Зміст

Новини

Прес релізи

Церква в Україні

Історія УГКЦ

УГКЦ сьогодні

Офіційні документи

Патріархат

Бібліотека

Запитуємо священика

Контакти

Головна сторінка

Rambler's Top100

   В розділі...
     <<< Назад
  
• 01.05.2008
• 02.05.2008
• 03.05.2008
• 04.05.2008
• 05.05.2008
• 06.05.2008
• 07.05.2008
• 08.05.2008
• 09.05.2008
• 10.05.2008
• 11.05.2008
• 12.05.2008
• 13.05.2008
• 14.05.2008
• 15.05.2008
• 16.05.2008
• 17.05.2008
• 18.05.2008
• 19.05.2008
• 20.05.2008
• 21.05.2008
• 22.05.2008
• 23.05.2008
• 24.05.2008
 25.05.2008
• 26.05.2008
• 27.05.2008
• 28.05.2008
• 29.05.2008
• 30.05.2008
• 31.05.2008
   25.05.2008

25 травня 2008 року

Неділя 5-а по Пасці, про самарянку.

Свв. Епіфанія, єп. Кипрського і Германа, патр. Царгородського.




Неділя самарянки

Ця неділя називається так від зустрічі Ісуса Христа у місті Самарії з грішною жінкою, яку св. євангелист Іван називає самарянкою. Кожна зустріч Ісуса з грішною людиною закінчувалася наверненням. Ця зустріч із жінкою, яка п'ять разів виходила заміж, тобто жила неморальним життям, закінчилася з набагато більшим успіхом. Не лише вона сама повірила, що Христос є обіцяний Месія, але увірувало і все місто, спершу завдяки її свідченню, а згодом і слуханню слова Божого.

У Діяннях апостолів читаємо про місійну діяльність перших апостолів, зокрема тих, які належали до 70 Христових учнів, які були пізніше покликані до проповідування Доброї Новини. Одним із них був Варнава, який взяв собі на допомогу Павла, котрий раніше називався Савлом і був жорстоким переслідувачем Христової Церкви. Вони ширили слово Боже в місті Антіохії, створивши великий християнський центр, який згодом став осередком одного з трьох первісних патріархатів Церкви. З Антіохії і вийшла назва християн, тобто людей, які вірили в Ісуса Христа.

Святий Епіфаній

Святий Епіфаній народився 310 року в Палестині. Бажаючи глибоко дослідити Святе Письмо, він вивчив багато мов, часто відвідував різних пустельників, а скоро і сам постригся в ченці. 333 року він був висвячений на священика, а незабаром збудував монастир. Епіфаній мужньо ставав на захист святої віри і засуджував єресі, які розбивали єдність Христової Церкви. 367 року його обрали єпископом міста Саламіни на Кіпрі. 403 року Епіфаній помер у віці 93 років.

Святий Герман

Святитель Герман, Патріарх Константинопільський, народився в Константинополі в VII столітті. Його батько, один з перших сенаторів у Візантії, був вбитий за наказом імператора Костянтина Погоната (668 - 685), а хлопчика Германа оскопили і віддали в церковні клірики, де він грунтовно вивчив Святе Письмо. За святість життя Герман був поставлений єпископом в місті Кизику. Святитель Герман твердо став на захист православної віри від єретиків-іконоборців. Згодом він був поставлений Патріархом Константинопільським. Святитель Герман продовжував протистояти іконоборцям, яких очолював імператор-єретик Лев III Ісавр (717 - 741), проте сили були нерівні, і він був вимушений покласти свій омофор у вівтарі на престолі і залишити єпископську катедру. Тоді розгніваний імператор, викритий напередодні патріархом в єресі, послав воїнів, які піддали святого побоям і вигнали з патріаршого будинку. Святитель Герман був патріархом 14 років і 5 місяців. Помер святий Герман в 740 році, у віці 95-ти років, і похоронений в монастирі Хору в Константинополі. Згодом його мощі були перенесені до Франції.

На початок 



Діяння святих апостолів 11, 19-26; 29-30

В тих днях апостоли, які розсіялися від скорби, що була за Стефана, пройшли аж до Фінікії, Кипру та Антіохії, нікому не проповідуючи слово, крім юдеїв. Були ж між ними деякі з Кипру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли і до греків, благовістячи їм Господа Ісуса. Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа. Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію. Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і заохочував усіх триматися Господа рішучим серцем, бо він був чоловік добрий, повний Духа Святого та віри. І пристало багато людей до Господа. Тоді Варнава вирушив у Tapс розшукати Савла і, знайшовши його, привів в Антіохію. Вони збирались цілий рік у Церкві і навчали силу народу, і вперше в Антіохії назвати учеників християнами. А з учнів, поскільки хто мав, постановили кожний з них послати на службу братам, що жили в Юдеї. Що й зробили, пославши до старших рукою Варнави і Савла.

На початок 



Євангеліє від Івана 4, 5-42

В той час Ісус прибув до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, близько поля, яке дав був Яків своєму синові Йосифові. Була ж там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці. Було ж близько шостої години. Аж ось надходить жінка з Самарії води набрати. Ісус каже до неї: Дай Мені напитися. Учні ж Його пішли були до міста купити харчів. Каже до Нього жінка самарянка: Ти — юдей, і просиш пити в мене, жінки-самарянки? Бо юдеї не пристають із самарянами. Ісус у відповідь сказав до неї: Якби ти знала дар Божий і хто Той, що тобі каже: Дай Мені напитися, — ти попросила б у Нього, і Він дав би тобі води живої. Мовить до Нього жінка: І зачерпнути не маєш чим, пане, і криниця глибока; звідкіль, отже, у Тебе вода жива? Хіба Ти більший від батька нашого Якова, що дав нам цю криницю, і сам пив з неї, і сини його, і худоба його? Ісус у відповідь сказав їй: Кожен, хто п'є цю воду, знову захоче пити. Той же, хто питиме воду, якої Я дам йому, не матиме спраги повіки. Вода бо, що Я дам йому, стане в ньому джерелом води, яка тече в життя вічне. Каже до Нього жінка: Дай мені, пане, тієї води, щоб я не мала більше спраги і не приходила сюди черпати. Він каже до неї: Іди, поклич твого мужа і вернися сюди. Озвалася жінка і каже: Нема в мене мужа. Ісус відповів їй: Добре ти сказала: Нема в мене мужа. П'ятьох бо мала ти чоловіків, і той, що тепер у тебе, не муж тобі. Правду ти сказала. Жінка до Нього каже: Бачу, пане, що Ти пророк. Батьки наші на цій горі поклонялися, ви ж говорите, що в Єрусалимі місце, де треба поклонятися. Ісус каже до неї: Повір Мені, жінко, надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятись Отцеві. Ви поклоняєтесь тому, чого не знаєте; ми ж поклоняємось тому, що знаємо, бо від юдеїв приходить спасіння. Але надходить час, — ба вже й тепер він, — що справжні поклонники Отцеві кланятимуться в дусі і правді. І таких поклонників Отець Собі шукає. Бог є Дух; і ті, що Йому поклоняються, повинні в дусі і правді поклонятися. Жінка до Нього каже: Знаю, що має прийти Месія, тобто Христос, і як прийде, все звістить нам. Каже їй Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою. Тут надійшли Його учні, і дивувалися, що Він розмовляє з жінкою. Однак, ні один не спитав: Чого хочеш від неї? — або: Чому розмовляєш з нею? Жінка покинула свій глечик, побігла в місто і каже людям: Ходіть, подивіться на чоловіка, який сказав мені все, що я робила. Чи не Христос він? І вийшли з міста і пішли до Нього. Учні тим часом стали просити Його, кажучи: їж, учителю. Він сказав їм: Я маю їсти їжу, якої ви не знаєте. Учні заговорили один до одного: Чи не приніс хто Йому їсти? Каже до них Ісус: їжа Моя — чинити волю Того, хто послав Мене, і завершити Його діло. Хіба ви не кажете: Ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я кажу вам: Підведіть ваші очі й гляньте на ниви — вони вже для жнив спілі. Хто жне, бере свою нагороду і збирає плоди для життя вічного, щоб сіяч із женцем раділи вкупі. В цьому справджується прислів'я: Хто інший сіє, а хто інший жне. Я послав вас жати те, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили. Численні самаряни з того міста увірували в Нього через слова жінки, що посвідчила: Він сказав мені все, що я робила. І коли прийшли до Нього самаряни, просили, щоб лишився в них, і Він лишився там два дні. Та й багато інших увірували через Його слово. І вони сказали жінці: Тепер уже віруємо не через твоє слово, але тому, що самі чули, і знаємо, що Він справді Спаситель світу, Христос.

На початок 



*****

Молодий мужчина спостерігаючи, як його вісімдесятилітній сусід садив абрикосове дерево, запитав старого:

— Чи ви ще сподіваєтеся їсти з нього плоди?

Старий, спираючись на лопату, відповів:

— Звісно, що ні. Я знаю, що не буду їсти плодів з цього дерева, але я ціле життя з великою охотою їв абрикоси з дерев, яких не садив. Таким чином я намагаюсь віддячити тим, хто посадив дерева для мене.


Поль Дж. Вортон. Історії та притчі - Свічадо, 1998

На початок 



Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за одужання та Божі ласки для Володимира;
- за Божі ласки для Любомира, Віри та Святослава;
- за Божу поміч у душпастирській праці о. Олега та о. Ігоря.



У зв'язку з неполадками в роботі форми для надсилання прохань про молитву, просимо надсилати свої прохання безпосередньо на електронну адресу: press@ugcc.org.ua

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я та прізвище:
         
Ваша ел. адреса (e-mail):
         
Текст прохання:
         
                         

На початок 


© 1995-2008 Українська Греко-Католицька Церква  Web від TRC