Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.04.2008
• 02.04.2008
• 03.04.2008
• 04.04.2008
• 05.04.2008
• 06.04.2008
• 07.04.2008
• 08.04.2008
• 09.04.2008
• 10.04.2008
• 11.04.2008
• 12.04.2008
• 13.04.2008
• 14.04.2008
• 15.04.2008
• 16.04.2008
• 17.04.2008
• 18.04.2008
• 19.04.2008
• 20.04.2008
• 21.04.2008
• 22.04.2008
• 23.04.2008
• 24.04.2008
• 25.04.2008
• 26.04.2008
• 27.04.2008
• 28.04.2008
 29.04.2008
• 30.04.2008
   29.04.2008

29 квітня 2008 року

Світлий вівторок.

Святих дів Агапії, Ірини та Хіонії.




Світлий вівторок

Воскреслий Христос з'являється розчарованим учням, які верталися в Емаус з наміром уже більше не повертатися до спільноти апостолів. Вони виявили гостинність і запросили Його, якого вважали за якогось чужинця, до свого дому. А Він перед ними переламав хліб і вони Його впізнали. Впізнали Його в св. Тайні Євхаристії.

Це знаменно для багатьох втомлених і розчарованих християн. Нам слід повернутись до цієї найважливішої практики християнської віри — частої участі у св. Тайні Євхаристії, як це було в первісні часи. Св. Василій Великий писав, що його вірні чотири рази на тиждень причащалися. Часте св. Причастя дає нам змогу і в найважчих обставинах цього життя пізнати Христа Господа, Який з нами співподорожує і Який Своїм власним прикладом показав, що слід нести свій хрест аж до кінця.

І вернулися з великою радістю з Емауса до Єрусалима два апостоли, підбадьорені Святим Духом, щоби утвердити у вірі в Христове воскресіння своїх співбратів. Але апостоли вже також були утверджені у вірі. Це було найважливішим для Христа воскреслого, щоби Його учні, які бачили Його страждання і смерть, твердо повірили у Його воскресіння, бо без воскресіння, без віри у воскресіння марна віра наша, як каже св. апостол Павло. Отож, таїнство Пасхальне, тобто смерть і воскресіння Ісуса Христа, а також вознесіння і зіслання Святого Духа, як одна цілість, є джерелом нашого нового життя. Нам слід з цього джерела черпати силу для витривалості на обраному шляху віри аж до кінця.

Святих дів Агапії, Ірини та Хіонії

Святі мучениці Агапія, Ірина і Хіонія були рідними сестрами і жили в кінці III - початку IV століття поблизу італійського міста Аквілєї. Вони залишилися сиротами в юному віці. Дівчата вели благочестиве християнське життя і відкидали пропозиції численних наречених. Їх духовним керівником був священик Зінон. Йому було відкрито в сонному баченні, що найближчим часом він помре, а святих дів візьмуть на муки. Незабаром передбачене здійснилося. Священик Зінон помер, а трьох дів було схоплено і направлено на суд до імператора Діоклеціана (284 - 305).

Побачивши юних прекрасних сестер, імператор запропонував їм відректися від Христа і обіцяв знайти знатних наречених з своєї свити. Але святі сестри відповідали, що мають одного Небесного Нареченого - Христа, за віру в Якого готові постраждати. Імператор переконував їх відректися від Христа, але ні старші сестри, ні наймолодша з них не погоджувалися. Вони називали язичницьких богів ідолами, зробленими людськими руками, і проповідували віру в Істинного Бога.

Тоді святих Агапію і Хіонію було спалено, а Ірину вбито стрілою.

На початок 



Діяння святих апостолів 2, 14-21

В ті дні став Петро з одинадцятьма, підняв свій голос і так промовив: Мужі юдейські, та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово: Люди ці не п'яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня. Але це те, що був сказав пророк Йоіл: І станеться останніми днями, каже Господь, я виллю мого духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати; і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим сни будуть снитися. І на слуг моїх я цими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати. І я дам чуда в горі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптява диму Сонце переміниться у темряву, місяць у кров, перш ніж настане день Господній, великий і славний. І кожний, хто призве ім'я Господнє, спасеться.

На початок 



Євангеліє від Луки 24, 12-35

В той час, Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов'язки; і вернувсь назад додому, дивуючись тому, що сталося. Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, що звалось Емаус, шістдесят стадій від Єрусалиму, і розмовляли між собою про те, що сталось. Як вони розмовляли та сперечалися між собою, Ісус наблизився і йшов разом з ними, але очі їм заступило, і вони Його не пізнали. Він їх спитав: Що то за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою, повні смутку? Озвавсь тоді один з них, на ім'я Клеопа, і каже Йому: Ти один, хіба, чужинець у Єрусалимі, і не знаєш, що цими днями в ньому сталося? І Він спитав їх: Що? Вони Йому сказали, те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророк, могутній ділом та словом перед Богом і всім народом, та як наші первосвященики і князі видали Його на засуд смертний і розп'яли. А ми сподівались, що Він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього, ось третій день сьогодні, як це сталось. Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували; вони пішли були раненько до гробу, та, не найшовши Його тіла, вернулись і нам оповіли, що бачили ангелів, які їм з'явились і сказали, що Він живий. Деякі ж із наших пішли до гробу і знайшли так, як жінки сказали; але Його вони не бачили. Тоді Він до них промовив: О, нерозумні й повільні серцем, щоб повірити всьому, що пророки були сповістили! Хіба не треба було Христові таке страждати і так увійти у Свою славу? І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він вияснював їм те, що в усім Писанні написано про Нього. Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. Вони ж наполягали, кажучи: Зостанься з нами, бо вже вечоріє і день уже похилився. Він увійшов, щоб зостатись. І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, благословив і, переломивши його, дав їм. Тоді відкрилися в них очі і вони Його пізнали. Та Він зник від них. І казали вони один до одного: Чи не горіло наше серце в нас у грудях, коли Він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання? І негайно вони рушили і вернулися в Єрусалим, де найшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, які їм сказали: Христос справді воскрес і явився Симонові. А ці розповіли те, що сталося в дорозі і як вони Його пізнали при ламанні хліба.

На початок 



Просвіти свій ум

Один вчений професор вирушив у мандри, щоби віднайти сенс життя. Відвідавши багато міст і пройшовши не одну сотню кілометрів, він забрів до хатини дуже побожного пустельника і почав просити його, щоб той пояснив йому сенс життя. Пустельник почав розмову на різні теми, а в між часі почав пригощати його чаєм. Налив йому повний кухлик, але продовжував наливати далі, так що чай вилився на підлогу. Професор здивовано дивився і нарешті сказав пустельникові:

— Досить, вистарчить наливати. Мій кухлик давно вже повний. У нього більше не вміститься! Пустельник відповів на це:

— Ти, як твій кухлик, переповнений своїми старими думками, міркуваннями, поглядами. Як же я можу навчити тебе і сказати щось нового? Це можливо тільки тоді, коли спорожниш свій кухлик, щоб його наповнити наново.


Поль Дж. Вортон. Історії та притчі - Свічадо, 1998

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за просвічення світлом Христового Воскресіння кожної людської душі.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC