки. Вставайте, ходім! Ось наблизився Мій зрадник. Він говорив ще, як надійшов Юда, один з дванадцятьох, і з ним сила народу з мечами та дрючками, від первосвящеників та старших народу. Зрадник Його дав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його. І відразу він підійшов до Ісуса і каже: Радуйся, мій учителю! І поцілував Його. Ісус питає його: Чого прийшов ти, друже? І зараз ті приступили, наклали на Ісуса руки і схопили Його. Аж тут один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив меч і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо. Ісус сказав до нього: Вложи твій меч назад до піхви, всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть. Чи гадаєш, що Я не міг би попросити Отця Мого, і Він зараз дав би Мені більш, як дванадцять легіонів ангелів? Як же тоді збулося б Писання, що воно так мусить статись? Тоді Ісус промовив до народу: Немов на розбійника вийшли ви з мечами та дрючками, щоб Мене схопити. Щодня сидів Я, навчаючи у храмі, і ви Мене не взяли. Та все це сталося, щоб збулося Писання пророків. Тоді всі учні, оставивши Його, розбіглися. Ті, що схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші. Петро ж ішов за Ним здалека, аж до палати первосвященика і, увійшовши до середини, сів із слугами, щоб побачити, чим воно скінчиться. Первосвященики та ввесь синедріон шукали ложного свідоцтва на Ісуса, щоб його вбити, і не знайшли, дарма, що було з'явилось багато ложних свідків. Нарешті прийшло двоє і кажуть: Цей казав: Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні його відбудувати. Тут підвівся первосвященик і сказав до нього: Нічого не заперечуєш, що вони на тебе свідчать? Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до Нього: Заклинаю Тебе живим Богом, щоб Ти сказав нам, чи Ти Христос, Син Божий. Тоді Ісус сказав до Нього: Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині побачите Сина Людського, який сидітиме праворуч Всемогутнього і йтиме на небесних хмарах. Тоді первосвященик роздер свою одежу, кажучи: Він сказав богохульство! Нащо нам іще свідків? Ось ви тепер чули богохульство! Що вам здається? Ті відповіли: Він винен смерти. Тоді почали плювати Йому в лице та бити кулаками; інші ж били Його в лице й промовляли: Проречи нам, Христе, хто Тебе вдарив? Петро ж сидів надворі. Аж тут одна слугиня підійшла до нього і каже: І ти був з Ісусом Галилеєм. Але той перед усіма відрікся і заявив: Не знаю, що говориш. Коли ж він вийшов до воріт, уздріла його інша і каже до тих, що там були: Цей був з Ісусом з Назарету. Він знову, кленучись, відрікся: Не знаю я цього чоловіка. Трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: Ти таки справді один з них, бо і твоя вимова тебе виявляє. Тоді Петро почав клястися та божитися: Я не знаю цього чоловіка. І враз заспівав півень. І Петро згадав слово, що Ісус сказав був: Заки, півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене. І, вийшовши звідтіль, заплакав гірко. Як же настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб Його вбити. І, зв'язавши його, повели і видали правителеві Пилатові.

    На початок 



    У пошуках ласки

    Одного разу маленька рибка запитала у своєї мами:

    — Мамо, що таке вода, про яку я всюди чую?

    Мама, посміхаючись, відповіла:

    — Моя дурненька, хіба ти не знаєш? Вода ж є навкруг тебе. Вода є в тобі, завдяки їй ти живеш. Хочеш переконатися, підпливи до берега ставка, викинься з води і полеж хвилю на піску. Тоді ти зрозумієш, що таке вода.

    Іншого разу молодий олень надокучав своїй мамі з питанням:

    — Мамо, що таке повітря, про яке всі так багато говорять? Мама, посміхаючись, відповіла:

    — Дурнику мій, повітря є в тобі і довкола тебе і завдяки йому ти живеш. Якщо хочеш переконатися, чим воно є для тебе, піди над берег річки, занур голову по шию у воду, а тоді переконаєшся.

    Один молодий мужчина, який тільки починав свій життєвий шлях, намагався усвідомити, для чого людям потрібний Бог. З тим питанням він звернувся до одної побожної жінки:

    — Скажіть, будь ласка, чим є Бог, про якого я так багато чую?


    Поль Дж. Вортон. Історії та притчі - Свічадо, 1998

    На початок 



    Прохання про молитву

    З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

    Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

    Просимо помолитися

    - за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
    - за здоров'я та ласки Божі для Софії і новонародженої дочки;
    - за здоров'я та Божі ласки для Марії, Геннадія, Миколи, Людмили;
    - за благословення для Святослава і його швидке одужання після важкої аварії;
    - за благословення для Андрія та Оксани, за мир злагоду і любов у їхній сім'ї і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
    - за благословення для Андрія, Лесі та Юлії і, щоб Господь допоміг їм подолали ту складну ситуацію, в якій вони опинилися.



    У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

    Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

    Ваше ім'я та прізвище:
             
    Ваша ел. адреса (e-mail):
             
    Текст прохання:
             
                             

    На початок 


    © 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC